За черепом Ярослава Мудрого відомий радянськийскульптор-антрополог М.М.Герасимов відтворив скульптурний портрет князя, якийекспонується в північній зовнішній галереї собору.

Саркофаг Ярослава Мудрого становить великунауково-історичну і художню цінність.

ПІВНІЧНА ЗОВНІШНЯ ГАЛЕРЕЯ

Приміщення колишньої північної зовнішньої галереї даєзмогу простежити історію спорудження собору. Зондажі кладки на стінахрозповідають про початкові архітектурніформи галереї та пізніші її перебудови. В західній частині приміщення відкритокладку восьмигранного стовпа галереї, залишки аркбутана. Тут же видно кладкуперебудов 17-18 ст., а також дверний проріз 18 ст. Кладка відкритих зондажів, атакож експоновані будівельні матеріали розповідають про тогочасну будівельнутехніку.

Стіни Софійського собору змуровано з каменю(граніту,червоного кварциту) і цегли-плінфи розміром 27х31х3,5 см, покладених нарожевому цем’янковому розчині. Ця техніка «мішаного способу» характерна длядавньоруського зодчества 10-11 століть.

Ряди каменів, залиті розчином, вирівнювалися кількомагоризонтальними рядами плінфи. Шар розчину між плінфами дорівнював довжиніцеглини. При цьому плінфа через ряд заглиблювалась у товщу стіни і затираласьцем’янковим розчином. У результаті на фасаді утворювалась смугаста складка, детонкі ряди цегли чергувалися з широким шаром розчину.

Стрічкові фундаменти собору змуровані з бутового каменюна вапняно-цем’янковому розчині (в окремих місцях без розчину - насухо).Глибина фундаментів-0,8-1,4 м.

Куполи складені з концентричних кіл плінфи з напускомкожного наступного ряду на попередній. І тільки для кладки верхньої частиникупола застосовувалась влаштована знизу опалубка. Зовні куполи були вкритіспеціальною плінфою, вигнутою відповіднодо їхньої сферичної поверхні.

У кладці склепінь собору для їх полегшення широкозастосовані порожні глиняні глеки - «голосники». В парусах головного куполаголосники вмуровані відкритими горловинами всередину приміщення для поліпшенняакустики споруди.

Зовні кладка собору кілька десятиліть залишаласьвідкритою. Широкі світло-рожеві смуги розчину в поєднанні з оранжево-рожевоюплінфою і темними плямами каменів створювали багату фактуру і посилювалимальовничість фасадів храму.

У північній зовнішній галереї збереглися окремі фрагментифресок 11 ст. В 19 ст. вони не були покриті олією, а тільки забілені, врезультаті чого зберегли соковитість і своєрідний фресковий колорит.

У галереї містяться поховання церковних діячів 18-19 ст.,зокрема митрополита Євгенія Болховітінова, відомого історика свого часу йавтора першої монографії про Софію Київську (1825 р.).

Великий інтерес становить східна частина колишньоїгалереї, де в 11 ст. було приміщення княжої усипальниці. Тут експонуютьсявиявлені під час розкопок залишки древньої керамічної підлоги, а такожфрагменти фрескового розпису.

Над передвівтарною аркою збереглися залишки ліпногодекоративного фронтону початку17 ст., який прикрашав вхід в усипальницю доперебудови галереї в боковий вівтар. Неабияку цінність також представляє значнопізніший настінний живопис цього приміщення. Дві фігури «Вогняних серафимів» напередвітарній арці - це рідкісні зразки клейового розпису собору кінця 17 ст.,виконані після перебудови галереї та усипальниці в закритий боковий вівтар.

Інші розписи приміщення виконані олійною фарбою в 20-30р. 18 ст. Вони є цінними зразками українського монументального живопису і даютьуявлення про систему живописного декору цього періоду. Оглядом північноїзовнішньої галереї закінчується екскурсійний маршрут по Софійському собору.Поза маршрутом залишаються другі поверхи та башти, що їх відвідувачі можутьоглянути самостійно.

Б А Ш Т И

Гвинтовими сходами двох башт можна піднятися на другийповерх. Вхід до південної башти знаходиться в західній частині колишньоїпівденної зовнішньої галереї, вхід до північної башти - в північній частинізахідної внутрішньої галереї.

У давнину баштовими сходами піднімались на другий поверх(хори, або полаті) члени княжої родини і найближчі придворні. Башти мали входитільки ззовні і були цілком ізольовані від приміщень першого поверху. Вхід допівнічної башти був на західному фасаді, вхід до південної-на південному фасадісобору. Під час перебудови собору в 17-18 ст. обидва зовнішні прорізи булизамуровані, а входи до башт зроблені зсередини собору.

Стіни, склепіння, стовпи і підсходові простори башт булиприкрашені фресковим розписом, більша частина якого збереглася до наших днів.Своїм змістом і манерою виконання ці фрески займають особливе місце в системірозпису собору. Тут відсутні релігійні сюжети. Фрески зображають картини побутуконстантинопольського імператорського і київського княжого дворів, різноманітнісцени полювання, театральні і циркові видовища, народні розваги та ін.

Однак, як показали останні дослідження доктора історичнихнаук С.О.Висоцького, головною темою, що об’єднувала розписи обох башт, буларозповідь про важливу політичну і культурну подію в житті Київської Русісередини 10 ст.- про візит в столицю Візантійської імперії Константинополь прабабкиЯрослава Мудрого київської княгині Ольги і про зустріч її з імператоромКостянтином Багрянородним.

І в північній, і в південній баштах загальне розташуваннярозписів, їх композиційна побудова і рух фігур у кожній сцені передбачаютьогляд фресок знизу вгору, в міру підйому на другий поверх.

ПІВНІЧНА БАШТА

Сучасний вхід до північної башти зроблено на початку 19ст. Праворуч від входу, у підсходовому просторі єдверний проріз кінця 17 - початку 18 століття. Первісний вхід до баштиміститься навпроти сучасного і закритий заскленою рамою. Косяки прорізуприкрашені фресковими орнаментами. Збереглись древня шиферна плита порога і двісходинки із залишками мозаїки на підсходинках.

Під час пізніших перебудов стародавні гвинтові сходибашти були закриті новими сходинками, які не збігалися з первісними. Під часархітектурно-археологічних досліджень сходам повернуто первісні форми,своєрідність яких полягає в поєднанні крутих сходинок з пологим пандусом.Склепіння башти піднімаються східчасто.  

Фрескові розписибашти збереглися фрагментарно. Розпис центрального стовпа майже не вцілів. Насклепінні башти зображені орнаменти, грифони, восьмиконечні хрести вмедальйонах. У нижній частині башти, праворуч від теперішнього входу насклепінні зображено людину з верблюдом, нижче-борців, тіла яких переплелися впоєдинку. Безпосередньо над входом - сцена «Боротьба ряджених». Тут зображенийчоловік у масці чудовиська, який хоче заколоти вилами вусатого воїна,озброєного сокирою та щитом. Поряд-фреска«Полювання на ведмедя» Сцена динамічнаі напружена: відважний вершник у шоломоподібній шапці б’є списом звіра,