РЕФЕРАТ

на тему:

Історико-культурні пам’ятки Херсонської області

Пам’ятник “Скорботна матір” (1999), м. Херсон, парк Слави.

У північно-східній частині парку Слави, посеред круглого в плані газону – пам’ятник “Скорботна матір» був встановлений на честь воїнів загиблих у Афганістані.

Його автори: архітектори - В.Шевелюк, В.Чалик та скульптор А.Астаулов. Скульптура: техніка – виколотка (мідь) бетонний постамент облицьований чорною керамічною плиткою.

На невисокому прямокутному постаменті – скульптурне зображення старої жінки, яка стоїть на колінах, трохи нихилившись уперед. Вся фігура старої звернута на захід. Біля грудей вона тримає ікону Спасителя, яка огорнута рушником. По краях рушника – рослинний орнамент. Жінка зображена у національному костюмі: в сорочці та довгій спідниці, поверх якої - фартух, на ногах – чоботи. На голові – хустка. Обличчя - у зморшках, - має зосереджений, скорботний вираз: брови насуплені, на чолі складка, очі запалі, губи щільно зжаті. Перед скульптурою на постаменті розміщено квітку тюльпана з Вороніної криці та напис: „Синам Херсонщини, які загинули в Афганістані та в інших війнах за кордоном”.

Навколо газону, де встановлений пам’ятник - чавунні стовпці, які з’єднують ланцюги.

Пам’ятник Джону Говарду (1818-1820), м. Херсон, біля перехрестя проспекту Ушакова та вул. Пугачова.

Автор: арх. В.Стасов. Розміри: висота обеліску –7,9 м, розміри постаменту 2 х 2,13 х 2,18 м, його цокольної частини – 0,63 х 5,2 х 5,18 м.

Говард Джон (1726 – 1790) – англійський гуманіст, громадський діяч та філантроп, що присвятив своє життя допомозі знедоленим у різних країнах. Своєю філантропічною діяльністю здобув загальну шану жителів Херсону, зокрема доклав багато зусиль у боротьбі з епідемією тифу, що лютувала в місті. Під час епідемії сам захворів і помер в січні 1790. Поховано Д.Говарда на околиці Херсона, 17-18 км по дорозі на Миколаїв (до теперішнього часу могила не збереглася).

Пам’ятник встановлено за розпорядженням російського імператора Олександра І під час його перебування у Херсоні. В його основі – проект, розроблений арх. В.П.Стасовим у 1818-1820. У 1826-1828 пам’ятник був істотно перебудований за проектом губернського землеміра П.Гречини: обеліск піднято на висоту більше 1м від попереднього рівня, на його чільному боці вмонтовано медальйон з барельєфним портретом Джона Говарда. В 1990 р. були проведені реставраційні роботи. Пам’ятник являє собою архітектурно-просторовий ансамбль, головним елементом якого є центральний чотиригранного обеліска, що складається з трьохступінчатого стилобату, розвиненої трьохчастинної прямокутної бази та більш широкого в плані деталізованого постаменту. На чільному боці нижнього кубічного блоку обеліску в круглій рамі розміщений бронзовий барельєфний портрет Говарда. Вище, на тому ж боці – сонячний годинник. В центрі постаменту – присвятний напис.

Екатерининський собор (1781), м. Херсон, вул.Перекопська,13.

Видатний пам’ятник історії та архітектури ХVІІІ ст. – Екатерининський собор – був побудован у стилі раннього класицизму з використанням мотивів балканської середньовічної архітектури. Собор закладений Іваном Ганнібалом біля західної Очаківської брами у Херсонській фортеці 30 серпня 1781 р. Але після зміни проекту почав будуватися у 1782 р. московським архітектором Іваном Матвійовичем Ситниковим.

У церкві знаходиться могила засновника Херсона князя Григорія Олександровича Потьомкина-Таврійського, біля його стін – некрополь героїв російсько-турецької війни 1787-1791 рр. У соборі у 1787 р. на урочистій літургії була присутня імператриця Катерина II. В 1792-1794 рр. церкву регулярно відвідував Олександр Васильович Суворов.

Три входи собору франковані парами півкруглих ніш зі скульптурами святих на повний зріст. Головний західний портик прикрашений фігурами апостолів Петра і Павла, північний і південний – святих Марії Магдалини і Катерини, повторених двічі. Їх автор, відомий московський скульптор Г.М.Замараєв (серйозні реставраційні роботи по відновленню скульптур з уламків в 1968-1969 провів Ф.Лях).

У 1929 р. собор був закритий, будівля перейшла у державну власність. З 1941 р. по кінець 1962 р. храм діяв, як культова споруда церковної громади. 24 травня 1969 р. собору було надано статус пам’ятника архітектури. 25 серпня 1991 р. будівля повернута церковній громаді.

Меморіал Слави (1967, 1989), м. Херсон, Парк Слави, набережна Дніпра.

Автори: ск. В.Зноба, арх..В. Громихін, С.Захаров, Ю.Платонов, Ю.Тарасов. Розміри: висота фігури 5,5 м, колони – 15 м, постаменту – 1,5 м.

Меморіал Слави, розташований на високому правому березі Дніпра, увічнює пам’ять про воїнів-херсонців та воїнів-визволителів міста, які загинули у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945.

У 1966 на річці Конці були знайдені останки невідомого солдата, які були перепоховані 13 березня 1967 в парку Слави. За проектом арх. Ю.М.Тарасова тут був споруджений пам’ятник “Могила Невідомого солдата” з Вічним вогнем перед ним.

У 1989 за проектом арх. Громихіна В.М, Захарова С.А., Платонова Ю.П. та ск. В.І.Зноби навколо „Могили невідомого солдата” був створений новий архітектурно скульптурний комплекс. Трьохмаршові широкі сходи ведуть до центральної площі комплексу. Вздовж сходів розміщені шість бронзових карбованих рельєфів з історичним описом Херсонщині, воєнних подій та картам. З обох боків на опорних стінах, що фланкують центральні сходи, розташовані бронзові скульптури солдата і матроса на повний зріст. В центрі головного майдану встановлена тріумфальна колона з червоного граніту з символічною бронзовою фігурою Перемоги. Колона завершується стилізованою декоративною іонійською капітеллю. Жіноча постать, що символізує Перемогу, зображена на повний зріст у стрімкому русі, у правій руці тримає святковий вінок.

Поряд з колоною, Вічним вогнем і Могилою Невідомого солдата на майдані встановлені невисокі прямокутні тумби з боків прикрашені картушами з присвятними написами.

Пам’ятник першим корабелам Чорноморського флоту (1972), м. Херсон, Жовтнева площа, набережна Дніпра.

Автори: ск. В.Шкуропат, І.Білокур, В.Потребенко,