П л а н  

Вступ

1.  Софієвський собор.              

.1. Нартекс.

2.2. Архітектураі розписи інтер’єра собору.

2.3. СаркофагЯрослава Мудрого.

2.4. Північназовнішня галерея.

2.5. Башти.

2.6. Хори.

2.7. Дзвіниця.

2.8. Бурса.

2.9. Братськийкорпус.

2.10. Будинокмитрополита.

2.11. Трапезна.

2.12. Консисторія.

2.13. Південнав’їзна башта.

2.14. Західніворота (Брама Заборовського) і мур.                         

. Висновки.                                               

В С Т У П

Державний архітектурно-історичний заповідник «Софійський музей» міститься в центрі Києва.На території заповідника, площа якого становить 5 гектарів, розташованийчудової краси ансамбль пам’яток вітчизняного зодчества 11-18 століть. Найціннішою спорудою заповідника є Софійський собор – всесвітньовідома пам’яткаархітектури і монументального живопису 11 століття. Він велично височить уцентрі ансамблю. Собор споруджено вперіод розквіту Київської Русі, великої східнослов’янської держави, колискитрьох братніх народів - російського, українського та білоруського.

Давньоруськадержава досягла вершини своєї могутності у часи правління князя ВолодимираСвятославича ( 978 - 1015 р.) та його сина Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.).

У988 році за князя Володимира Святославича на Русі було запровадженохристиянство, що мало велике значення для дальшого розвитку феодальнихвідносин, зміцнення єдності держави, піднесення культури, розширення політичнихі культурних зв’язківКиївської Русі з Візантією та іншими європейськими країнами.

Іззапровадженням християнства в Давньоруській державі почалось інтенсивнебудівництво кам’яних християнських храмів. До їх створення залучались кращібудівельники і художники свого часу, використовувалися художні й технічнідосягнення епохи. Храми прикрашалися настінними розписами, кам’янимрізьбленням, ставали справжніми творами мистецтва.

Зачасів сина Володимира - Ярослава Мудрого в Києві почалось велике будівництво. Уцей же період збудовано митрополичий храм - Софійський собор, який ставголовною монументальною будовою міста.

Улітописах закладини собору датуються 1017 або 1037 роком. Певно, що йогобудівництво велося в 20-30 роки 11 ст.

НавколоСофійського собору-центральної споруди Ярославового міста - стояли кам’яні храми, боярськіпалаци, житла городян, а подвір’я митрополії було огороджено муром. До нашихднів з 11 століття збереглися лише Софійський собор і руїни Золотих воріт -парадного в»їзду в древній Київ.

Назвасобору «Софійський» походить від грецького слова «софія» ,що в перекладіозначає «мудрість». Присвячений «мудрості християнського вчення», собор, зазадумом творців, мав утверджувати на Русі християнство і феодально-князівськувладу.

Збудованийяк головний, митрополичий храм Русі , Софійський собор був у давнинугромадським і культурним центром держави. Тут відбувалися царемонії «посадження»князів на київський престол, прийоми іноземних послів; біля стін соборузбиралося київське віче; при соборі велося літописання і була створенаЯрославом Мудрим перша відома в Стародавній Русі бібліотека.

Ужев 11 столітті сучасники оцінили Софійський собор , як видатний твір мистецтва.Перший руський митрополит Іларіон - видатний публіцист свого часу - писав пронього: «Церковь дивна и славна всем округниим странам, яко же ина необращаеться во всем полунощи земнем от востока до запада.»

Засвою багатовікову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, частковіруйнування, ремонти і перебудови.

Водин з найважчих періодів історії древнього Києва - захоплення міста полчищамихана Батия в 1240 році - більшість архітектурних споруд було перетворено наруїни. Софійський собор уцілів. Однак, розграбований і спустошений, він втративколишню красу і велич, хоч і залишився головним міським діючим храмом.

У16 столітті посилюється гніт польських феодалів. В умовах загарбанняукраїнських земель, поневолення і насильного окатоличування населення в 1596році було укладено Брестську релігійну унію, яка ставила за мету об’єднати православну і католицькуцеркви під главенством римського папи. Католицьке духовенство і уніати почалиліквідацію православної церкви. Захоплений уніатами Софійський собор цілкомзанепав. Спорохнявіла покрівля, зруйнувалися склепіння галерей, загинуло багатонастінних розписів.

У30-40 роки 17 століття київський митрополит Петро Могила відібрав в уніатів ізаснував при храмі чоловічий монастир. Собор було частково відремонтовано,навколо нього споруджено дерев’яні монастирські будівлі, а всю територіюобнесено високою дерев’яною огорожею. До робіт у соборі Петро Могила залучивіталійського архітектора ОктавіаноМанчіні.

У1654 році кияни затверджували у Софійському соборі історичні рішенняПереяславської ради. Возз’єднання викликало велике політичне і культурнепіднесення на Україні.

У1697 році велика пожежа знищиладерев’яні будівлі Софійського монастиря. Через 2 роки почалося за указом ПетраІ спорудження нових кам’яних будинківнавколо собору.

Будівництвотривало по 1767 рік. У цей період споруджено дзвіницю, трапезну, хлібню ( пекарню ), будинок митрополита,західні ворота (Браму Заборовського), монастирський мур, південну в’їзну башту,Братський корпус, бурсу. В архітектурі цих будівель і в зовнішньому виглядіСофійського собору після поновлень знаходимо характерні риси українськоїбарочної архітектури 17-18 століть. У 19столітті проводились часткові перебудови споруд.

Урезультаті науково-дослідних і реставраційних робіт, які ведуться у музеї,створено реконструкцію первісного вигляду Софійського собору, на стінахрозчищено сотні метрів розписів 11 століття, розкрито фрагменти древніхмозаїчних підлог, розшифровано середньовічні написи-графіті, виявлено натериторії заповідника залишки будівель 11-12 століть, відреставровано пам’ятки18 століття.

Довгийчас на території заповідника музеєм був лише Софійський собор. Тепер створеноекспозицію в спорудах 18 ст.

ОднакСофія Київська, як і раніше, залишається головним і найціннішим об’єктомогляду. Вона приваблює нескінченний потік екскурсантів із зарубіжних країн.Щороку заповідник відвідують близько двох мільйонів чоловік, які прагнутьознайомитися з прекрасним творінням світової культури.

Отже,через головний вхід під дзвіницею ви вступаєте на територію заповідника.Пропоную спочатку оглянути Софійський собор, потім - архітектурні пам’ятки 18століття

СОФІЙСЬКИЙ СОБОР

Головний вхід до Софійськогособору міститься з його західного боку. Перед входом у 1969 році встановленомеморіальний знак на честь бібліотеки, заснованої Ярославом Мудрим приСофійському соборі в 11 ст. На ньому портрет Ярослава Мудрого і слова з літопису«Повість временних літ»: « В лето6545 . Сей же Ярослав, син Володимер, насея книжними словеси сердца вернихлюдий. Велика бо польза бивает человеку от учения книжного»

Н А Р Т Е К С

Увійшовши в Софійський собор через головний вхід,відвідувачі потрапляють в нартекс (західний притвор храму) . Тут створеновступну експозицію, яка розповідає про собор , експонуються макети йогопервісного й сучасного вигляду. За ними можна ознайомитися зі стародавньоюархітектурою пам’ятки і з пізнішими змінами в її зовнішньому вигляді.

Макет первісного вигляду Софії створено за матеріаламиархітектурно-археологічних досліджень.