розміру в конкретній економіці [14]. Це визначення відрізняється від українського, перш за все тим, що прожитковий мінімум розраховується не для однієї особи, а в розрахунку на сім’ю середнього розміру і пов’язується не зі споживанням, а із розміром заробітної плати.
Наприклад, у Литві прожитковий мінімум визначається на основі потреб сім’ї з 4–х осіб: хлопчик 14 років, дівчинка 6–8 років та двоє дорослих. Для інших сімей використовуються спеціальні коефіцієнти. Продовольча частка включає понад 50 видів товарів і становить 45–50% мінімального споживчого бюджету.
У Болгарії прожитковий мінімум визначається на основі споживчих кошиків, яких було запропоновано шість, в залежності від комбінацій щодо складу сімей за їхніми ознаками. Харчова частина кошика містить градації для працюючих, пенсіонерів та дітей, включаючи 149 позицій продовольчих товарів. В різних країнах використовується або ж соціальний, як у Литві, Білорусії та Естонії, або фізіологічний прожитковий мінімум, як, наприклад, у Росії чи Казахстані.
З урахуванням того, що до прожиткового мінімуму прив’язуються соціальні гарантії, які зазвичай є нижчими за прожитковий мінімум, то і вони є мінімальними і ніяк не можуть бути нормою.
Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
До числа основних державних соціальних гарантій включаються:
1. мінімальний розмір заробітної плати;
Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2010 року
Термін дії |
Розмір
| Підстава
місячний | погодинний
01.01.2010 – 31.03.2010 | 869 грн. | 5,2 грн. | ;
01.04.2010 – 30.06.2010 | 884 грн. | 5,29 грн. | ;
01.07.2010 – 30.09.2010 | 888 грн. | 5,32 грн | ;
01.10.2010 – 30.11.2010 | 907 грн. | ,43 грн. | ;
01.12.2010 – 31.12.2010 | 922 грн. | 5,52 грн. | ;
2. мінімальний розмір пенсії за віком;
3. неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
4. розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.
Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.
5. Інші державні соціальні гарантії
Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо:
рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
рівнів оплати праці працівників різної кваліфікації в установах та організаціях, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;
стипендій учням професійно-технічних та студентам вищих державних навчальних закладів;
індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін;
надання гарантованих обсягів соціально-культурного, житлово-комунального, транспортного, побутового обслуговування та обслуговування у сфері освіти, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, торгівлі та громадського харчування;
забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.
Індексація — це встановлений законами та іншими но-рмативно-правовими актами механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати їм підвищення цін на споживчі товари та послуги.
Для індексації грошових доходів населення використовується індекс споживчих цін і тарифів на товари та послуги. Такий індекс обчислюється на підставі статистичних спостережень за зміною цін у роздрібній торгівлі, на ринках тощо і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіцій-них періодичних виданнях.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, що одержуються ними в гривнях на території України і не мають разового характеру: соціальна допомога (сім'ям з дітьми, з без-робіття, тимчасової непрацездатності тощо); стипендії; опла-та праці (грошове забезпечення); суми відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування збитків уразі втрати годувальника тощо. Індексація проводиться, якщо індекс споживчих цін перевищив 105 відсотків (величина порога індексації). Індексації підлягають грошові доходи у межах прожиткового мінімуму, установленого для відповідних соціальних та демографічних груп населення.
Сума індексації нараховується та виплачується (відповідно) одночасно з нарахуванням та виплатою заробітної плати за місяць, доходи за який підлягають індексації. Для розрахунку суми індексації заробітної плати необхідно знати базовий місяць для кожного з працівників підприємства. Базовим є місяць прийняття працівника на роботу або останнього підвищення йому заробітної плати.
Державне регулювання - це важливий елемент управління соціальним страхуванням, формуванням та використанням коштів державних соціальних фондів.
Метою державного регулювання у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування є:*
проведення єдиної політики держави в цій сфері:*
забезпечення реалізації прав громадян на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;*
створення умов для ефективного функціонування системи соціального страхування;*
забезпечення дотримання суб'єктами соціального страхування вимог законів, інших нормативно-правових актів;*
адаптація системи соціального страхування до міжнародних стандартів.
Державне регулювання соціального страхування полягає у:*
розробці та прийнятті системи законодавчих, нормативно-правових актів, що регламентують відносини в цій сфері;*
щорічному перегляді та затвердженні розмірів страхових внесків, норм, нормативів з урахуванням поточної економічної та соціальної ситуації;*
перегляді видів та розмірів соціальних виплат з метою покращення матеріального забезпечення громадян,*
встановленні обов'язкової вимоги щодо створення страхових резервів з метою забезпечення своєчасності та повноти соціальних виплат,*
державному фінансовому контролі за дотриманням законодавства щодо формування доходів соціальних страхових фондів та цільового