фактично отриманого урожаю даного року. Розмір збитку визначається окремо кожною культурою або в цілому по групі культур, залежно від того, як вони були прийняті на страхування при укладенні договору. При цьому вартість фактично отриманого врожаю вираховується за цінами, які були прийняті в розрахунок при укладенні договору страхування.
—
Розмір збитку у випадку пересіву або підсіву сільськогосподарських культур визначається по застрахованій культурі з урахуванням середньої вартості затрат на пересів (підсів) і вартості фактично отриманого врожаю наново посіяної або підсіяної культури.
—
Середня вартість затрат на пересів та підсів культур у гривнях на 1 га визначається страховиком за встановленими нормами, виходячи з вартості робіт, що проводяться при пересіві (підсіві) та вартості насіння наново посіяних культур.
—
Коли посів (посадка) будь-якої пошкодженої культури проведений на площі більшій, ніж було застраховано, то розмір збитку вираховується в розрахунку на всю фактичну площу посіву даної культури. Страхове відшкодування визначається, виходячи з вирахованої суми збитку в такому процентному співвідношенні від встановленого розміру виплати, яке становить площа культури, вказана в договорі страхування до фактично засіяної.
—
Якщо платежі за договором страхування були внесені повністю у встановлений термін, а при складанні акта виявиться, що посів (посадка) пошкодженої культури проведений на площі, меншій, ніж було застраховано, то надлишки платежів підлягають поверненню одночасно з виплатою страхового відшкодування.
По багаторічних насадженнях:
Розмір збитку за багаторічні насадження, що загинули, визначається, виходячи з їх балансової вартості (за мінусом зносу) та вартості залишків.
По тваринах:
—
Розмір збитку за тварин, що загинули, визначається, виходячи з їх вартості на перше число місяця, в якому сталася їхня загибель, а за вимушений забій — з урахуванням вартості реалізованого м'яса (придатного до їжі) та шкурок хутрових звірів та кролів.
—
Висновки про причини захворювання та падежу, вимушеного забою або знищення тварин дають спеціалісти ветеринарної служби.
Страхове відшкодування виплачується за актами про загибель тварин без висновку спеціаліста ветеринарної служби, якщо достовірно встановлена загибель тварин від пожежі, стихійних лих та нещасних випадків.
По майну:—
У випадку повного знищення майна, що входить до складу основних засобів, розмір збитку визначається шляхом вирахування з його вартості суми зносу, додавання вартості затрат по рятуванню майна і приведенню його до ладу після лиха і вирахування вартості залишків. А при пошкодженні такого майна розмір збитку визначається, виходячи з вартості його відновлення (ремонту), включаючи затрати по рятуванню майна і приведенню його до ладу після лиха і вирахування вартості залишків.
—
Страхове відшкодування за сільськогосподарські культури, тварин, багаторічні насадження, будівлі, обладнання та інше майно, що загинуло, вираховується в такому процентному співвідношенні від суми збитку, в якому вказане майно було застраховане, але не більше страхової суми.
—
Якщо перевіркою буде встановлено, що при укладенні договорів страхування вартість тварин, будівель та іншого майна в заяві на добровільне страхування була показаною нижче фактичної суми, то процентне співвідношення, в якому воно було застраховане, відповідно зменшується.
Страховик має право призупинити виплату страхового відшкодування у випадку:
—
якщо є сумніви в правомірності страхувальника на отримання страхового відшкодування — до подання необхідних доказів;
—
якщо відповідними органами внутрішніх справ порушена кримінальна справа проти страхувальника або його уповноважених осіб і ведеться розслідування обставин, які спричинили настання збитку — до закінчення розслідування;
—
якщо страховий випадок відбувається більше одного разу за страховий період.
Страхувальник не має права відмовитися від залишків об'єкта страхування після страхового випадку, хоч і пошкодженого. Залишкова вартість такого об'єкта страхування належить вирахуванню з суми страхового відшкодування.
Якщо страхувальник отримав відшкодування за збиток від третьої особи, то страховик сплачує лише різницю між сумою, належною до оплати згідно з правилами страхування, і сумою, отриманою від третіх осіб. Страхувальник зобов'язаний негайно повідомити страховика про отримання таких сум.
Якщо у момент настання страхового випадку у страхувальника відносно застрахованого в страховій організації об'єкта страхування діяли також інші договори страхування, відшкодування за збиток розподіляється пропорційно співвідношенню страхових сум, на які об'єкт страхування застрахований кожним страховиком, а страховик виплачує відшкодування лише у частині, яка припадає на його частку.
8. Добровільне страхування майна, що належить громадянам
Об’єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані зі збитками, що виникли внаслідок страхового випадку з майном, що належить громадянам.
За договором страхування домашнього майна може бути застраховане:
—
усе домашнє майно, що є у даному господарстві;
—
окремі групи речей або всі речі домашнього майна в даному господарстві, які розподіляються на групи відповідно з поданою заявою.
При страхуванні домашнього майна страховий захист не поширюється на документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, слайди та фотознімки, вироби з дорогоцінних металів, коштовних, напівкоштовних та підробних (кольорових) каменів, колекції, картини, унікальні та антикварні речі, елементи оздоблення та обладнання квартири, запасні частини, деталі та приладдя до транспортних засобів, аудіо- та відеосистеми, телевізори, супутникові антени та схожі до них системи.
За бажанням страхувальника майно може бути застраховане на договірну страхову суму. Основою для визначення суми відшкодування є дійсна вартість застрахованого майна на дату настання страхового випадку, яка визначається на основі нової вартості застрахованого майна за вирахуванням зносу відповідно до діючих цін, включаючи вартість ремонту. Якщо договір страхування укладається на окремі речі, то страхова сума встановлюється, виходячи з вартості кожного предмета за оцінкою страхувальника.
Колекції, картини, унікальні й антикварні предмети приймають на страхування за спеціальним договором у розмірі їх повної вартості, вказаної у відповідному документі компетентної організації.
Дійсну вартість визначають як вартість майна, цілком аналогічного тому, що загинуло, з урахуванням зносу й експлуатаційно-технічного стану знищеного або пошкодженого майна,