Метою і завданням майнового страхування є відшкодування заподіяних негативними чинниками збитків зарахованим об'єктам. Страхування компенсує збитки (або частину їх) у грошовій формі, а не відшкодовує товарно-матеріальні цінності, і таким чином не може повністю усунути порушений хід відтворювального процесу.

Проте розмір страхового відшкодування не завжди збігається з розміром завданих збитків. Співвідношення між цими величинами залежить від ряду факторів, у тому числі таких, як страхова сума, страхова вартість і система (вид)страхового забезпечення [41].

Істотне значення для об'єму відшкодування в майновому страхуванні має страхова сума, тобто максимальна страхова сума, в межах якої страхова організація несе зобов'язання у виплаті страхового збитку в разі настання страхового випадку.

Страхова сума може збігатися зі страховою вартістю об'єкта. Тоді майно вважається застрахованим за повною його вартістю. А якщо вона нижча за страхову вартість, важливим чинником при визначенні розміру страхового відшкодування є система (вид) страхового забезпечення. Основний обов'язок страховика здійснити страхові виплати у разі настання страхового випадку кореспондує з основним обов'язком страхувальника своєчасно вносити страхові внески.

Конкретний розмір страхового тарифу визначається договором страхування за угодою сторін [50, с.98].

Згідно із законом страхувальник, укладаючи договір, зобов'язаний повідомити страховикові про всі йому відомі обставини, які мають значення для оцінки страхового ризику, а також про всі укладені й такі, що укладаються, договори страхування, пов'язані з об'єктом страхування.

Крім того обов'язок страхувальника вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків застрахованого майна у разі настання страхового випадку та повідомити про це в строки, які встановлено договором страхування. Практичне значення цього обов'язку полягає в тому, щоб своєчасно встановити факт та обставини страхового випадку. Наявність страхового випадку та його причини мають істотне значення не лише для страховика, його економічних інтересів та матеріального благополуччя, а й для дієвого захисту майнових прав самих страхувальників.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки. Майнове страхування спрямоване на відшкодування збитку, завданого застрахованому об'єкту у разі настання страхового випадку. Тому умовами проведення страхування, а також договором на страхувальників можуть покладатися обов'язки, пов'язані з додержанням протипожежних, технічних вимог, правил дорожнього руху тощо.

Санкції за порушення таких обов'язків мають передбачатися та встановлюватися в рамках цивільного законодавства за погодженням сторін.

Законом України "Про страхування" врегульовано і питання про заміну страхувальника в договорі: так на випадок смерті страхувальника, який уклав договір страхування майна, його права та обов'язки переходять до особи, що прийняла майно у спадок. В інших випадках заміни страхувальника, його права та обов'язки переходять до нового власника за згодою страховика, якщо договором чи законом не встановлено інше [41].

Принцип заміни страхувальника передбачений і в договорах особистого страхування. Зокрема, у разі смерті страхувальника, який уклав договір на користь третьої особи, права та обов'язки, що визначаються цим договором, переходять до третьої особи за її згодою. У разі неможливості виконання даною особою зобов'язань за договором страхування її права та обов'язки можуть перейти до осіб, які згідно із законодавством виконують обов'язки з охорони прав і законних інтересів застрахованих осіб. Згідно із законними нормами законодавства, якщо в період договору страхування, страхувальника судом визнано недієздатним або обмеженим у дієздатності, його права і обов'язки виконує опікун.

Виняток становить договір страхування відповідальності. Такий договір повинен припинити свою дію з моменту, коли страхувальника визнано недієздатним або обмеженим у дієздатності.

У разі реорганізації страхувальника, якщо він є юридичною особою, у період дії договору страхування, його права та обов'язки за згодою страховика переходять до правонаступника.

Важливим елементом страхових правовідносин є страховий випадок, тобто подія, передбачена договором страхування або законом, з настанням якої виникають зобов'язання страховика виконати страхову виплату страхувальникові або застрахованій особі, на користь якої укладено договір страхування. Проте щодо конкретних видів і договорів страхування, страховий випадок являє собою сукупність визначених умов та зобов'язань, наявність яких і породжує суб'єктивні права та обов'язки сторін страхового зобов'язання. В літературі дається таке визначення страхового випадку. Страховий випадок це складне поняття, зміст якого охоплює ряд необхідних елементів, у тому числі встановлені страховиком чи передбачені законодавством факти (обставини), які мають певні ознаки. До елементів або умов, які мають входити до змісту страхового випадку, належить шкідливість випадку, на який здійснюється майнове страхування. Конкретний перелік таких подій передбачається правилами страхування.

У разі настання страхового випадку, страхувальник зобов'язаний:

а) прийняти необхідні заходи щодо усунення причин, здатних викликати додаткові збитки;

б) протягом певного терміну (наприклад, в ВАТ УСК "ГарантАВТО" цей термін складає 3 дні) повідомити страховика про настання страхового випадку;

в) подати письмову заяву встановленої форми для виплати страхового відшкодування (повідомляється також ім'я та прізвище (назва) страхувальника, його адреса, номер полісу та контактний телефон);

г) надати страховику всю необхідну інформацію щодо завданого збитку і документи для встановлення відповідальності й розміру втрат.

Якщо дані документи чи інформація відсутні, страхувальник повинен максимально допомогти страховикові в їх отриманні.

Страховик після отримання заяви про настання страхового випадку, робить все необхідне для того, щоб виконати свої зобов'язання перед страхувальником. Для

цього, страховик направляє на місце страхової події свого представника, якщо це передбачено відповідними правилами страхування, і в присутності страхувальника складає акт страхової події. У разі необхідності, страховик має право направити запит до державних компетентних органів (органів внутрішніх справ, протипожежної безпеки та інше) про надання відповідних документів та інформації, що підтверджують факт та причину настання і страхового випадку.

Основними факторами, що