вельможі, головне те, що самі портрети виконані натуральними кольорами.

На самому верху печі встановлений бюст, також із кахлю, одного з вельможі.

Є також ще інші печі з кахлю різних кольорів. Наприклад, піч звичної

форми, але з цікавим кахлем – білим, з кольоровим візерунком,

48

архітектурним пейзажем на кожній кахельні. І ще піч цегляного кольору теж

нагадує вежу, особливо закінчення верху.(Мал.60,61)

У Підгорецькому замку зустрілася піч розташована у стінній ніші, біло-

блакитного кольору, конічної форми.(Мал.62)

4.4. Джерело світла в інтер’єрі замку.

У замкових помешканнях люстри здебільшого ковані. Бувають вони різних

форм та виглядів – від строгого, жорсткого залізного вигляду до багатого,

вишуканого.

Наприклад світильник, який знаходиться над сходами при виході з

Олеського замку (Мал. 63), простої форми: колом з’єднані три невеликі факели з

оздобленням кількох додаткових кованих кілець. Тут також зустрілася

цікавої форми люстра в одному із залів замку. Вигляд незвичний: з одного

боку фігура золотоволосої жінки, а за її плечима оленячі роги.(Мал. 64)

В одному із залів палаців знаходиться кована люстра з елементами

кристалів – це вже більш дорога та майстерніша робота.(Мал. 65)

При вході у ворота Збаражського замку звертає увагу ліхтар, вже

звичного для нас вигляду у замковому стилі.(Мал. 66)

4.5. Меблі.

Меблі замкового помешкання виконані у бароковому стилі. Одними з

головних одиниць меблів у замках, так як і кожному помешканні є стіл з

стільцями. Меблі виготовлені з дерева. Ніжки стола та стільців точені.

Основа стола масивна різьблена. Такий стіл являється обіднім, розрахований

49

на 8 осіб. Стільці на дерев’яному каркасі, з м’якими елементами оббитими

тканиною.(Мал. 67)

Ще є стільці іншої форми та іншого виконання. Такі меблі по своєму

вигляду більш підходять для використання у спальних кімнатах.(Мал. 68)

Також звертає на себе велику увагу стіл з дерева на різьблених

ніжках, які хрестоподібно послідовно з’єднані між собою. Кришка цього

стола інкрустована різними породами деревини з елементами розпису. Схоже

що на кришці зображено карту. (Мал. 69,70)

Цікавим є трикутний столик для гри в карти розрахований на трьох осіб.

Кришка кріпиться на одній ніжці, яка тримається на трьох підніжках. У

кришці по гранях трикутника знаходяться по одній кишені призначені для

карт.(Мал. 46)

Ще один із різновидів столів – це туалетний столик, на різьбленій з

чотирма ніжками основі. Кришка півкруглої форми, прямою стороною

примикає до стіни. Над столиком на стіні повинно висіти дзеркало.(Мал. 71)

4.1.Інтер’єр Олеського замку.

Одним з найсворідніших є Олеський замок (Львіщина). Споруда

розташована на пагорбі висотою до 50 м. У XIV ст. це була велична

давньоруська фортеця, овальна у плані. По нахилу гори проходить

оборонний вал з частоколом, а нижче — з водою. На р вінинній частині

замок оточували болота і непрохідні трясовини.

У другій половині XV ст. замок стає магнатською резиденцією В XV—

XVI ст. він неодноразово руйнувався татарами. В XVI замок перебудований у

традищях італійського Відродження і набуває форм, в яких переважно

зберігся до наших днів.

У плані замок складається з напівовальних корпусів, з'єднаних в'їзною

триярусною вежею і оборонною стіною з галереєю. У внутрішньому

прямокутному подвір'ї є колодязь глибиною 42 м. Стіни південно-східноі

частини корпусу укріплені контрфорсами.

Наприкінці XVI ст. з південного боку замку висаджено регулярний парк

зі скульптурами.

Після землетрусу в 1838 р. замок став пусткою, а наприкінці XIXст.

перетворюється в руїни. Під час ремонту в 1892 р. закріплені зовнішні стіни,

поновлена покрівля, реставрована частина приміщень. Поточний ремонт

споруд проводився також у 30-х роках XXст. У 1956 р. відбулися ремонтно-

реставраційні роботи по віновленню фортеці, яка згоріла від попадання

блискавки.

51

Науково-дослідні та реставраційні роботи проводилися в замку в 1961 —

1985 рр. Шсля цього він набув вигляду, який мав у XVI - XVII ст., а інтер'єри

будівель відновлені відповідно до часу їх створення. Поновлена стіна, що

закривала дітинець із заходу. Відновлений ландшафтний парк, фруктовий

сад, розчищений колодязь.

У зв'язку з вигідним розташуванням замок був міцним укріпленням.

Основні частини споруди відрізняються як простотою так і масивною

неприступністю, відповідають характеру військової архітектури України

періоду XIV—XV ст. Архітектурні деталі замку (екстер'єрні та інтер'єрні)

мають характер ренесансу. Замок в Олеську — це видатна пам'ятка

оборонного (XIV ст.) і палацного (XVI—XVII ст.) будівництва.

Основні внутрішні реставраційні роботи в замку та створення у ньому

музейної експозиції завершились в 1975 році.

21 грудня цього року відбулося урочисте відкриття музею "Олеський

замок" -віллілу Львівської картинної галереї.

Під експозиційні зали пристосували кімнати на другому поверсі.

Першу назвали "шпалерною", бо вона оформлена високомистецькими,

ручної роботи, шпалерами XVI століття.

Шпалери - це настінні безворсові килими із вовняних або шовкових ниток,

виткані особливим спосо-бом. Техніка їхнього виготовлення надзвичайно

складна. трудомістка і вимагала великої майстерності. Створювалися

шпалери на спеціальних ручних верстатах, методом вибіркового ткацтва,

52

тобто окремими ділянками, які пізніше зшивалися тон-кою шовковою

ниткою. Виконувались роботи кольоровими вовняними і шовковими нитками

(інколи посрібленими та позолоченими) по наперед заготовлених

малюнках. Шпалери ще називають гобеленами - від імені знаменитого

французького майстра шпалерного ткацтва Гобелена.

В експозиції "шпалерної" зали Олеського замку представ-лено два

гобелени, створені на сюжети поеми Гомера "Одісея". На одній з них

відгворено момент; коли Одісей зі своїми товаришами відпливає від

острова циклопів. Тут показано циклопа Поліфема, який кидає їм

навздогін вирване із землею дерево. Шпалера так і називаеться – "Поліфем".

Назва другої шпалери - "Одісей на ловах".

У "шпалерному" залі відтворено інтер'єр кінця XVI - поча-тку XVII

століття, у ньому влаштовано відновлену за давніми зразками пічку.

Із "шпалерного" залу через старовинні оригінальні замкові двері XVII

століття можна пройти у невеличку кімнату з виходом на галерею, у якій

розгорнута експозиція давньої де-рев'яної скульптури. У цій кімнаті є лише

одні двері, тому повертаємось назад і знову із "шпалерно-го" залу йдемо у

велику палату, де експонується живопис і скульптура XV-XVIстоліть. Звідси

прямуємо