страхування може здійснюватися як в умовах абсолютної монополії держави на проведення всіх видів страхування, так і тоді, коли немає будь-якої державної страхової монополії. Регіональні управпіння державного страхування та інспекції є основними лан-ками системи державного регулювання страхування. На інспекції покладено проведення більшості видів добро-вільного і обов'язкового страхування: укладення догово-рів, оцінка майна, визначення і виплата страхового відшко-дування та страхових сум (у межах лімітів).
Державне страхування представлено державними і комерційними страховиками. Державна страхова компанія - це публічно-правова форма організації страхового фонду, заснована державою. Організація державної страхової компанії здійснюється шляхом заснування її з боку держави чи націоналізації акціонерних страхових компаній та обернення їх-нього майна в державну власність.
На сьогоднішній день, правонаступницею Держстра-ху колишнього СРСР в Україні є Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», яка здійснює дepжавні види обов'язкового страхування. Державні і комерційні орга-нізації розробляють умови страхування, враховують та оцінюють майно, проводять обов'язкове страхування, укладають договори добровільного майнового і особис-того страхування, визначають причини виникнення ма-теріального збитку, обставини, пов’язані зі страховими випадками, які вже відбулися. Державне страхування спрямоване на забезпечення формування і розвитку ефе-ктивно функціонуючого ринку страхових послуг, ство-рення в Україні необхідних умов для діяльності страхо-виків різноманітних організаційно-правових форм захисту інтересів страхувальників. Створення державної страхової компанії є формою участі держави в діяльності стра-хового ринку.
На сучасному етапі спостерігається тенденція до роз-витку недержавного сектору страхування як в усьому світі, так і на Україні [47, с.59 -60].
За наявністю права на здійснення окремих видів страхування страховики поділяються на два види:
- звичайні страховики;
- уповноважені страховики – страховики, що володіють пріорітетним правом для здійснення тих чи інших видів страхування, у разі, якщо здійснення тих чи інших правовідносин передбачає використання бюджетних коштів, валютних резервів держави, гарантій Кабінету Міністрів України.
Уповноважені страховики отримують таке пріорітетне право внаслідок перемоги у проведеному державою відкритому тендері. В інших випадках забороняється будь-яке уповноваження страховиків для здійснення окремих видів страхування з боку держави [51, с.82].
За організаційно-правовою формою страховики можуть бути таких видів:
- страховики, створені у формі акціонерного товариства;
- страховики, створені у формі повного товариства;
- страховики, створені у формі командитного товариства;
- страховики, створені у формі товариства з додатковою відповідальністю [41].
Як зазначає Ю.О. Заіка, в Україні основу страхової системи становлять компанії у формі акціонерних товариств переважно закритого типу [50, с.33].
Акціонерне страхове товариство (корпорація) - це тип компа-нії, якa сгворюєгься і діє зі статутним капіталом, поділеним на пев-ну кількість часток - акцій. Оплачена акція дає право її власнико-ві на участь в управлінні товариством і отримання частини прибут-ку у формі дивідендів [51, с.82].
Слід зазначити, що згідно ст.81 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 р. акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими. Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства. Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства [48].
Стаття 25 чинного Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991р. до акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.
Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу, і внесенням змін до статуту товариства [52].
Чинний Цивільний кодекс України передбачає наявність акціонерих товариств але на поділу їх на закриті і відкриті не проводить [4].
На практиці за таких обставин реєстраційні органи в якості новостворенних реєструють акціонерні товариства. Характеритика «відкрите» і «закрите» вказує на те, що товариство було створене ще до введення в діє чинного Цивіьного кодексу.
Пацурія Н.Б. зазначає, що у самій основі акціонерного товариства закладені переваги цього виду компанії. Акціонерна форма нагромадження статутного капіталу дає змогу залучати до страхової індустрії юридичних і фізичних осіб, зацікав-лених вигідно розмістити свої інвестиції. Страхова інду-стрія при обґрунтованому державному регулюванні має всі можливості для отримання прибутку на рівні, який перевищує середній за всіма галузями бізнесу. У разі не-сприятливих наслідків діяльності страхови-ка, втрати відносно невеликих внесків для компанії не тя-гне за собою банкрутства самих акціонерів [53, с.147].
За видами діяльності страховиків можна поділити на такі види:
- страховик, який отримав ліцензію на страхування життя і не має права займатися іншими видами страхування;
- страховик, який здійснює один або декілька із перелічених віидів страхування:
o страхування пов’язане із життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);
o страхування пов’язане із володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);
o страхування пов’язане із відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).[41].
Ю.О. Заіка з цього приводу зазначає, що за характером діяльності страховиків поділяють на:
- такі, що страхують життя;
- такі, що здійснюють інші види страхування;
- такт, що надають винятково перестрахувальні послуги [50, с.33].
За специфікою клієнтів, що ними обслуговуються:
- страхові компанії загального профілю;
- спеціалізовані страхові компанії;
- кептивні страхові компанії.
В Україні почали створюватися кептивні страхові компанії. Кеп-тив (від англ. captiv - це акціонерна страхова компанія, яка