Для цілей інвентаризації земельних ділянок, які перебувають у користуванні чи власності, складається проект згущення геодезичної опорної мережі.

Схема опорної мережі визначається наявністю вихідних геодезичних пунктів, топографічною та кадастровою ситуацією. Планова мережа створюється такими методами:*

прокладання ходів полігонометрії 1 і 2 розрядів;*

побудови мереж тріангуляції і трилатерації 1 і 2 розрядів;*

побудовою аналітичних мереж;*

прокладанням теодолітних ходів.

Можливе також поєднання: цих методів. Геодезична основа має відповідати вимогам точності зйомки масштабу 1:500. Середня квадратична помилка визначення координат поворотів меж і межових знаків не повинна перевищувати 0,10 м, що відповідає 0,2 мм в масштабі плану 1:500.

Виходячи з цих передумов, можна розрахувати точність кутових і лінійних вимірювань у ході полігонометрії, як найпоширенішого способу створення планової основи.

Середня квадратична помилка в ході полігонометрії довільної форми визначається за формулою:

(2.11)

і для витягнутого ходу

(2.12)

де М - очікувана середня квадратична помилка в положенні кінцевого пункту ходу відносно початкового після врівноваження за умову дирекційних кутів; ms - середня квадратична помилка вимірювання ліній; - середня квадратична помилка вимірювання кутів; Doi - віддаль від кожної вершини до центру тяжіння ходу; п - кількість сторін у ході, S - довжини сторін ходу; с=206265.

Для розрахунку точності лінійних і кутових вимірювань формули представимо у вигляді

(2.13)

де mt і mu відповідно повздовжній і поперечний зсув ходу полігонометрії, які для ходу мають вигляд:

(2.14)

Для визначення величин ms і mв приймемо принцип однакового впливу цих помилок на точність полігонометричного ходу. Таким чином:

(2.15)

Величини ms і тв визначимо з формул

(2.16)

(2.17)

Виходячи з даних, здійснюють вибір світловіддалеміра і тип теодоліта.

Висоти пунктів планової основи і межових знаків визначають із нівелювання IV класу або технічного нівелювання. Очікувані середні квадратичні помилки, які оцінюють для проекту висотних мереж, розраховують із формули:

(2.18)

де m1km - середня квадратична помилка ходу нівелювання завдовжки в 1км (одиниці ваги), L - довжина ходу, в км.

Знімальні роботи починаються зі встановлення і узгодження меж згідно з відповідними юридичними документами. Встановлення в натурі і закріплення меж поєднується із узгодженням їх положення із сусідніми землекористувачами і землевласниками. Вивчається характер їх закріплення. І при необхідності встановлюються межові знаки Складається абрис у масштабі 1:500 - 1:5000. залежно від розмірів ділянки і наявного картографічного матеріалу, який використовується в подальших кадастрових зніманнях. У результаті цих робіт складається акт про встановлення і узгодження меж .

Для здійснення кадастрових знімань створюється знімальна основа до густоти пунктів, яка забезпечила б проведення знімальних робіт. Густота і розташування пунктів знімальної основи визначається ситуацією на кадастровому об'єкті і вибраною технологією робіт. Найчастіше координування точок поворотів меж і знімання деталей ситуації здійснюють шляхом прокладання теодолітних ходів.

Приймаючи, що очікувана середня квадратична помилка М=0,2м, залежно від способу вимірювання ліній (рулетка, світловіддалемір) і типу теодоліта задається помилка ms і mв Довжина сторін на забудованій території від 20 м до 250 м. на незабудованій - 40м - 250м .

У випадку неможливості включення кутів меж і межових знаків безпосередньо в ходи геодезичної основи для їх координування використовують засічки (пряма, лінійна, обернена), полярний спосіб і інші. При цьому слід дотримуватися таких вимог: визначення координат кутовою, лінійною засічкою не менш як із трьох точок геодезичної основи; лінійно - кутові (полярні) засічки - з двох точок.

Точність визначення положення точок цими методами визначається Із формул:*

пряма кутова засічка

(2.19)*

полярний спосіб

(2.20)

де ms i mв - середні квадратичні помилки вимірювання відповідно кута і сторони, - кут при вершині засічки. I1, I2- відстані від опорної точки до визначуваної.

У всіх випадках при координуванні кутів поворотів меж і межових знаків повинен бути незалежний подвійний контроль визначення з двох пунктів геодезичної основи. При різних методах координування кутів поворотів меж розходження їх положення, одержаного з двох незалежних визначень, не повинне перевищувати 0.15м. Середня квадратична похибка визначення координат кутів поворотів меж і межових знаків не повинна перевищувати 0,1м.

2.8. Геодезичне забезпечення м.Луцька та топографо-геодезичні вишукування на заданому об’єкті .

Роботи по розвитку геодезичної мережі виконувалися Українським державним інститутом інженерно-геодезичних вишукувань і зйомок на території м. Луцька в 1980-1983р.

Для планової основи розвинута мережа полігонометрії I і II розряду, для висотної мережі прокладені нівелірні ходи IV класу.

Координати пунктів обчислені в місцевій системі, відмітки – в Балтійській системі висот.

Роботи виконані у відповідності до вимог:

«Інструкції з топографічного знімання в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500», ГУГК,1973р.;

«Інструкції по топографо-геодезичних роботах при інженерних вишукувань для промислового, сільськогосподарського, міського та селищного будівництва», Госстрой, 1974р.;

«Інструкції з нівелювання I, II, III, IV класу», ГУГК,1974р.;

«Інструкції з обчислення нівелювання», ГУГК,1971р.

Вихідними для розвитку мережі полігонометрії служили пункти державної тріангуляції: Гірка 3кл, Гнідава 4кл, Красне 3кл, Липини 4кл, Липляни 2кл, Омеляник 3 кл, Підгайці 3 кл; пункти полігонометрії 4 класу: 122,186,313,730,757,0221,1075,1205,1239 і пункти полігонометрії 1 розряду:25,32,41,127,212,258,281,309,333 робіт підприємства 1969-1973років.

Урівнювання мережі полігонометрії виконано на ЕОМ «Мінськ-22».

В основу урівнювання взято спосіб послідовних наближень.

Якість робіт характеризується наступними даними (таб.2.11):

Таблиця 2.11

розряд | Макс. кутова нев’язка | Сер.кв.пох.

вимір. кута | Відносні похибки

отримана | допустима | Макс. | Сер. | Допустима

1 | -20” | ±22” | ±3.17 | 1:10451 | 1:35165 | 1:10000

2 | +59” | ±1’ | ±5.88 | 1:5086 | 1:25238 | 1:5000

Центри пунктів полігонометрії закріплені постійними грунтовими знаками типів 1гр, 5гр, 6гр. На забудованій території стінними знаками типів 8 гр.