Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Архітектурні па’ятки Коломиї

Коломия належить до найдавніших міст Галичини. На карті украінських земель 11-13 ст.ст. серед двадцяти тодішніх міст бачимо й Коломию. Проте джерел, що моли б розповісти про будівництво та архітектуру того періоду, маемо мало. Единим свідченням про існування поселення в межах староі Коломиі можуть бути висновки археологічних досліджень, проведених Я. Пастернаком в околицях Корнича / 1935-36 /. Під час цих досліджень виявлено досить велике поселення періоду мальованої кераміки / 2500-2000 рр. До Р.Х./, котре містилося в природно укріплених місцях “ Корнів” та “Пасічна”. Знайдені тоді рештки декількох жител, серед яких найкраще збереглися три, які свідчили, що в плані вони були однокамерними, стіни складались з дерева і обмащувалися глиною. Підлоги викладали камінними плитами. В куті одніеі хати розміщено вогнище, що “… складене трьома шарами плиток, кожна з яких підмащена тонкою верствою жовтоі глини”. В урочищі “Козина” вчені розкопали два однокамерні житла, стіни котрих також були дерев”яними і підмащені глиною. В куті одніеї з хат “..знайдено куски кераміки, прикрашеної хвилястим слов”янським орнаментом, ритим з допомогою гребня”. Оскільки, крім згаданих, в межах міста жодних археологічних розкопок не проводили, то і сліди стародавнього будівництва з”являються щойно в середньовічних часах.

Досить джерел, серед котрих найбільше польських, вказують, що вже в 13 ст. Коломия була значним середньовічним містом, центром промислу і торгівлі сіллю, поташем м”ясом, втробами з дерева, воском, полотном. Як і кожне слов”янське місто, Коломия ббула передусім оборонним місцем, а його передмістя майже не різнилося від села”. Будівлі такого передмістя були дерев”яними, збудованими в зруб, зложеними “ у замок” чи “припуском”. Дахи покривали драницями, стіни знадвору залишали переважно небіленими, стояли такі будинки щільно один до одного, переважно торщевою стороною до вулиці, були довнипми і вузькими, з малими вікнами і дещо розвиненими ганками.

На основі люстраційних актів 1517, 1556, 1616,1627 рр. Можна стверджувати що в центрі передмістя був замок, обнесений дерев”яною стіною і валом. У люстраційному акті 1517 пише, що коломийські містяни відмовилися, покликаючись на свої привілегіі, направляти замковий вал. Польський історик М.Балінський стверджуе, також, покликаючись на польське джерело, що 1411 польський король Владислав віддав коломийський замок в заставу волоському воеводі Олександрові. час спорудження замку, його архітектурні форми не розглянуто в жодному із відомих нам джерел. Однак знаемо, що 1427 , коли в Коломиі старостила родина Бучацьких, замок укріплено та реставровано. З люстраційного акта 1616 довідуемося, що містився він спочатку на тому місці, де пізніше, за рішенням комісіі було відведено місце для синагоги. “Люстраційна комісія,- говорилось в документіб- наказала збудувати еврейську синагогу та виділити місце для еврейського цвинтаря там, де колись містилося старе дворище”, тобто замок.

З прийняттям Коломиею магдебурського права /1405/ згадана модель міста почала поступово еволюціонувати в напрямку міст Західноі Европи. На розвиток Коломиі її архітектуру прийняття німецького права мало неабиякий вплив. Разом з німецьким правом, котре під кінець 14 ст. “…мали вже всі головніші міста Галичини, цілий ряд другорядних міських осад і чимало сіл”, починають в околицях міста творитися численні німецькі та еврейські колонії, що несли з собою певний елемент культурного впливу, особливо в забудові та розвиткові міст. Не минув такий вплмв і Коломию.

У кінці 14 і впродовж 15 ст. Коломия, незважаючи на тяжкі соціально-побутові умови, пов”язані з колонізаційною політикою шляхти та боротьбою з татарами, за свідченням джерел, значно розбудувалася. Укріплено замок, зведено новий домініканський монастирь, що в часи неспокою міг успішно замінити оборонну спорудузведено чимало громадських споруд , серед котрих шпихліри, млини, пекарні, корчми, солеварні тощо. Люстраційний акт 1565 подае відомості про деякі вулиці Коломиі / Лельову, Снятинську, Зарінок /, вказуе на існування двох млинів, до котрих підведено воду з Прута.

З 13 ст. почався місійний рух домініканців на схід, особливо в Галичину, східна політика Лешка Білого сприяла цьому чернечому угрупуванню заснувати свій монастир і на землях Руси. 1231 Папа звернувся зі спеціальним листом “… в справах початку місііі домініканціі на Русь” , 1238 в Галичині вже засновано їх перший монастир, А 1246 подібний монастир засновано в Коломиі. Разом з цим, прийшла в Галичину нова течія в архітектурі – готика. З польських джерел довідуемося, що цей монастир проіснував до початку 15 ст. а 1413 король Владислав Ягайлончик заклав заміст старого, навий домініканський монастир. З рисунку виконаного за польською мініатюрою, довідеемося, що то була велика як для Коломиї споруда, Зовнішні форми споруди було укладено надмірною архітектурною пластикою, витриманою в псевдоготичному стилі. Згадуеться цей монастир і в люстраційному акті 1616 де вказано на його місцезнаходження – північно-західна частина міста, біля Пруту. “ В 1589 р. – згадуеться в люстраційному акті 1616,- на Коломию напали турки і татари, мешканців вирізали, а забудування разом з гарнм монастирем домініканців, що знаходився над самим Прутом, спалено…”

Саме в ці часи споруджено в Коломиі Спаську церкву. Згідно з джерелами сталося це 1587. За композиційними ознаками, вона належить до хрещатих у плані, утворених перетином прямокутників. Міркувати про первісний стан споруди не важко, бо за свою історію не зазнала істотних змін. За свідченням Ю. Целевича, пережила вона дві реставраціі – 1648, 1767, 1845 церкву було перебудовано. Під час перебудови дещо змінився її зовнішній вид :


Сторінки: 1 2 3