унікальну пам'ятку розі6рали, а з матеріалу збудували ферму і вимостили

дорогу. А нещодавно згорів і палац, перебудований із замку в кінці XVIII —

початку XIX ст.

Подорожуючи по Україні з метою обстеження замків і фортець, важко

миритися з тим, що вже в наші часи десь там розрівняли бульдозерами вали

Траяна, давньоруське городище чи пізніше замчище. А ще важче

спостерігати численні руїни фортець, які ги-нуть на наших очах. Таких

городищ, замчищ, монастирищ е багато. Звичайно, важко зараз говорити про

їх цілковиту відбудову чи реставрацію, для цього потрібні великі кошти і,

головне, кваліфіковані спеціалісти. Та у більшості випадків навряд чи

доцільно це робити. Але консервація та налагоджена охорона тут вкрай

необхідні. Численні пам'ятки-фортеці, яких так багато в Україні повинні бути

врятовані і збережені для майбутніх поколінь.(1,7-11)

28

РозділІІ. Закономірності побудови замків на Галичині.

2.1.Особливості містобудівного розташування замків.

Результати досліджень, виконаних у різних регіонах України,

переконливо підтверджують думку: якщо окремі споруди замків і

монастирів створювалися народними зодчими з величезною

майстерністю, то й комплексам, створеним працею народу, притаманні

ті ж високі мистецькі якості. Художня цінність завжди була

невід’ємною від функціонального змісту будівель. Функціональне й

мистецьке завжди скурпульозно зважувалося при виборі місця

будівництва замку чи монастиря. Розташування кожної споруди з

максимальним використанням можливостей навколишнього середовища

дали можливість зодчим створити суто індивідуальні історико-

архітектурні комплекси. Більшість їх органічно вписана в навколишній

ландшафт і становлять невідємну частину населених пунктів.

Будь-яке давнє поселення починалося з фортифікаційної

споруди.Незалежно від кількості жителів, характеру й роду їх занять,

вони були відділені від зовнішнього світу оборонними стінами замку.

Розвиток торгівельних зв'язків, розширення населених пунктів,

еволюція оборонних споруд поступово зумовили появу всіляких будівель за

межами фортець. Багато століть було потрібно для того, щоб замки

втратили свої початкові функції.

Протягом довгого проміжку історії відбувалося самостійне

формування містобудівних утворень. Первинні поселення у процесі

29

Історичного розвитку перетворювалися у великі, середні або малі міста з

характерними рисами побуту и способу життя місцевого населення.

Збільшення міст у XXст. обгрунтовується соціальними, економічними,

культурно-освітніми естетичними, а в останнє десятиріччя – ще й

екологічними причинами. Характер розвитку населених пунктів

України деє змогу поділити їх на міста, які перебувають у стані певного

спокою, міста, що зберігають природний темп зростання, і міста, які

інтенсивно розширюються внаслідок будівництва великих

промислових об’єктів. На жаль, чимало міст втрачають характерні

темп зростання, і міста, які інтенсивно розширюються внаслідок будівництва

великих промислових обєктів. Приклади втручання масової типової

забудови в історичні частини міст роблять проблему збереження й розвитку

своєрідності ансамблів надзвичайно актуальною.

Замкові й монастирські комплекси, що досліджуються, у звязку зі

своєю історико-архітектурною цінністю, об'ємно-просторовою

композицією беруть активну участь у формуванні силуету міських

агломерацій.

Здебільшого вони є домінантами забудови, композиційними

центрами населених пунктів.

Дослідження замкових і монастирських комплексів дало змогу

встановити, що практично всі вони поєднані закономірними

принципами розташування в населених пунктах.

Замки через своє початкове функціональне призначення

30

здебільшого були побудовані на височині, оточені водою (ріки, озера, заливні

луки), мали один або два під’їзні шляхи.

Розвиток міст, зміна вигляду замків внаслідок війн, пожеж,

реконструкцій, втрата ними оборонних функцій зумовили різноманітне їх

розташування у міських агломераціях.

На сучасному етапі розвитку міст замкові комплекси мають таке

розташування:

у системі населених пунктів — 29 %;

на окраїнах населених пунктів — 33 %;

за межами містобудівних утворень — 38 %.

Від ролі й місця старовинної споруди чи історико-архітектурного

комплексу в системі існуючої забудови залежать не тільки історично-

сформований вигляд та об'ємно-планувальна структура населеного пункту, а

й функціональний зміст пам'яток, їх фізичне і моральне збереження.

Поєднання замків і монастирів з новими будинками при існуючих

забудові і ландшафті є найбільш складним завданням, і розв'язується

воно в кожному конкретному випадку суто індивідуально.

Дослідження замкових і монастирських комплексів України з

точки зору їх взаємозв'язку з ландшафтом та забудовою виявили ряд

містобудівних особливостей:

1.Замки (29 %) в системі населених пунктів:

- оточені історико-архітектурною забудовою, де функціонують

музеї , заповідники та ін. (Луцьк, Острог, Ужгород, Жовкла);

31

- відокрелені, оточені пізнішою рядовою забудовою й окремими пам’ятками

архітектури (Володимир-Волинський, Дубно, Мукачеве, Золочів,

Тернопіль, Заліжці, Збараж, Феодосія);

- розташовані на живописному ландшафті, беруть активну участь у

формуванні архітектурного силуету населеного пункту ( Чернелиця,

Довге, Кам'янець-Подільський, Старокостянтинів,Львів, Броди, Скалат,

Теребовля, Долина);

- оточені рядовою забудовою (Чернелиця, Міжгір'я).

2. Замки (33%) на окраїнах населених пунктів:

- відокремлені і частково оточені історичною забудовою в поєднанні з

живописним ландшафтом (Олика, Феодосія, Корець, Виноградів,

Жванець, Сатанів, Бережани, Яблунівка, Кременець);

-виокремлені і частково оточені рядовою забудовою (Феодосія., Клевань,

Ізяслав, Рихта, Поморяни, Висічка, Золотий Потік, Микултнці, Скала

Подільська);

- живописний при родний ландшафт бере активну участь у формуванні

композиції і силуету пам'ятки архітектури (Озаринці, Галич, Невицьке,

Меджибіж, Підзамочок, Чортків).

3. Замки (38%) за межами населених пунктів:

- розташовані на живописному ландшафті по суадству з населеним пунктом,

мають зручний транспортний доступ (Балаклава,Білгород-

Дністровський , Хотин, Новомалин, Пнів, Раковець, Середнє, Хуст,

Корольове, 3іньків, Сутківці, Свірж, Старе Село, Олесько, Підгірці,

32

Муроване, Іванівка, Гримайлів, Сидорів);

розташовані на живописному ландшафті далеко ві!д населених

пунктів| ( Чуфут-Кале, Камінське, Судак, Керч, Тайкури, Губків, Квасове,

Чорнокозинці, Гологори, Добромиль, Бучач, Гусятин, Кудринець.

2.2.Архітектурно-планувальні рішення замків.

Архітектура може бути багатогранна в своїх проявах. Для кожної

епохи типові свої прийоми художнього освоєння конструкції. Однак

найбільш плідні результати досягались тоді, коли форма розвивалася на

основі конструктивної логіки, коли мистецтво і техніка виступали

поодиноко.

Методи розрахунку, технологія виробництва надають і будуть надавати

серйозний вплив на розвиток архітектурної форми. Однак неможна повністю

підпорядковувати їм форму-вони лишень засоби досягнення цілей.

Тектонічність форм не являється результатом розрахунків, вона результат

творчості зодчі, іноді - цілої епохи зодчества. Взаємозв’язок конструкції і

архітектурної форми складна і багатогранна.

Співвідношення раціональної і конструктивності і виразної пластики

архітектурної форми можуть бути різними, воно залежить від потреб

художніх традицій, методів будівництва, застосованих матеріалів і

конструкцій. В зв’язку з цим можна визначити