Московський університет імені М. В. Ломоносова

Після перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні розпочалось будівництво висотних будинків, що мали створити новий силует Москви. Містобудівне значення цих споруд як місць громадського користування житла і державних установ було надзвичайно важливим.

Зодчі творчо звернулися до національних композиційних прийомів, що йшли від силуетів Кремлівських веж, традиційної мальовничої забудови російських міст та ансамблів. Будівництво висотних споруд (їх було сім) в основному здійснювалося по лінії Садового кільця і там, де перетинаються радіальні магістралі з Москвою-рікою.

Серед висотних споруд міста важливе місце займає будинок університету, споруджений на Ленінських горах — найвищій точці Москви. Він по суті є композиційною домінантою Москви і проглядається майже з усіх точок міста. Територія Ленінських гір дуже мальовнича, і автори споруди — архітектори Л.В. Руднєв, Є.Е. Чернишов, П.В. Абросімов А.Ф. Хряков — вдало це використали, розташувавши комплекс університетських споруд на території площею 167,4 га серед парків, алей, газонів. Центральний корпус, де містяться основні факультети, ректорат, кафедри, бібліотеки, музеї, актовий зал на 1500 місць та інші приміщення, має 32 поверхи, над якими височить вежа, увінчана шпилем, заввишки 240 м. Чотири бані по кутах основного об'єму споруди підкреслюють урочистість його силуету. У бокових 18-поверхових крилах розташовані гуртожитки, квартири професорсько-викладацького складу. Перед головним корпусом — широкий партер з фонтанами, що підходить до бровки укосу, звідки відкривається чудової краси краєвид на Москву. За головним корпусом — урочиста площа з монументом М. В. Ломоносова, робота скульптора М. В. Томського.

Університет складається з 45 тис. приміщень. Щоб відвідати їх, треба пройти 145 кілометрів; і якщо на огляд кожного з них витратити хоч хвилину, то потрібно буде 750 годин. У споруді застосовано нову для тих часів конструктивну систему з металевого каркасу з рамних зварних конструкцій. Фасад дещо перевантажений архітектурними деталями та занадто помпезний характер мають парадні приміщення, що оздоблені дорогими породами мармуру, бронзовими люстрами тощо. Але могутня, урочиста. І спокійна і світла архітектура комплексу справляє велике враження. Особливо гарно вимальовується силует університету з далеких відстаней, осяяний ранковим сонцем, або на фоні вечірнього неба, коли засвічуються вогні в тисячах вікон.