2. 4. Показники оцінки фінансової діяльності страховика.

Аналіз фінансових результатів діяльності страховика починаєть-ся з підведення результатів основної діяльності. Законом України "Про страхування" використовується показник заробленої премії, який визначається шляхом збільшення суми поступлення страхових премій на протязі звітного періоду на суму незароблених страхових премій на початок звітного періоду і зменшення одержаного результату на суму незароблених премій на кінець звітного періоду. На основі розрахованої таким чином суми заробленої премії Пз, суму фактичних збитків Зф, резерву збитків Рз і сум збитків, які перейшли з минулого року Зп визначаємо коефіцієнт збитку Кз і коефіцієнт збитку-нетто Кнз.

Кз = (Рф + Рз) Кнз = Зф + Рз + Зп

Пз Пз

Друга формула дає більш точний результат, оскільки вираховуються також затрати на виплату відшкодувань по випадках які перейшли з минулого року.

Важним етапом аналізу являється визначення показників наклад-них розходів. Рівень накладних розходів визначається двояким способом:

1) по відношенню до фактично отриманої в звітному році премії

Пф;

2) по відношенню до об'єму заробленої за рік премії Пз; Проаналізуємо перший варіант. Коефіцієнт витрат Кві визначається по формулі:

Кві = (Ва + Ву)

Пф

де Ва - сума аквізіційних витрат (витрати зв'язані з продажем і розповсюдженням полісів);

Ву - сума витрат на інші види управління. У цій формулі Кві характеризує оперативну ефективність фінансової діяльності страховика.

В другому варіанті страхові доходи за звітний період вираховуються більш точно, так як вони характеризуються не сумою зібраних пре-мій, а сумою премій, які зароблені

КВ2 = (Ва - Ву)

Пз

При оцінці фінансових результатів діяльності страховика вико-ристовують також ряд показників, які враховують об'єм інвестиційного доходу.

Для визначення достаточності коштів страховика для погашення його зобов'язань використовуються різні показники, показуючи плато-спроможність страховика. Найбільш розповсюдженими з них являються коефіцієнти ліквідності:

1). Коефіцієнт загальної ліквідності характеризується відно-шенням пасивів і ліквідних активів і служить мірою здатності страховика погасити свої зобов'язання по наступленню необхідності здійснення виплат. Цей коефіцієнт не повинен перевищувати 1, 05;

2). Коефіцієнт текучої ліквідності представляє собою характе-ристику загальної забезпеченності страховика обіговими коштами і визначається як відношення суми обігових коштів страховика до суми страхових резервів по рисковим видам страхування, короткотермінових кредитів і займів. цей коефіцієнт повинен бути не меншим 1, 5;

З). Коефіцієнт термінової ліквідності визначається як відно-шення легкореалізуємих активів до короткотермінових зобов'язань, представленним страховими резервами по рисковим видам страхування. Цей показник не повинен бути менше 1, 0;

4). Коефіцієнт забезпеченності своїми коштами характеризується своїми обіговими коштами у страховика, необхідних для фінансової стійкості.

Цей коефіцієнт визначається як відношення різниці між об'ємами джерел своїх коштів і фактичною вартістю основних коштів і інших позаобігових активів до фактичної вартості знаходження у страховика обігових коштів.

2. 5. Страхові резерви страховика.

Важливою особливістю фінансово-господарської діяльності стра-ховиків являється формування страхових резервів для забезпечення фінансової стійкості і виконання зобов'язань перед клієнтами.

Згідно законодавству страхові організації формують два різні види страхових резервів:

- резерви по рисковим видам страхування;

- резерви по страхуванню життя і накопиченому страхуванню.

По страхуванню життя в силу її особливостей і специфіки фор-муються так названі математичні резерви.

По рисковим видам страхування (іншим, чим страхування життя) формуються технічні резерви.

Страхові резерви призначені виключно для забезпечення виплат страхових сум і страхового повернення по заключеним договорам стра-хування.

Для додаткового забезпечення платоспроможності страховиків створюються вільні резерви, які не зв'язані з конкретними зобов'я-заннями по договорам страхування і формуються за рахунок прибутку.

Величина страхових резервів повинна повністю покривати суми можливих виплат по діючим договорам.

Згідно ст. 30 Закону України "Про страхування" і Положення про формування резервів по ризиковим видам страхування всі страховики зобов'язані формувати і вести рахунок наступних технічних резервів по ризиковим видам страхування:

І) резерви премій (резерви незароблених премій) по договорам страхування, термін яких не вийшов на звітну дату;

2) резерви збитків (зарезервованих невиплачених сум страхового повернення по заявленим вимогам страховиків).

Згідно ст. 30 Закону України "Про страхування" страховику фор-мують і ведуть рахунок таких резервів по страхуванню життя:- резерви довготермінових зобов'язань (математичні резерви);

- резерви належних виплат страхових сум.

Резерв премій складається із: резерву незаробленої премії, до-даткового резерву непрострочених рисків, резерву катастроф, резерву хвилювання збитковості.

Резерви збитків розділяються на: резерв заявлених, на не врегульованих збитків; резерв минулих, на незаявлених збитків.

Згідно ст. 30 Закону України "Про страхування" пропонується роз-мішати страхові резерви з урахуванням їх безпеки, прибутковості, ліквідності і диверсифікації. Такі принципи являються сьогодні загально признаними в світовій практиці. З урахуванням ступені важли-вості, з точки зору забезпечення фінансової стійкості страховиків, їх можна назвати в такій послідовності: принцип надійності, принцип диверсифікації вкладень, принцип прибутковості, принцип структури розміщення, норми територіальної і пооб'єктної концентрації страхо-вих резервів.

Згідно Положенню 90% резервів повинна бути розмішена на терито-рії України.

2.6. Платоспроможність страховика.

Платоспроможність страховика - це можливість покриття його зо-бов'язань тими активами, які представляють собою реальні цінності, а тому являються ліквідними.

Основними умовами забезпечення платоспроможності страховика являються: оплачений установчий фонд в об'ємі, встановленому законо-давством, і гарантійного фонду страховика; страховий резерв, достат-ній для майбутніх виплат страхових сум і страхових повернень; пере-вищений фактичний запас платоспроможності над розрахунковим норма-тивним запасом платоспроможності.

Розглянемо третю умову платоспроможності, створена за рахунок забезпечення страховщиком перевищення фактичного запасу платоспро-можності