Класифікація та основні тенденції застосування опоряджувальних матеріалів

Сегмент меблів з натуральної деревини на вітчизняному ринку впевнено зростає, ростуть обсяги споживання опоряджувальних матеріалів для деревини. Для того, щоб дещо спростити вивчення цих матеріалів тим меблевикам, для яких робота з натуральною деревиною - новий напрямок діяльності, ми розпочинаємо публікацію статей, присвячених різним видам опоряджувальних матеріалів

Класифікація опоряджувальних матеріалів для деревини

Широкий асортимент матеріалів, які застосовують для опорядження виробів із деревини можна умовно поділити на три групи:

- матеріали для підготовки поверхні до опорядження (грунтівки, порозаповнювачі, шпаклівки, відбілюючі, обезсмолюючі, фарбуючі матеріали);

- матеріали, які створюють лакофарбовий прошарок (лаки, фарби, емалі, політури);

- матеріали для облагороджування покриттів (розрівнювачі, полірувальні і шліфувальні пасти).

Грунтівки - це суміші, що утворюють нижній прошарок опоряджувального покриття. Після нанесення вони просочують поверхневий шар деревини, роблять його щільним і твердим, частково заповнюють пори деревини, зменшують витрату лаків. Грунтівки являють собою розчини смол, нітроцелюлози і пластифікаторів в суміші розчинників. Вони повинні легко наноситися на поверхню деревини, швидко висихати, легко шліфуватися. Грунтівки під прозорі покриття не повинні вуалювати текстуру деревини.

Основні види грунтівок для виробів з деревини - поліефірні, нітроцелюлозні, аміноалкідні.

Порозаповнювачі (замазки) служать для заповнення тріщин і впадин на поверхні перед її прозорим чи непрозорим опорядженням. Це густі пасти, що готуються перед обробкою з використанням в'яжучих речовин, плівкоутворювачів (клеїв, смол, оліф, лаків) та наповнювачів (крейди, деревного борошна та ін.). Для підфарбовування до них вводять барвники або пігменти.

Шпаклівки призначені для вирівнювання поверхонь під непрозорі покриття. Вони представляють собою суміші мінеральних наповнювачів, пігментів і розчинів плівкоутворювачів, летючих розчинників із додаванням пластифікатора. Головні види шпаклівок: нітроцелюлозні та поліефірні.

Відбілюючі суміші - перекис водню 15-30% концентрації, щавелева кислота у вигляді 1,5-5% водяного розчину, перекис титана, суміш водяних розчинів перекису водню й аміаку 20% концентрації - застосовують для відбілювання поверхні деревини і надання їй більш світлого тону в декоративних цілях, для вирівнювання кольору ядра і заболоні.

Обезсмолюючі суміші - це луги (кальцинована сода, вуглекислий калій), які використовують при прозорому та непрозорому опорядженні деревини шпилькових порід, що містять значну кількість смоли.

Лаки - це рідкі розчини плівкоутворюючих речовин (природних і синтетичних смол, олив, білків, ефірів целюлози) в органічних розчинниках, які можуть утворювати на поверхнях тверді блискучі або матові покриття з доброю адгезією до матеріалу, що обробляється.

У залежності від характеру плівкоутворювання розрізняють лаки, що утворюють плівки за рахунок: випаровування розчинників (наприклад, спиртові, нітроцелюлозні); хімічних реакцій полімеризації та поліконденсації (наприклад, поліефірні, карбамідоформальдегідні); спільного процесу видалення розчинників і хімічних перетворень

На поверхні, що обробляється, повинен утворюватися рівномірний за товщиною та кольором прошарок із доброю адгезією до цієї поверхні. Основні види лаків для опорядження виробів з деревини:

- поліефірні (ПЕ);

- нітроцелюлозні (НЦ);

- меламіноаміноалкідні (МЛ);

- полі- та нітроуретанові (УР);

- водорозчинні.

Фарби - це суміші тонкоподрібнених пігментів і наповнювачів із розчином плівкоутворюючих речовин. Вони поділяються на чотири види: клейові, олійні, емульсійні й емалеві. Колір фарб залежить від кольору введених пігментів.

Для опорядження виробів з деревини застосовують емалі (поліефірні, нітроцелюлозні, карбамідо- та меламіноалкідні, пентафталеві, поліуретанові), що є сумішами пігментів та лаків із додаванням пластифікаторів і сикативів (для прискорення висихання), тобто емалі - це пігментовані лаки (наприклад, нітроемаль НЦ).

Полірувальні матеріали призначаються для облагороджування лакофарбових покриттів та надання їм блиску. До них відносяться розрівнюючі і полірувальні рідини, полірувальні пасти.

Опоряджувальні матеріали - це композиції, що складаються з ряду речовин. Ці компоненти діляться на такі основні групи: забарвлюючі речовини, наповнювачі, розчинники та розріджувачі, сикативи, пластифікатори, плівкоутворювачі, відбілювачі. Забарвлюючі речовини розділяють на барвники, протрави та пігменти. Їх використовують з метою підсилення природного кольору деревини, проявлення текстури, вирівнювання загального кольорового відтінку або надання деревині нового забарвлення.

Барвники - розчинні органічні барвні речовини. Забарвлення відбувається при безпосередній взаємодії розчину з деревиною. Їх застосовують у вигляді водних і, рідше, спиртових розчинів 1-3 % концентрації. Вони повинні бути світлостійкими, яскравого кольору і не повинні вуалювати текстуру деревини.

За походженням розрізняють природні та синтетичні барвники.

3 природних барвників для фарбування виробів з деревини широко застосовують коричневий барвник, названий горіховою морилкою або бейцем. Барвною речовиною є гумінові кислоти, що містяться в деяких грунтах і торфі. Ці барвники добре розчиняються у воді, фарбують деревину в рівний коричневий колір різноманітних відтінків, світлостійкі.

Синтетичні барвники одержують із кам'яновугільної смоли. Використовують в основному кислотні барвники і нігрозини. Кислотні мають різноманітні кольори та відтінки, водорозчинні, а нігрозини - синювато-чорні або чорні, водо-, спирто та жиророзчинні. Їх застосовують, наприклад, для фарбування в чорний колір роялів та піаніно.

Протрави - розчинні неорганічні з'єднання, тобто хімікати солі та луги (хлорид і сульфат заліза, хлорид і сульфат міді та ін.), які не є безпосередніми барвниками, але вступають у хімічну реакцію з дубильними речовинами деяких порід деревини й фарбують її. Такий спосіб забарвлення називають травленням.

Пігменти - нерозчинні неорганічні або органічні фарбувальні речовини, порошки різноманітних кольорів. Їх використовують у суміші з розчином плівкоутворюючої речовини, що закріплює порошок пігменту на поверхні виробу. Пігменти застосовують у олійних та емалевих фарбах для непрозорого опорядження кухонних, дитячих, медичних дерев'яних меблів, вікон, дверей і т.ін.

Наповнювачі - це мінеральні порошки інертних матеріалів, які вводять