Зміст
Вступ.
Розділ І. Зародження та еволюція оборонного будівництва на Західній
Україні.
Розділ ІІ. Закономірності побудови замків на Галичині ХVI –XVIII ст.
2.1. Особливості містобудівного розташування замків.
2.2. Архітектурно - планувальні рішення замків.
2.3. Композиції замків.
Розділ ІІІ. Індивідуальність інтер’єру та екстер’єру галицьких замків.
3.1. Вікно та двері в замковому помешканні.
3.2. Виконання стін в замках.
3.3. Джерело тепла в інтер’єрі замків.
3.4. Джерело світла в інтер’єрі замків.
3.5. Меблі.
Розділ ІV. Особливості інтер’єрів замків Галичини XVI - XVIII ст. на
прикладі Олеського, Підгірецького, Золочівського замків.
4.1. Інтер’єр Олеського замку.
4.2. Інтер’єр Золочівського замку.
4.3. Інтер’єр Підгірецького замку.
Висновки.
Список використаної літератури.
Вступ.
Актуальність теми.
Замкові споруди – одна з яскравих сторінок в історії мистецтва. Проте
за довгі роки різноманітних досліджень замки, а саме їх інтер’єр був не
повністю досліджений.
Дана тема обрана для дослідження є мало досліджена. Більшість уваги
приділялось екстер’єру замків в меншій кількості інтер’єру.
На сьогодні на Галичині залишилось декілька пам’яток замків, в яких
збережений інтер’єр, місце і роль яких неповністю висвітлено у наукових та
художніх виданнях.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами.
Тема даної роботи і охоплення дослідженням проблеми пов’язані з
тематикою наукових розробок кафедри дизайну Прикарпатського
національного університету імені Василя Стефаника.
Пропоноване магістерське дослідження має на меті більш поглиблено
дослідити та доповнити особливості інтер’єрів замків Галичини
XVI – XVIII ст.
Мета дослідження та поставлені завдання.
Визначити та дослідити особливості інтер’єру галицьких замків XVI –
XVIII ст. Відповідно до поставленої мети визначити такі завдання
1
дослідження:
простежити еволюцію розвитку інтер’єру замків впродовж
XIII – XVIII ст.ст.
з’ясувати вплив цивілізаційних процесів на розвиток інтер’єру та
декорування приміщень замків.
визначити зв’язок між архітектурою та інтер’єром замків.
проаналізувати практичні та естетичні якості меблів в інтер’єрах,
визначити характерні риси та стилістику виробів.
окреслити традиції архітектури та інтер’єру замків.
розкрити особливості інтер’єру замків Галичини в порівняльному
процесі.
Об’єктом дослідження є інтер’єр галицьких замків та декоративне
оздоблення його.
Предметом дослідження є інтер’єри галицьких замків XVI – XVIII ст.
Для досягнення поставленої мети та реалізації досліджених
завдань у магістерській роботі були використані такі методи дослідження:
аналітичний – для опрацювання теоретичних джерел з питань інтер’єру
галицьких замків;
мистецтвознавчу літературу – для аналізування історичних відомостей
архітектури галицьких замків;
ілюстративний матеріал, фотоматеріал, схематичні плани;
метод порівняльного аналізу – для виявлення відмінностей та спільних
рис у замковій архітектурі України.
Географічні межі магістерської роботи – це територія України
Галицького регіону таких міст: Золочів, Олесько, Збараж; та села –
Підгірці.
Хронологічні рамки дослідження період XVI-XVIII cт.
Наукова новизна одержаних результатів:
здійснено дослідження інтер’єрів замків Галицького регіону таких
населених пунктів Підгірці,Золочів, Олесько, Збараж.
зв’язок архітектури з інтер’єром галицьких замків.
функціональна особливість інтер’єрів галицьких замків.
введено в науковий обіг значний фактологічний матеріал.
Практичне значення дослідження полягає в можливостях
використання вміщеного в ньому фактологічного матеріалу для
проектування інтер’єрів музеїв, для дизайнерів при проектуванні сучасних
інтер’єрів з використанням замкових елементів. Результати роботи
можуть бути використані студентами в процесі опанування фахових
дисциплін.
Для написання посібників для тих хто працює у сфері мистецтвознавства.
Магістерська робота містить довідковий матеріал для будівництва
створення інтер’єрів в замковому стилі. Можуть стати корисними при
написанні праць з історії будівництва оборонних споруд. Одержані
результати можуть бути використані для курсу лекцій з дизайну інтер’єру.
Ілюстративна частина становить інтерес для науковців, працівників музеїв
та художників - декораторів.
Структура. Пропонована магістерська робота ( обсягом), складається
зі вступу, п’ятьох розділів, висновків, списку використаної літератури
(позицій) та додатків – список ілюстрацій (позиції) та термінологічний
словник (найменувань).
Розділ І
Зародження та еволюція оборонного будівництва на
Західній Україні.
Століттями населения України вело неспокійне і тривожне життя.
Відкриті простори її земель були постійним об'єктом нападів, спершу
монголо-татарських орд, а пізніше кримсько-татарських і турецьких військ.
Відчутної шкоди завдавали і військові загони, які постійно плюндрували
міста і села України.Існування численних населених пунктів було можливим
лише під захистом міцних мурів замків та інших оборонних споруд. I хто
знає, як склалася б доля нашого народу в минулому, якби їх не було. Адже за
підрахунками дослідника Е. Руліковського, навіть у XVI—XVII ст., внаслідок
хижацьких набігів татарських орд, приблизно щодвадцять років кожне
українське село щезало з лиця землі.
Оборонні споруди складалися зі стін і башт. Найархаїчніша
конструкція обо-ронної стіни — частокіл зі щільно поставлених дубових або
соснових, загострених угорі, колод. Складнішу конструкцію означено
терміном "паркан в слупи", але найчастіше — "паркан у дві стіни", тобто дві
паралельні рублені стіни з'єднувались між со-бою під прямим кутом корот-
кими поперечними стінами, утворюючи кліті (комори або городні). Над
городнями, на їх стелі розташовувався бойовий хід із заборолами та підся-
биттям. Башти та вїзна брама були рублені, дво- та три-ярусні, квадратні,
прямокутні або шестикутні в плані. Увінчував їх критий гонтом намет, часто
5—
з флюгером. Башти мали стрільниці, розраховані на фронтальний, іноді —
на фланговий обстріл. 3 протипожежною метою дерев'яні укріплення ззовні
часто були "глиною обліплені".
У техніці мурування з каменю (вапняку, пісковику) змінюється вид
будівельного розчину. Поступово зникає цемянка, натомість застосо-вуються
домішки піску та подрібненого деревного вугілля. Значних змін зазнав
штучний будівельний матеріал з кераміки — замість давньоруської плінфи з
2-ї половини ХІІІ ст. в Україні використовується брускова цегла. На—
початок XVI ст. припадає надзвичайна різноманітність її за кольором
та розмірами, які коливаються в межах від 5x9x24 до 10x18x32 см. Це
пояснюється примітивними умовами виробництва, а також тим, що розмір
цегли був похідним від ліктя — міри досить неточної.
Характерною системою мурування з каменю й цегли при великій товщині
мурів є тришарове, яке складаеться з двох лицьових поверхонь та
забутування між ними. Ці поверхні утворювались із майже однакових
каменів порівняно правильної форми, а з цегли — системою, відомою за
назвою як готична (ланцюжкова, хрестова). Таке мурування було
