Реферат

Сутність, принципи, роль соціального страхування та його державне регулювання

1.1. Система соціального захисту України та основні її складові.

1.2. Необхідність та економічний зміст соціального страхування.

1.3. Державні соціальні гарантії, державні соціальні стандарти та нормативи.

Протягом життя, кожна людина знаходиться перед небезпекою настання обставин, які можуть вилинути безпосередньо на стан її здоров'я та призвести до втрати заробітку - основного джерела засобів до існування. До таких обставин відносять хворобу, старість, інвалідність. Побороти ці обставини, в більшості випадків, самостійно, особа не може, оскільки вони визначаються об’єктивними соціально-економічними умовами, тісно пов'язані із трудовою діяльністю і майже не залежать віл волі особи. Проте, вони впливають на соціальну стабільність суспільства і тому, держава бере на себе певну відповідальність за їх настання і створює систему соціального захисту.

Термін соціальний захист має широке і вузьке тлумачення.

Під соціальним захистом у вузькому сенсі (social security) розуміють у першу чергу сукупність дій, спрямованих на надання допомоги під час життєвих криз. У цьому значенні вживають також термін соціальне забезпечення.

Соціальний захист у широкому сенсі (welfare system) це певні види колективного забезпечення, що мають на меті підтримку добробуту людей і включають в себе, окрім безпосередньо допомоги у складних життєвих ситуаціях, також запровадження превентивних механізмів, спрямованих на те, щоб запобігти виникненню таких ситуацій.

Наприклад, захист працюючих відбувається завдяки державному регулюванню мінімальної заробітної плати таким чином, щоб людина, яка працює, не опинялась за межею бідності. Для того, щоб необачлива людина, яка не дбала про свою старість протягом трудоактивного життя, не залишилась без засобів до існування, необхідно впровадити такий механізм, який би дав змогу перерозподілу доходів особи протягом її життя. Важливо зрозуміти, що державний соціальний захист має бути побудований таким чином, щоб окрім вирішення індивідуальних проблем кожної людини, забезпечувати також інтереси суспільства в цілому.

Таким чином, поняттям соціальний захист охоплюються соціальні права людини. Право на працю, на освіту, на житло, на відпочинок, на безпечне довкілля, на охорону здоров'я, на достатній життєвий рівень, на безпечні умови праці, на заробітну плату, не нижчу мінімально встановлених стандартів та ін. Ці права закріплені в ст. 41-52 Конституції, що є законодавчою базою для проведення соціальної політики. Статтею 46 Конституції України встановлено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, а також у старості, та в інших випадках, передбачених законом.

Соціальна політика - система правових, організаційних та інших заходів державних і недержавних установ та організацій, що враховують економічний потенціал країни і спрямовані на підтримання соціальної стабільності в суспільстві, створення умов для зростання добробуту працездатних осіб та забезпечення належного рівня життя тих, хто через непрацездатність чи інші життєві обставини не має достатніх засобів до існування.

Кінцевою метою соціального захисту є надання кожному члену суспільства, незалежно від соціального походження, національної або расової приналежності можливості вільно розвиватися, реалізувати свої здібності. Сучасні системи соціального захисту охоплюють увесь життєвий цикл людини, передбачаючи заходи щодо підтримання її добробуту від народження і аж до смерті. Механізми соціального захисту різних категорій суттєво відрізняються.

Фінансування соціальних витрат в Україні здійснюється не тільки за рахунок бюджетних надходжень, але також за рахунок накопичених страхових внесків (соціальні виплати з Фондів).

Основні складові системи соціального захисту населення України:

1) соціальне забезпечення;

2) соціальне страхування;

3) соціальна допомога.

Соціальне забезпечення це надання певним категоріям громадян соціальних виплат за рахунок коштів бюджетів. Соціальні виплати малозабезпеченим сім'ям, сім'ям з дітьми, жертвам війни чи політичних репресій. Право на соціальне забезпечення відносять до соціальних прав, це одне з природжених прав людини, яке визнане світовим співтовариством і закріплене в основних міжнародно-правових документах. Загальна Декларація прав людини (ООН,1948р.), Міжнародний Пакт про економічні, соціальні та культурні права (ООН,І966р), Європейська соціальна хартія (Рада Європи, 1961р.), Переглянута європейська соціальна хартія (Рада Європи, 1996р.).

Соціальне страхування створює умови дня відтворення робочої сили та захисту громадян у разі настання певних страхових випадків: втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, нещасного випадку на виробництві, догляду за дитиною, вагітності та пологів тощо.

Соціальне страхування - це система заходів щодо матеріального забезпечення населення в старості, на випадок захворювання чи втрати працездатності в працездатному віці, на випадок безробіття, підтримка материнства й дитинства, охорони здоров'я громадян, при виході на пенсію тощо.

Соціальне страхування є фінансовою категорією, яка виражає економічні відносини, що виникають в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту шляхом формування фондів грошових коштів та їх використання для забезпечення громадян у старості, на випадок постійної чи тимчасової втрати працездатності, безробіття, підтримки материнства, а також з охорони здоров'я.

Система соціального страхування має дві складові:*

відновлення і збереження працездатності робітників;*

гарантування матеріального забезпечення громадян, що втратили працездатність або її не мали, шляхом надання соціальних послуг.

Матеріальною основою для виконання цих завдань виступають визначені фонди з характерними для них напрямами використання грошових коштів.

Як правило, до соціального забезпечення відносять ті заходи, що здійснюються за рахунок прямих асигнувань з державного бюджету, а до соціального страхування – заходи, що фінансуються за рахунок коштів фондів соціального страхування. Проте у вітчизняній системі соціального захисту немає чіткого розмежування і паралельного існування соціального забезпечення і соціального страхування як самостійних економічних категорій. І державний бюджет, і фонди соціального страхування фінансують одні й ті ж види допомог і пенсій, тільки різним категоріям населення. Пенсійний фонд і фонди соціального