Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент







Хотинська фортеця

Реферат

Хотинська фортеця

Хотинська фортеця

Загальний вид на Хотинську фортецю

Твердиня над Дністром.

1699 рік Хотинська фортеця переходить від Польщі до Молдовського князівсьва згідно з Карловицьким мирним договором. В 1711 в Хотин знову приходять турки.

весною 1650 року на певний час звільняє Хотин. В 1653 році на лівому березі Дністра в Жванецькій битві брав участь хотинський гарнізон турків. В листопаді 1673 року Хотинська фортеця знову перестає бути турецькою, з польсько-українсько-молдовською армією зайняв Хотин.

В роках Хотин увійшов до складу , а з року вже перебував у складі . Молдавський володар воєвода значно розширив межі фортеці. Він особисто керував її реконструкцією. Було зведено прикрашений геометричними орнаментами мур шириною 5-6 і висотою 40 метрів, три башти, рівень двору фортеці піднімають на 10 метрів та розділяють на Княжий двір і двір Воїнів. Були вириті глибокі підвали, які служили приміщеннями для вояків. Саме після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю набула свого сьогоднішнього вигляду. Упродовж 14 — 16 століть вона була резиденцією молдавських господарів.

В жовтні року, українсько-польські війська під проводом та (40 тис.) і (35 тис). виграють п'ятиденну битву в турецької армії Порти (300 тис.). султан підписує Хотинский мирний договір, дуже незручний для Туреччини. Згідно договору турецько-польський кордон проходив по Дністру. Польща передає Хотин турка

Мости і природні перепони на підходах до Хотинської фортеці.

На початку XVIII ст. перед зростаючою загрозою експансії Росії на Південь Османська Порта вирішила перетворити Хотин у головний форпост на Дністрі. Протягом 1711-1718 рр. турки за допомогою запрошених французьких інженерів перетворили Хотинську фортецю на один із найнеприступніших бастіонів тодішньої Центрально-Східної Європи. Навколо старого замку спорудили Нову фортецю, яка була розрахована на розміщення всередині 20-тисячного війська. Основу укріплень становили потужні земляні вали, бастіони й широкі рови, вимурувані тесаним каменем. У валах були облаштовані брами з баштами. У Новій фортеці збудували також мечеть із мінаретом.

Наприкінці 11 століття Хотин належав до . У 1140-х роках він перейшов до , а з року — князівств.

Сьогодні на території Хотинської фортеці створено Державний історико-архітектурний заповідник. Тут полюбляють проводити свята козацької звитяги та знімати фільми. Стіни твердині над Дністром можна побачити у багатьох кінострічках: «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Чорна стріла», «Стріли Робін Гуда», «Тарас Бульба» та ін.

У — роках князь і його син , перебудовували фортецю. Навколо неї з'явилися семиметрова кам'яна стіна та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фотреці звели нові невеликі укріплення. У другій половині 13 століття її перебудовували .

У році фортеця відбила напад військ . Проте на межі 15 — 16 століть Молдовська держава стала васалом і розмістила у Хотинських стінах . Турки ще більше посилили обороноздатність фортеці.

У році під проводом місто Хотин було штурмом взято військами. Вони зробили підкоп фортеці, зруйнували три башти і частину західної стіни. Після її здобуття, поляки відновили Хотинську цитадель у — роках, але згодом втратили її. У році з п'ятьма сотнями знову захопили фортецю і утримували її тривалий час.

У році польські війська знову прийшли у Хотин, а вже у турецька армія захоплює місто.

У 1806 р. розпочалася чергова російсько-турецька війна, на початку якої царська армія здобула Хотинську фортецю й утримувала її до підписання Бухарестського миру 1812 р. За його умовами вся територія між Дністром і Прутом увійшла до складу Російської імперії, отримавши назву Бессарабія. У першій половині XIX ст. Хотинська фортеця залишалася під наглядом військового відомства: тут здійснювалися ремонтні роботи, перебудовувались оборонні споруди. Але через нові тенденції у військовій тактиці Хотинська твердиня втратила своє колишнє оборонне значення та її передали міському управлінню.

У травні 1600 року після того, як війська правителя Валахії і Трансильванії Міхая Хороброго захопили , господар Ієремія Мовіла зі своїм оточенням, серед якого були його брат Семен Мовіла (батько майбутнього київського митрополита ) і колишній на той час правитель Трансильванії Сигізмунд Баторій (племінник короля Речі Посполитої Стефана Баторія), знайшли прихисток у Хотинській фортеці, якою володіла тоді Польща.

Укріплення було споруджено на кам'янистому мисі, утвореному високим правим берегом і долиною впадаючої дрібної притоки. На початку воно являло собою замкнений земляний вал з дерев'яними стінами і оборонними спорудами. Завданням форту було оборона поселення Хотин і переправи через річку. Перша кам'яна фортеця була невеликою. Вона була розташована на самому мисі, там де сьогодні стоїть північна башта, і простягалася на південь до теперішнього комендантського палацу. Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню, вона потерпала і зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася.

Хотинська фортеця ( Cetatea Hotinului) — фортеця  — у місті , що у , . Сьогодні на території фортеці розташований Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». Одне з .

Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у 9 столітті князем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі, у зв'язку з приєднанням до неї земель. Форт, який згодом було перебудовано у фортецю, знаходився на важливих транспортних шляхах, що з'єднували із Пониззям, пізнішим , і Придунав'ям.