Згодом, у 1776-1789 рр., на території, що прилягає до Красної площі, другий великий зодчий тих часів М. Ф. Казаков будує в класицистичних формах прекрасний за своєю архітектурою будинок Сенату. У плані споруда являє собою великий трикутник із зрізаними кутами і трьома внутрішніми дворами. Спокійні фасади розчленовано лопатками, а головний вхід прикрашено портиком з чотирьох іонічного ордера колон. Найкращою частиною будинку Сенату є великий, круглий у плані, зал (зараз він називається Свердловським) заввишки 29 м. Зал перекритий куполом, діаметр якого 24 м. Всередині він прикрашений корінфськими колонами і барельєфами, а купол розчленовано кесонами, що дало право називати цей зал «російським Пантеоном». Над куполом, який височить над Красною площею, завжди майорить червоний прапор нашої Вітчизни — тут міститься уряд Радянського Союзу. У цьому будинку жив і працював В. І. Ленін, і його квартиру свято зберігає радянський народ як найдорогоціннішу реліквію. І композиційне, і стилістично споруда чудово вписалася в ансамбль Кремля і становить його невід'ємну частину.

Величезної шкоди Кремлю заподіяли в 1812 р. війська наполеонівських інтервентів. Багато споруд було розгромлено, і Наполеон, тікаючи з Москви, наказав висадити Кремль у повітря. Вибухами було зруйновано чимало будівель. Проте виконати наполеонівський наказ до кінця не вдалося: інтервенти змушені були поспішно тікати.

Після вітчизняної війни 1812 р. пошкоджені споруди Кремля було реставровано. У середині XIX ст. в Кремлі з'явилося кілька будівель, що істотно вплинули на ансамбль. За проектом архітектора К. А. Тона на найвищому місці Боровицького пагорба споруджується Великий Кремлівський палац, що являє собою складний комплекс приміщень і охоплює деякі споруди стародавніх часів. У будівництві Великого палацу брали участь найкращі архітектори тих часів. Це було тоді, коли в архітектурі панував еклектичний напрям, прихильником якого був К. А. Тон. Палац гарно вписався в кремлівський ансамбль. Особливо красиво закомпоновано його підвищену центральну частину з м'якими лініями куполоподібного даху. Фасади розчленовано пілястрами, а вікна прикрашено фронтонами у формах, властивих для російської архітектури XVII ст. В архітектурі-споруди поєднуються риси класицизму і давньоруської архітектури. Пишно оформлено зали палацу, де переважають класицистичні форми.

У Великому Кремлівському палаці працює Президія Верховної Ради СРСР. Для її засідань у 1933-1934 рр. за проектом архітектора А.І. Іванова-Шица два зали було переобладнано в один великий, де з того часу відзначаються знаменні події в житті Радянської держави.

У 1851 р. за проектом К. А. Тона в тих самих формах, що й Великий палац, було збудовано Оружейну палату, що нині є одним з найцікавіших музеїв нашої країни. Певні зміни в ансамбль Кремля внесено також і в XX ст.

Великі реставраційні роботи, що розпочалися за вказівками В.І. Леніна, розкрили від пізніших нашарувань численні архітектурні й художні скарби Кремля.

У 1961 р. за проектом архітекторів М. Посохіна, А. Медояпца та інших було споруджено Кремлівський палац з'їздів. Палац розрахований на проведення з'їздів і конгресів, театральних видовищ, народних свят. У ньому близько 800 приміщень, у тому числі зал засідань на 6 тис. місць. Палац обладнано найновішим технічним устаткуванням, внутрішні приміщення зручні й красиві. Його спокійні, сучасні форми композиційне ритмом і членуваннями пов'язані зі спорудами, які його оточують, і вписалися у кремлівський ансамбль, органічно поєднаний з Красною площею та Мавзолеєм В.І. Леніна. Про Мавзолей розповімо окремо.

Московський Кремль — музей, рівного якому за кількістю, різноманітністю і цінністю експонатів, мабуть, не знайдеться в усьому світі.

Тут зосереджено шедеври світової архітектури, прекрасні твори образотворчого мистецтва — ікони і фрески соборів та палат, художні цінності багатьох народів нашої країни, твори прикладного мистецтва давньої Русі, які відображають розвиток матеріальної культури нашого народу, характер соціальних відносин за багато віків.

Пам'ятки Московського Кремля — свідчення великого таланту нашого народу, його патріотизму й героїчних звершень.