- аналіз та оцінку правового середовища приватизації та купівлі-продажу землі в населених пунктах;

- вивчення існуючих механізмів набуття і реалізації прав власності на землю, узагальнення досвіду приватизації та купівлі-продажу земельних ділянок за останні роки;

- визначення ролі держави та місцевого самоврядування у формуванні та регулюванні ринку землі;

- врахування світового досвіду державного регулювання ринку землі.

На цій підставі передбачається визначити основні проблеми формування ринку землі в населених пунктах і головні напрямки державної політики щодо:

- гарантування прав власників землі;

- узгодження державних і приватних інтересів при здійсненні земельних відносин;

- нормативно-правового та економічного регулювання ринку землі;

- формування земельно-ринкової інфраструктури;

- організації фінансового механізму функціонування ринку землі;

-забезпечення соціальних пріоритетів у сфері міського землекористування.

Впровадження цього механізму в умовах ринкової економіки забезпечить більш сприятливі умови для формування ринку землі та нерухомості.

Законодавче забезпечення регулювання ринку землі, удосконалення нормативної бази у сфері містобудування на державному та місцевому рівнях створять умови для ефективного використання земель, стимулювання підприємницької діяльності, заохочення інвестицій у розбудову та благоустрій міст і сіл у ринкових умовах.

1.4. Інформаційна система містобудівного кадастру

Система кадастру містить відомості про земельний фонд, яким користуються фізичні та юридичні особи в містах та сільській місцевості, дані про самих землекористувачів, вартість та природно-технічні показники ділянок і ґрунтів, ціни та податки на землю, екологічні характеристики різних районів, картографічну та геодезичну інформацію, а також інші відомості, які необхідні органам виконавчої влади.

Система кадастру регулює:

- правовий режим земель, включаючи питання власності на надра та експлуатацію природних ресурсів;

- права і обов'язки землевласників, землекористувачів, орендарів;

- основні принципи податкової політики;

- контроль за використанням та охороною земель і навколишнього середовища;

- бюджетні питання.

Складовою частиною робіт щодо створення та впровадження земельного й містобудівного кадастрів є інвентаризація земель, основною метою якої є впорядкування даних про правовий, господарський та економічний стан земель і об'єктів містобудівної ситуації для достовірного їх обліку. Ці роботи виконуються за допомогою програмних комплексів, які забезпечують:

- автоматизовану обробку результатів польових робіт з врівноваження, планово-висотного обґрунтування;

- визначення координат;

- автоматичне формування контурів ділянок та угідь землекористування;

-автоматичне формування звітних матеріалів (текстово-титульний аркуш, реестр, заголовок, координати контурів ділянок та угідь, графічних - план встановлення меж ділянок та угідь землекористування, звітний план території, схема геодезичного обгрунтування, схема прив'язки кутів повороту меж земельних ділянок).

Основою програмних комплексів є використання математичних методів обробки даних геодезичного обгрунтування, топографічних знімань та оперативне оновлення існуючих картографічних матеріалів. Обчислення площ контурів супроводжується оцінкою їх точності, виконаною за середніми квадратичними похибками положення точок, отриманих автоматично в результаті обробки геодезичних мереж та топографічних знімань. Системи підтримують різні класи точності проведення топографо-геодезичних робіт.

У результаті обробки вихідних даних програми формуються плани земельних ділянок, які характеризуються точно прорахованими відповідними значеннями параметрів і площ. Векторний шар земельних ділянок становить підоснову містобудівного кадастру конкретного населеного пункту, на який в подальшому наносяться інші кадастрові або топооб'єкти. Роботи з інвентаризації земель виконують згідно з "Керівним технічним матеріалом з інвентаризації земель населених пунктів". Отримана інформація про земельні ділянки є базою для видачі державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування (володіння) землею. Дані про земельні ділянки становлять підоснову містобудівного кадастру конкретного населеного пункту.

Сучасні комп'ютерні технології дають можливість отримувати цифрові карти, незалежно від масштабу вихідних картографічних матеріалів. При формуванні цифрової карти території використовуються високоточні алгоритми шифрування, які забезпечують врахування можливої деформації та стику пластикових або паперових вихідних даних картографічних носіїв. Якість цифрової карти забезпечується використанням растроскануючих технологій, в яких відсутній суб'єктивний чинник, пов'язаний з ергономічними характеристиками технічного забезпечення та з фізичними можливостями людини (як при роботі з дигітайзером).

За бажанням користувача формується цифрова карта з будь-якою кількістю шарів топографічних об'єктів, що розташовані на території будь-якої площі та конфігурації.

Отримана цифрова карта є основою картографічного аспекту геоінфор-маційної системи (ГІС).

Передбачається така схема створення банку даних містобудівного кадастру:

1. Схема міста (М 1:10000, 1:25000, 1:50000);

2. Схеми кварталу (М 1:2000, 1:5000, 1:10000);

3. Земельні ділянки (М 1:500, 1:1000, 1:2000).

Банк даних:

1. Загальна площа ділянки:

а) під городом;

б) під садом;

в) під двором;

г) під житловими будівлями; г) під нежитловими будівлями;

2. Форми користування землею:

а) у приватній власності;

б) у колективній власності;

в) у державній власності;

г) оренда;

3. Норма площі землі для власності (користування):

а) скільки за нормою:

б) фактично;

в) скільки у постійному користуванні;

г) скільки у тимчасовому користуванні;

4. Оцінка власності (нерухомості):

а) вартість будівель;

б) вартість споруд;

в) вартість землі;

г)вартість комунікацій (каналізація, телефон, телебачення, газопостачання, водогін, вулична мережа).

5. Розташування об'єкта:

а) від центру міста;

б) від залізничного вокзалу;

в) від автостанції;

г) від аеропорту

д) кліматичний пояс (тип грунтів);

е) ступінь забрудненості навколишнього середовища;

є) наявність річок, каналів, штучних водоймищ.

У зв'язку зі створенням державного містобудівного кадастру однією з основних проблем є розробка його структури змісту і систем класифікації й кодування кадастрової інформації.

Містобудівний кадастр - це впорядкована сукупність інформації про правовий, господарський і екологічний стан об'єктів і явищ міського середовища у часі і просторі для забезпечення розвитку і функціонування міста. Під об'єктами розуміють природні, соціальні, господарські та інші предмети, процеси і явища. Дослідженню і обліку підлягають як макрооб'єкти (квартал, майдан), так і мікрооб'єкти (окремі деталі споруд) і їх характеристики.

Завершальним результатом робіт є створення інформаційної автоматизованої системи і організаційної структури містобудівного кадастру, які забезпечують збір, нагромадження, аналіз, обробку, оновлення, зберігання, облік і видачу кадастрової інформації споживачам: установам, організаціям і приватним особам. Кадастрова інформація може видаватись споживачам у графічному,