Природний оточення – відкриті простори біля населених пунктів;

Ландшафтна архітектура – галузь архітектури, завдання якої полягає у вирішенні гармонійного взаємозв’язку населених місць з їх природним оточенням, формуванні відкритих просторів переважно рекреаційного призначення (парки, лісопарки, ліси), а також у озелененні вулиць, дворів, ділянок навколо шкіл, лікарень, дитячих закладів, виробничих підприємств тощо.

Архітектурно-ландшафтна організація населеного пункту – це, насамперед, форма і зміст його зв’язків з природною першоосновою-територіальне, функціональне і композиційне, де церква займає домінуюче, гідне свого призначення місце.

Існує також поняття «фонові» відкриті простори, які характерні для громадських центрів сіл. Тут не повинно бути об’ємних споруд, за винятком інженерних, а також малих архітектурних форм.

Місце церкви в архітектурно-ландшафтній організації населеного пункту залежить в основному від таких двох чинників, як природній і містобудівельний, що диктуються гідрографічною сіткою, горбистими місцями, лісовими масивами, температурним, вітровим та інсоляційним режимами, придатністю території для будівництва тощо.

Особливе місце сере цих чинників надається ландшафтній домінанті. Церква розташовується на найвищому місці, південної експозиції і на фоні смерекового екрана. Цей приклад логічно переконує, що будувати церкви у межах населених пунктів потрібно на найвищих позначках і не обов’язково в центральній частині, а так, щоб композиційно завершити відповідне домінуюче місце без порушення природного рельєфу.

Прикладом вдалого розташування можуть бути невеликі церкви у сільських місцевостях Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини. Розташовані на горбах, гірських схилах, у долинах річок, вони відіграють активну роль як архітектурний об’єм і вносять позитивні зміни у навколишнє середовище.

Отже, церква як просторове утворення містобудівельного характеру візуально невід’ємна від природного середовища, в якому споруджується.

Розглядаючи населений пункт здалеку, людина зіставляє його з довкіллям, сприймаючи об’ємно-просторове вирішення церкви у таких можливих варіантах:

Церква органічно сприймається у навколишньому пейзажі, найсуттєвіші особливості якого не втрачаються, а набирають такого вигляду, що в процесі взаємодії з новою просторовою структурою створюється гармонійна єдність. Наприклад, храм у с. Дубротів Надвірнянського району Івано-Франківської області. Тут природним зеленим екраном уздовж села є заліснені гори, а річка Прут омиває село біля підніжжя гір. Природа й архітектурна форма церкви взаємно інтегровані, а штучно створений захисний вал прилучає церкву до навколишнього природного середовища.

Розташування церкви підпорядковане композиційним осям вуличної мережі. Враховуються лише окремі природні фрагменти (водойми, рельєф, групи дерев), в цілому навколишній пейзаж існує біль-менш індиферентно. Це, приклад, церква у с. Вари Берегівського району Закарпатської області. Храм пов’язаний лише з річкою Боржавою, а основними чинниками виступають дві композиційні осі – головний в’їзд у село з районного центру Берегового і переїзд по мосту через річку Боржаву.

Ландшафт та його складові не мають характерних рис, тому церква розташовується у геометричному центрі архітектурно-планувальної структури населеного пункту.

На основі розглянутих варіантів варто зробити висновок, що гармонійне і повноцінне вирішення можливе за умови, що всі містобудівельні вимоги досягнуть рівня, при якому новий архітектурний об’єкт – церква – сприятиме посиленню інтеграції навколишнього середовища. Потрібно застерегти, що церква повинна доповнювати середовище, а не механічно розташовуватись на мальовничих територіях, пристосовуючись, а, можливо, й порушуючи традиційний пейзаж відповідної території.

Вибираючи місце під церкву, важливо врахувати візуальні зв’язки з розчленованими елементами населеного пункту. Створення таких зв’язків залежить від копіткого вивчення існуючої структури плану населеного пункту та від майстерності проектувальника. Тому в передпроектний період аналізуються архітектурно-просторова композиція відповідного населеного пункту, оцінюється взаємодія архітектурно-планувальної структури з ландшафтом, аналізуються візуальні взаємозв’язки історично сформованої архітектурно-планувальної композиції, сприйняття видів сформованої забудови та елементів природного ландшафту.

Варто врахувати особливості розташування церкви у сільській місцевості, де природний ландшафт домінує над переважно одноповерховою садибною забудовою. Горби, схили, тераси, яри, торфоболотні заплави, водойми та інші характерні топографічні елементи є опорою для виявлення головних вузлів композиції сіл. Вони й визначають місце розташування церкви як єдиного і найважливішого елемента в архітектурно-планувальному та об’ємно-композиційному вирішенні силуету села, оскільки чим менший населений пункт, тим тісніше він пов’язаний з ландшафтом та навколишнім середовищем. Особливо це стосується малих сільських поселень,які практично не порушують природної ландшафтної структури.

Отже, конкретні ландшафтні умови обумовлюють специфічне і по-своєму унікальне розташування церкви, де архітектурно-ландшафтна композиція, особливо естетичні вимоги, мають не менше значення, ніж функціонально-планувальні.

Проектування церкви на 300 чоловік з молодіжним комплексом.

Працюючи над дипломною роботою на тему: «Проект церкви на 300 чоловік з молодіжним комплексом» ми глибоко опрацьовували матеріал. В ході архітектурного проектування об’єднювали теоретичні і практичні знання, враховували широкий комплекс соціологічних, економічних, санітарно-гігієнічних факторів і природно-географічних умов відповідно до ДБНу.

Будівництво і проектування церкви – одне із най відповідальніших, найтяжчих та найпочесніших завдань для архітекторів і будівельників: потрібно запроектувати і звести будівлю, а водночас й мистецький твір – громадський вислів віри свого народу.

Розташування церкви ніколи не було випадковим. Для неї завжди використовували домінуючі місця ландшафту. Дана церква проектується для будівництва в південно-західній частині Івано-Франківської області в районі Микитинців. Церква розташовується в геометричному центрі архітектурно-планувальної структури населеного пункту. Розташування церкви підпорядковане композиційним осям вуличної мережі. Варто врахувати особливості розташування церкви у сільській місцевості, де природний ландшафт домінує над переважно одноповерховою садибною забудовою. Під будівництво церкви виділяється територія в розмірі 30 арів землі. При компонуванні генерального плану території храму композиційно поєднали розташування церкви, молодіжного комплексу і дзвіниці, яка безпосередньо прилегла до будівлі, місце освячення води з резервуаром, фігури (хреста),передбачили підхід до них, а також