умовах розсіяного типу розселення. Планування житла в "ґраждах" та народна термінологія будівель перекон-ливо свідчать про їхнє східнослов'янське та загальноукраїнське походження. Подібні житла побутували в усіх гуцульських та деяких неслов'янських народів в районах зі природно-кліматичними умовами.
Зімкнутий тип забудови двору характерний для землеробської зони Українських Карпат (Бойківщина, Лемківщина). Він пристосований до умов оточуючого зим, низьких температур, значної кількості І господарських потреб горян-землеробів. Етнографічні, архео-логічні та мовознавчі матеріали доводять давнє східнослов'ян-ське походження цього типу забудови.
Основні типологічні характеристики житла українських го-рян і дані народної термінології свідчать про етнокультурну єд-ність бойків, лемків та гуцулів з українцями низинних ]
Господарські будівлі у дворах українців Карпат ся функціональною та конструктивною різноманітністю. більшості з них характерні загальноукраїнські і східнослов’янські риси. Разом з тим, у господарських будівлях прослідковуюються загальнокарпатські особливості (блокування господар-ських приміщень з житлом, побутування найпростіших при-мітивних будівель для худоби) і специфічні для Українських Карпат в цілому та кожної етнографічної групи зокрема ("боїска, "Притули", "дахи", "сінарні" тощо).
Таким чином, дослідження основних типологічних харак-теристик сільських поселень та селянських садиб українців Кар-пат XIX - початку XX ет. свідчить про їхню автохтонність та глибоке східнослов'янське та загальноукраїнське генетичне коріння. Результати вивчення даних компонентів матеріаль-ної культури підтверджують етнокультурну єдність трьох ук-раїнських етнографічних груп Карпат - гуцулів, бойків і лем-ків. Локальні особливості форм їхніх поселень і забудови дво-рів спричинені місцевими природнокліматичними та господар-ськими умовами