ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

Тема____Геодезичне забезпечення потреб містобудівного кадастру___

ЗМІСТ

Вступ..............................................................................................................................

Розділ 1. Містобудівний кадастр.................................................................................

1.1. Значення, завдання і зміст містобудівного кадастру……………………….

1.2. Сфера містобудівної діяльності………………………………………............

1.3. Містобудівні аспекти регулювання ринку землі...........................................

1.4. Інформаційна система містобудівного кадастру...............................................

1.5. Порядок виконання робіт щодо створення містобудівного кадастру..........

Розділ 2. Топографо- геодезичні роботи при створенні містобудівного кадастру…………………………………….........................................................................

2.1. Основні положення створення планових геодезичних мереж України…...

2.2. Висотні геодезичні мережі України.

2.3. Зміст і використання картографо-геодезичних матеріалів в кадастрових роботах……………………………………………………………...

2.4. Точність картографо-геодезичних матеріалів і кадастрових планів………..

2.5. Точність топографічних планів і геодезичне забезпечення обліку земель…

2.6. Інвентаризація земельних ділянок……………………………………………

2.7. Геодезична основа кадастрових знімань……………………………………..

2.8. Геодезичне забезпечення м.Луцька та топографо-геодезичні вишукування на заданому об’єкті …………………………………………………………………

Розділ 3. Економіка і організація робіт…….............................................................

3.1. Проектування топографо-геодезичних робіт………………………………..

3.2. Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт…………………………………………………………………..

3.3. Планування робіт…………………………………………………………….

3.4. Технологічна схема виконання робіт по створенню планово-висотної основи на об’єкті для інвентаризації земель.

Розділ 4. Охорона праці……………………………………………………………..

4.1. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці........................

4.2. Техніка безпеки при проведенні геодезичних робіт ………….......................

Висновки........................................................................................................................

Список використаних джерел....................................................................................

Додатки ..........................................................................................................................

Додаток 1. Схема вихідних пунктів державної геодезичної мережі для створення планово-висотної мережі згущення на м.Луцьк……………………………………..

Додаток 2. Схема пунктів планово-висотної мережі згущення на м. Луцьк………

Додаток 3. Технічний звіт по топографо-геодезичних роботах на заданому об’єкті………………………………………..……………………….…………………

Додаток 4. Картограма виконаних топографо-геодезичних робіт.…………………

Додаток 5. Викопіювання з чергового кадастрового плану м. Луцька……………

ВСТУП

Актуальність роботи. Перехід України до ринкової економіки, різноманітних форм власності на землю та платного характеру її використання різко підвищує значення містобудівних документів як однієї з найважливіших ланок у механізмі регулювання земельних відносин у місті, узгодження приватних і громадських інтересів. Законом України "Про основи містобудування" передбачено створення містобудівного кадастру населених пунктів України.

Містобудівний кадастр - це впорядкована сукупність інформації про правовий, господарський і екологічний стан об'єктів і явищ міського середовища у часі і просторі для забезпечення розвитку і функціонування міста.

Топографо-геодезична інформація є зв'язуючою основою кадастрової інформації, яка знаходиться в базах даних. Від точності, достовірності, зручності і наочності сприйняття, доступності картографо-геодезичних матеріалів залежить стан містобудівного кадастру, що в свою чергу впливає на ефективне управління і перспективне планування розвитку міста.

Мета роботи. Метою даної роботи є аналіз та оцінка стану геодезичних мереж для забезпечення потреб містобудівного кадастру.(на прикладі м.Луцька).

Мета роботи визначає наступні завдання:

Опрацювати теоритичні основи містобудівного кадастру.

Проаналізувати інформаційну базу.

З’ясувати методи побудови геодезичних мереж в Україні.

Вияснити економічні аспекти та організацію робіт.

5. Розглянути техніку безпеки при проведенні геодезичних робіт.

6. Визначити геодезичне забезпечення м.Луцька для потреб містобудівного кадастру

7. Здійснити на практиці топографо-геодезичні вишукування на заданому об’єкті .

Об'єктом дослідження є містобудівний кадастр м. Луцьк.

Предметом дослідження є геодезичне забезпечення м.Луцька для потреб містобудівного кадастру.

Робоча гіпотеза. В сучасних умовах надзвичайно динамічного середовища інформація відіграє все більш важливу роль. Інформація перетворюється на стратегічний ресурс. Містобудівний кадастр населених пунктів (надалі - містобудівний кадастр) - це система даних про населені пункти, їхні функціональні зони, окремі території та земельні ділянки, будинки й споруди, соціальну, інженерну і транспортну інфраструктуру, екологічні та інженерно-геологічні умови. Основне завдання містобудівного кадастру - накопичення, обробка і видача інформації для виконання різноманітних виробничих завдань різними організаціями, службами й установами міста. І якість цієї інформації головним чином залежить від якості топографо- геодезичних вишукувань.

У даному дипломному проекті ми проведено всебічний аналіз геодезичних мереж в Україні, методи і вимоги щодо їх побудови та проведемо оцінку геодезичного забезпечення м. Луцька для потреб містобудівного кадастру.

Розділ 1. Містобудівний кадастр

1.1. Значення, завдання і зміст містобудівного кадастру

Законом України "Про основи містобудування" передбачено створення містобудівного кадастру населених пунктів України, який міститиме систему даних про належність території до відповідних функціональних зон, їх сучасне і перспективне призначення, екологічну, інженерно-геологічну ситуації, стан забудови й інженерного забезпечення, характеристику будинків і споруд на землях усіх форм власності і призначений для забезпечення в установленому порядку суб'єктів містобудування необхідною інформацією. Містобудівний кадастр - це автоматизована інформаційна система, яка містить дані про міські території, об'єкти міського середовища.

Основне завдання містобудівного кадастру - накопичення, обробка і видача інформації для:

- розробки генерального плану міста;

- управління і перспективного планування розвитку міста та його окремих районів;

- проектування об'єктів промислового і цивільного призначення на території міста;

- експлуатації об'єктів міського господарства (включаючи інженерні мережі), визначення обсягів і строків їх реконструкції;

- вдосконалення обліку та раціонального використання об'єктів нерухомості і природних ресурсів;

- вирішення завдань оподаткування, введення нормативної плати за користування природними ресурсами і санкцій за забруднення навколишнього середовища, нераціональне землекористування;

- виконання виробничих завдань різними організаціями, службами й установами міста;

- забезпечення вихідною інформацією галузевих автоматизованих систем;

- виконання завдань земельної реформи, відведення земельних ділянок, землевпорядкування, охорони прав землекористувачів, орендарів і землевласників;

- проведення природоохоронних заходів.

Містобудівний кадастр формується на базі спеціальної кадастрової інформації і включає в себе відомості про просторове положення міських територій та об'єктів, розміщених на земній поверхні, над і під нею; про явища і процеси, які відбуваються в місті; економічний і правовий стан цих територій та об'єктів, їх природні, господарські, якісні й кількісні характеристики та інші відомості, необхідні для управління областю, районом і містом, а також для забезпечення нормального функціонування міських організацій, підприємств і установ. При цьому кадастрова інформація повинна відповідати наступним вимогам:

- обов'язкова територіальна прив'язка даних, яка дозволяє проводити необхідний аналіз і синтез інформації в різних територіальних розрізах;

- необхідний ступінь дискретності й узагальнення даних, які дозволяють забезпечити їх багаторазове і багатоцільове використання;

- комплексність,