Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Реферат з архітектури

„ДЗВІННИЦІ ЗАКАРПАТТЯ”.

ПЛАН

Розділ І. Коротка церковна історія

Розділ ІІ. Дерев’яні церкви Закарпаття

Розділ ІІІ. Дзвінниці Закарпаття

Розділ І. Коротка церковна історія

У 1551 р. мукачівським єпископом став Володислав. У 1613р. єзуїти заснували колегію в Ужгороді та Пряшеві. Намагаючись утрима-ти єдність церков, українське духовенство ще в 1596 р. підписало Берестейську унію. Вона стала прикладом для вірних і духовенства східного обряду на Закарпатті, які 24 квітня 1646 р. в церкві Ужгородського замку виз-нали свою єдність із Католицькою церквою. Перехід церков і мирян в унію відбувався по-вільно. Запровадження унії сприяло розвит-ку освіти і культури, зближувало Закарпаття з європейською культурою тих часів. У 1721 р. Закарпаття було вже повністю греко-като-лицьким. Тоді в краї існувало 330 церков, з них 11 були муровані, решта — дерев'яні. Від 1772 до 1809 р. єпископом був А. Бачинський, людина тогочасної європейської освіти, великий патріот і працівник на ниві україн-ської культури. Зусиллями А. Бачинського на Закарпатті засновано понад 300 народних шкіл, духовну семінарію, розпочато будівни-цтво єпископської резиденції в Ужгороді та ін. Плоди подвижницької роботи греко-като-лицької церкви стали помітні в 1774 р., коли греко - католицьке єпископство відокремлено від католицьких церков Угорщини. Тоді на Закарпатті налічувалося вже 800 церков, а 700 священиків обслуговували 250 тисяч вір-них. Мукачівське єпископство обіймало тоді 13 комітатів Угорщини: Спіш, Земплин, Ша-рош, Ґемер, Боршод, Абауй Торна, Саболч, Сатмар, Уг, Берег, Уґоча, Мараморош і гай-дуцькі міста (Гайдудороґ, Дебрецен). Єпар-хія включала в себе 60 деканатів. Найбіль-ший відсоток вірних у них становили русини-українці 63,8%, румуни становили 20,9%, угорці - 6,2%.

По смерті єпископа Бачинського з різних причин починається поступовий занепад Му-качівського єпископства.

У складне становище потрапила Греко-католицька церква після революції 1848р. Угорські шовіністи почали мстити греко-ка-толикам за симпатії до Австрії. З утворен-ням Австро-Угорщини посилився угорський вплив на греко-католицьке духовенство.

Православну віру на Закарпатті поширювали під впливом ідеї московського „месіа-німу” підкріпленої успішним придушенням московським військом угорського повстання на чолі з Л. Кошутом. Це також сприяло по-ширенню москвофільської течії, головними виразниками якої стали Адольф Добрянський та о. Іван Раковський. Великою мірою внас-лідок діяльності І. Раковського в 1902 р. в селі Іза виникла православна община, очоле-на дяком Андрієм Владимиром. На культур-ному полі москвофільство провалилося, бо московська мова і література були цілком чужі закарпатцям, але православний месіанізм вплинув на релігійне життя краю. Звинувачуючи провідників православ’я у зв’язках з Москвою, угорці репресували право-славних з Ізи (Марамороський процес). Під впливом цього процесу запанували право-славні настрої в селі Великі Лучки. Народ побачив, що може мстити угорцям переходя-чи в православ'я. Цим скористалися москво-фільські агенти, і на Закарпаття стараннями графа А. Бобринського було скеровано вну-ків Добрянського, буковинських москвофілів,братів Геровських. Угорці, не засвоївши уро-ків з першого Марамороського процесу, за-тіяли в 1913р. другий, а коли в 1915р. під Карпатами стали московські війська, в За-карпатті почався терор проти всього східно-го та слов'янського. Все це створило прірву між народом та духовенством, яке йшло за владою, посилило православні настрої, а зго-дом породило релігійну боротьбу, що трива-ла в 1920-х роках.

В умовах Чехословаччини, у 1919р. май-же третина вірних вийшла із складу Греко-католицької церкви. Православ’я на Закар-патті поширювали переважно російські свя-щеники з Варшавської російської єпархії. Потік російських емігрантів заполонив Чехословаччину і Закарпаття, а чеська влада підтриму-вала і москвофільство, і православ'я, щоб по-слабити позицію Католицької церкви в Чехословаччині. Оскільки православ'я на Закарпатті розвивалося досить хаотично, упродовж 1920-х років між православними тривала боротьба за юрисдикцію між при-хильниками сербської та царгородської юрис-дикції. " Підкарпатсько-російська православна єпархія" під юрисдикцією сербського синоду остаточно була сформована в 1929 р.

Боротьба з наступом православ’я при-скорила процес українізації греко-католицької церкви в 1920—30-х роках. Поширення української національної свідомості, діяль-ність українських національно - культурних товариств і партій, діяльність А. Волошина і його оточення прискорили процес українізації Греко-католицької церкви Закарпаття. У 1930р. релігійна ситуація на Закарпатті мала такий вигляд: число греко-католиків -359 167, православних - 112 034, римо-католиків - 69 262, євангеліків - 74 179, німців та іудеїв - 102 549.

Включення Закарпаття до складу Радянського Союзу посилило наступ комуністичної держави та її союзника. До липня 1947р. в Мукачівської єпархії Української греко-католицької церкви відібрано 73 цер-кви. 27 жовтня 1947р. НКВС вчинив не-вдалий замах на греко - католицького єпископа Теодора Ромжу, а 1 листопада того ж року його отруїли в Мукачівській лікарні. У 1948р. єпископом російської православної церкви став Макарій. Його заходами і ста-раннями державних властей закрито греко-католицькі церкви. У січні 1949 р. почалися масові арешти греко-католицьких священи-ків російської правос-лавної церкви, на греко-католицизм Московський патріархат проголосив 25 серпня 1949 р. про "...добровільне возз'єднання Мукачівської єпархії з РПЦ". Заборонена Українська католицька (греко-католицька) церква перейшла в під-пілля.

У 1988 р. в Галичині, а потім і в Закар-патті почався рух за свободу релігії і легалі-зацію Греко-католицької церкви. В листопаді 1988 р. греко-католикам повернено право на реєстрацію своїх громад. Вже 23 січня 1990р. у Львові був проведений Собор УГКЦ і нині вона має повноцінний духовний центр на Батьківщині. До 1990 р. на Закар-патті зареєстровано 132 греко-католицькі громади, у 60-ти храмах служили греко-ка-толицькі священики. У 1993р. в Ужгород-ській кафедрі 3движення Чесного і Животворящого Хреста вперше прозвучала Служба Божа українською мовою.

В умовах незалежної України всі конфе-сії отримали право вільного розвитку. На-пружена ситуація зберігається


Сторінки: 1 2 3 4