Галич –Крилос
Галич - Крилос
Нинішній Галич, це невеличкий райцентр Івано-Франківської області. Розташований він на трасі Рогатин – Івано-Франківськ (Р03). Приблизно 25 кілометрів на північ від обласного центру.
Колись (років 800–700 тому) це було одне з найбільших міст Європи. На цій сторінці можна об’єднати дані про пам’ятки власне міста Галича, села Крилос і села Шевченкове. Сюди ж можна віднести церкви сіл Сокіл, Комарова та Четверки. Ці населені пункти розташовані на площі що займала колись столиця Галицького королівства. Але про село Шевченкове є розповідь на окремій сторінці. Місцеві патріоти вважають, що перша писемна згадка про Галич відноситься до 290 року н.е.. Саме тоді, за відомостями готського історика Йордана, відбулася битва двох германських племен на річці Ауха біля міста Галтіс ( Праця “Yetica”). Я чомусь думаю, що якби раптом столицю України перенесли до Галича, то вітчизняні історики дуже швидко і переконливо довели б, що той Галтіс і є нинішній Галич. Але поки столиця у Києві, то перша офіційно визнана писемна згадка про місто датується 898 роком. Ця дата фігурує в угорських хроніках Белли ІІІ, як дата походу угорського вождя Альмаша з дружиною до галицького князя. Причому цей похід описується не як військовий напад, а як “дружній офіційний візит” в гості. Найстарішими з досліджених укріплень Галича є укріплення Золотого Току та зовнішня багаторядна смуга валів і ровів на Качкові (Х – ХІ ст..). Вона охоплює територію близько 50 га. Х століттям датується також Галичина могила – літописний курган на вершині Крилоської гори в урочищі Качків. Ця могила була досліджена в 1991-1992 рр.. і в ній виявили поховання знатного воїна з рештками спаленого човна, позолотою від щита, кинджал, вістря дротика й стріл, трьох сокир, тесла та інших дрібниць. В 1998 р. курган реконструювали з експозиційним приміщенням всередині.
Фото з сайту http://sk.vlasenko.net Територія давнього Галича досить добре досліджена. Тут виявлено підмурки 15 кам’яних та дерев’яних церков. Вчені вважають, що чекають свого часу ще близько десяти фундаментів. Деякі з тих церков відновлені. Наприклад, ось ця церква на Крилосі.
Досліджений також фундамент головної святині княжого Галича – Успенського собору. Від споруди збереглися лише потужні підмурки та численні окрушини білокам’яної різьби, фресок, керамічні плитки. Рештки Успенського собору досліджували у 1936-1938 та 1998-1999 роках і з’ясували,