Фінансова основа системи охорони здоров’я Великобританії така: 85% фінансусться за рахунок загального оподаткування; 12,5% надходжень із фондів обов’язкового державн ого страхування працівників і роботодавців; 2,5% надхо-дить від платежів за послуги.

Всі, хто працює, підлягаютъ обов’язковому страхуванню здоров’я, а також непрацюючі жінки у шлюбі, які можуть приєднатися до страхування за добровільними програмами. У цілому паціенті сплачуютъ 10% вартості лікування. Частка державних затрат на медикаменти дорівнює 64,2% від загальної суми державних затрат на охорону здоров’я.

Близько 7 млн. громадян Об’єднаного Королівства, крім внесків у націо-нальну систему охорони здоров’я у виглядіі податків, купують приватну медичну страховку.

Таким чином, Національна система охорони здоров’я практичгно існує за рахунок коштів, що вносяться платниками податків і виділяються урядом на охорону здоров’я зі статті затрат на соціальні потреби.

Загалом організація системи охорони здоров’я в країнах Європейського со-юзу характеризується надзвичайною різноманітністю форм, оскільки кожна із них несе на собі відбиток особливостей еволюції охорони здоров’я – історичних, політичних, економічних і ментальних. Тому, на мою думку, при запровадженні обов’язкового медичного страхування в Україні варто враховувати пев-ні чинники. В умовах економічної нестабільності в країні, основною рисою якої є відсутність державних коштів, зростає потреба у жорсткішому плануванні ре-сурсів. Доцільним є також за провадження цeнтралізованої бюджетно-страхової моделі охорони здоров’я з прямою формою організації фінансування із посту-повим залученням на ринок медичних послуг страхових компаній [8, c.45].

У нинішніх умовах за відсутності наукових розробок, навичок контролю, кваліфікованих спеціалістів передача обов’язкового медичного страхування стра-ховим компаніям, лікарняним касам є несвоєчасною.

Враховуючи нерозвиненість економічних і правових відносин в охороні здо-ров’я, доцільною с акумуляція страхових коштів у єдиному фонді соціального ме-дичного страхування.

Фонд – це самоврядна некомерсійна органїзація, що є го-ловним утримувачем коштів в очороні здоров’я і покупџем медичних послуг для населения. Функціонування централізованого фонду медичного страхування мережею регіоналъних, відносно автономних філій підвишує передбачуваність відшкодування витрат на медичну допомогу, мінімізує чисельність адміністративного апарату, що займається страхуванням, і, відповідно, зменшує витрати на його утримання до 3-5%, тоді як в інших видах систем адміністративні видатки, за даними Міжнародної організації прані, поглинають 8-10% від загального об-сягу видатків за страховими програмами.

У перехідний період допущення на ринок обов’язкового медичного страхування багатьох страховиків, як переконує досвід країн СНД, зокрема Росії, ве-де до погіршення фінансування охорони здоров’я, ускладніює документообіг.

На страховому ринку Російської Федерації був запроваджений поліс глобального медичного страхування. Особливість цього полісу полягає в тому, що його власник дістає змогу лікуватися не лише в одному медичному центрі, а й де завгодно (навіть за кордоном). Поліс глобального медичного страхування забезпечує можливість відвідувати й лікарів, що практикують приватне. Застрахований може самостійно вибрати клініку або лікаря, поставивши це до відома страхової медичної організації. У такому разі розрахунки за надані послуги можуть виконуватися безпосеред-ньо між медичною установою і страховою організацією. Проте розрахуватися з медичною установою може й сам застрахований, котрому страховик згідно з договором страхування зобов'язується відшкодувати вартість лікування. Поліс глобального медичного страхування не передбачає лікування, яке не було приписане лікарем, лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД; лікування з метою зміни маси тіла тощо.

Добровільна форма медичного страхування дає змогу грома-дянам, які виїжджають за кордон, укласти договори страхування (асистанс) на випадок раптового захворювання, тілесних пошко-джень внаслідок нещасного випадку, а також смерті під час пе-ребування за кордоном [28, c.22]. Головна мета «асистансу» - негайне ре-агування в надзвичайних обставинах, надання клієнтові медичної допомоги. Договір страхування може передбачати відповідаль-ність страховика при потребі медичного транспортування хворо-го до найближчої або спеціалізованої лікарні; транспортування в країну проживання з медичним супроводом; репатріацію тіла за-страхованого; дострокове повернення; екстрену стоматологічну допомогу; юридичну допомогу і т. ін. Проте поліс добровільного медичного страхування громадян, які виїжджають за кордон, не передбачає відшкодування вартості медичних послуг з цілеспря-мованого лікування, з лікування від хвороб, які були страхуваль-никові (застрахованому) відомі на момент укладення договору страхування, з медичного обслуговування або лікування, що не є невідкладним. Правила страхування громадян, які виїжджають за кордон, не передбачають відшкодування витрат у разі лікування хронічних захворювань, стоматологічного протезування тощо. При укладенні договору страхування страхові організації зви-чайно встановлюють максимальний розмір страхової суми, яка може бути виплачена застрахованому у разі настання страхового випадку, і встановлюють розмір франшизи .

Досвід зарубіжних країн показує, що добровільне медичне страхування має не лише багато позитивних якостей, а й певні недоліки, а саме: охоплення страхуванням нечисленних видів медичної допомоги; витратний порядок фінансу-вання; залежність обсягу медичної допомоги від платоспромож-ності клієнта або фінансового становища роботодавця.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ НА ПРИКЛАДІ УСК «КНЯЖА»

2.1 Характеристика загальної направленості фінансово-господарської діяльності страхової компанії «Княжа»

Українська страхова компанія «Княжа» створена у серпні 1997 року як регіональна компанія з головним офісом у місті Рівному. Головне завдання, яке акціонери поставили перед Компанією з перших днів існування, - це уважне, порядне ставлення до Клієнтів, надання високоякісних страхових послуг.

В 1998 році компанію приймають у члени Ліги страхових організацій, а в 1999 році УСК «Княжа» набуває статусу асоційованого члена Моторного (транспортного) страхового бюро України та входить до складу Асоціації Українське медичне страхове бюро.

В 2001 році з приходом в компанію нових і потужних акціонерів УСК «Княжа» розгорнула активну роботу по всій території України. Філії та представництва Компанії створюються в містах: Київ, Львів,