У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Курсова робота - Замки Львівщини
45
бачив, хоча багато де на реставраційних роботах був і навіть сам у давніх церквах ночував. Це підгорецькі дітиська в Маруську вірять. Набіжать до палацу і все просять: “Заведи нас у підвали на привида подивитися”. А в нас і щури під землею довго не затримуються, тільки поламані труби центрального опалення “живуть”. Навпомацки пробираємося до тої стіни підвалу, яка має під стелею маленьке віконечко з ґратами. Навколо тихо, на диво чисто і холодно. Десь у кутку зі стелі крапає вода. “Ви не курите? А шкода,- порушує мовчанку Василь Медвідь. - Бачите, електрики в нас нема. А взимку без неї і взагалі погано”. ”Бомжі до замку не пробираються?”- цікавлюся. “Ні! Ми бомжів на роботу не приймаємо. Ми належимо до міністерства культури!”.
“За княгині замок доглядали польські майстри,- розповідав пан Василь. - Лагодили, що треба, переважно по вихідних днях, а так працювали у Львові. Висококласні були фахівці. Поляки жили у верхніх Підгірцях, а українці - у нижніх. У нас своє життя було, у них своє. Вони звели собі бароковий костел у 1752-1766 роках. Ми собі - дерев’яну церкву св.Михаїла у 1720-му. Наших людей до палацу наймали хіба дров нарубати… А наглядав за ним в останні “богатирські роки” наш підгірець Ільящук. Я його ще з вигляду пам’ятаю. Здоровенний чолов’яга був – за 100 кг вагою та під 2 метри зросту. Він ще і за музеєм дивився, а його донька сестрою-господинею у санаторії була. Отака історія – все життя при палаці...
Гарно тут колись було – парк ХVIII століття, скульптури, фонтан. Тут і досі липа стара збереглася, під якою сам Богдан Хмельницький відпочивав, коли цей замок брав. Величезна – обхопити її можуть 5 людей. Шкода, що табличку про те, що вона охороняється державою, вкрали. Певно, здали на металобрухт. А зрештою, Борис Григорович хоче тут все відновити – зробити під’їзди, відпочинкові зони, символічний оборонний вал”. “А немає відчуття, що це тільки мрії? З майстрів від галереї вас тут четверо. Навколо все валиться…”. “Нема. Ми з Возницьким ще Олеський замок разом відкопували, як він наполовину завалений був. Тут справа у грошах. Будуть гроші - і фахівці знайдуться. Бачите, які дачі теперішні начальники собі будують? А пам’ятки архітектури щось дуже холодно сприймають”.

Вісім місяців тому Кабінет Міністрів України видав постанову “Про розвиток музеїв України до 2005 року”. Згідно з нею, Львівська облдержадміністрація мала виділити 6,5 мільйона гривень на реставрацію пам’яток архітектури “Золотої підкови” Галичини. Півмільйона цих грошей мали піти на Олеський замок, 2,5 - на Золочівський і 3,5 - на Підгірці. Та в області таких великих “зайвих” коштів нема. “За офіційними підрахунками, останні вибори до Верховної Ради України поглинули 300 мільйонів гривень, - каже директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький. - За неофіційними - 9 мільярдів. Та в будь-якому випадку цих грошей вистачило б на те, щоб відремонтувати усі пам’ятки архітектури нашої країни!”. (2002)

Галич –Крилос

Галич - Крилос

Нинішній Галич, це невеличкий райцентр Івано-Франківської області. Розташований він на трасі Рогатин – Івано-Франківськ (Р03). Приблизно 25 кілометрів на північ від обласного центру.

Колись (років 800–700 тому) це було одне з найбільших міст Європи. На цій сторінці можна об’єднати дані про пам’ятки власне міста Галича, села Крилос і села Шевченкове. Сюди ж можна віднести церкви сіл Сокіл, Комарова та Четверки. Ці населені пункти розташовані на площі що займала колись столиця Галицького королівства. Але про село Шевченкове є розповідь на окремій сторінці.

Місцеві патріоти вважають, що перша писемна згадка про Галич відноситься до 290 року н.е.. Саме тоді, за відомостями готського історика Йордана, відбулася битва двох германських племен на річці Ауха біля міста Галтіс ( Праця “Yetica”).
Я чомусь думаю, що якби раптом столицю України перенесли до Галича, то вітчизняні історики дуже швидко і переконливо довели б, що той Галтіс і є нинішній Галич. Але поки столиця у Києві, то перша офіційно визнана писемна згадка про місто датується 898 роком. Ця дата фігурує в угорських хроніках Белли ІІІ, як дата походу угорського вождя Альмаша з дружиною до галицького князя. Причому цей похід описується не як військовий напад, а як “дружній офіційний візит” в гості.

Найстарішими з досліджених укріплень Галича є укріплення Золотого Току та зовнішня багаторядна смуга валів і ровів на Качкові (Х – ХІ ст..). Вона охоплює територію близько 50 га.
Х століттям датується також Галичина могила – літописний курган на вершині Крилоської гори в урочищі Качків. Ця могила була досліджена в 1991-1992 рр.. і в ній виявили поховання знатного воїна з рештками спаленого човна, позолотою від щита, кинджал, вістря дротика й стріл, трьох сокир, тесла та інших дрібниць. В 1998 р. курган реконструювали з експозиційним приміщенням всередині.

Фото з сайту http://sk.vlasenko.net

Територія давнього Галича досить добре досліджена. Тут виявлено підмурки 15 кам’яних та дерев’яних церков. Вчені вважають, що чекають свого часу ще близько десяти фундаментів. Деякі з тих церков відновлені. Наприклад, ось ця церква на Крилосі.

Досліджений також фундамент головної святині княжого Галича – Успенського собору. Від споруди збереглися лише потужні підмурки та численні окрушини білокам’яної різьби, фресок, керамічні плитки. Рештки Успенського собору досліджували у 1936-1938 та 1998-1999 роках і з’ясували,


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13