Будинок Нассауера в Нюрнберзі ( XIII ст. галерея з башточками – поч. XV ст.) відноситься до найбільш ранніх житлових будинків готичної епохи в Германії. Це башнеобразний кам'яний триповерховий будинок. У цокольному поверсі розміщувався приймальний зал, в першому - житлові і службові кімнати, в другому - зал для святкувань і капела, в третьому - спальні приміщення. Будівлі виконані з червоного пісковика, характерного для Нюрнберга.

До того ж типу відноситься будинок Штейне в Тріре (1430-1483 рр.), будинок у Франкфурте-на-Майне (1464 р.) і храмовий будинок в Гильдесгейме (поч. XV ст.). Будинок Штейне мав в нижньому поверсі арочну галерею.

Житлові будинки славилися, як і в інших країнах Європи, зазвичай торцями до вулиці. Тіснота забудови спонукала часто тягнути удома вгору. У великих (особливо при рейнських) містах дуже сильно виросла поверховість житлових будинків. Число поверхів в таких містах (Кельн, Марбург, Нюрнберг і ін.) доходило до чотирьох, п'яти і навіть до шести. Нижні поверхи зазвичай відводилися під робочі і торгові приміщення, верхні, - під житлових. За будинком розташовувався двір з підсобними спорудами і невеликий сад-город. Багаті будинки цього типу втрачають елементи кріпосного характеру, властиві їм раніше; підвищується і рівень їх впорядкувань (наприклад, повсюдно сталі влаштовується опалювальні кімнати).

Характерну межу житлових будинків складають круті двосхилі дахи, які над стіною торця, що виходить на вулицю, утворюють трикутний шпиль, зазвичай рівний по висоті всій будівлі. Великі горищні приміщення використовувалися як для житла, так і (особливо в торгових містах) для пристроїв товарних складів.

У стіні шпиля-фронтону, в цілях полегшення її конструкції, влаштовували різні ніші і отвори, що надавало їм характерному вигляду. Особливо поширено було в Германії ступінчасте завершення щипців і прикраси їх фіалами.

По всьому розташуванню на ділянці і по плануванню приміщень житлові будинки бюргерів середнього достатку мало чим відрізняються від аналогічних міських будинків сусідніх з Німеччиною країн. Вони і тут утворювали суцільну лінію (без розриву між будинками) забудови вузьких вулиць. Найбільш істотна відмінність житлових будинків німецьких міст (особливо Середній і Західній Німеччині) від жител сусідньої Франції полягала в широкому розповсюдженні фахверкової конструкції - дерев'яного каркаса з легким обштукатурюванням. У пізній готиці фахверк включає в композицію ромбічні криволінійні, колокообразні та інші поєднання дерев'яних елементів і декоративне призначення, що має лише. Приклад крупного фахверкового удома - будинок корабельного цеху в Любеке (1535 р.). До невеликих будинків такого типу відноситься так званий будинок Шеффера в Марбурге (1320 р., зруйнований в 1875 р.). Його ширина по фасаду складала тільки 9 м. Внутрішня висота поверхів - 3, 2.5 і 2 м. Це - найбільш старий з відомих фахверкових житлових будинків Німеччини.

Громадські будівлі

Із зростанням міст і швидким розвитком міського життя в Німетчині набуває поширення будівництво різних типів громадських будівель - ратуш, торгових домів, митниць, лікарень, цейхгаузів, зернових і соляних складів, будівель полотняних і суконних цехів, готелів, аптек і т.д. Це були кам'яні, цегляні або фахверкові споруди, часто з арочними галереями в нижньому або двох нижніх поверхах. Зазвичай вони були пишні і різко виділялися серед рядової забудови своїм масштабом і обробкою, що включала елементи кріпосної і культової архітектури (еркери, башточки, зубці, масверки і т. д.).

Найбільш значними з цих споруд були ратуші.

Виникнення і розвиток вільних міст почалося в Германії пізніше, ніж у ряді інших європейських країн. Тому і ратуші стали виникати тут пізніше, ніж, наприклад, у Франції, Фландрії, Італії, і спочатку вони об'єднували в собі різні функції (Кельн, Сост). Будівлі ратуш призначалися не тільки для цілей міського управління; дуже часто вони використовувалися і для зборів бюргерів, для пристрою свят, весілля (так звані «весільні зали»), для потреб торгових гільдій. Тут були іноді і спеціальні приміщення, в яких пригощалися рядові бюргери, щось ніби сучасних пивних залів. Внизу зазвичай розташовувалися торгові приміщення, вгорі - зали для зборів і святкувань, судові і канцелярські приміщення. Галерея, еркер або балкон служили для публічного звернення до городян. У ратушах вільних міст композиційним ядром (як і в інших країнах) служив розміщений на другому поверсі великий зал нарад. У ратушах міст, залежних від феодалів, основу внутрішнього планування складала безліч невеликих приміщень для чиновників міського управління.

Що стосується зовнішнього вигляду німецьких ратуш, то тип двоповерхової будівлі з відкритою галереєю по всьому першому поверху в Германії поширений менше, ніж в країнах, розташованих до заходу і на південь від неї. Арочні галереї, в яких розміщені торгові ряди, є в ратушах Гослара і Фрейбурга, відкриті лоджії - в старій ратуші в Брауншвейге і ратуші в Любеке.

Стара ратуша в Брауншвейге (XV ст.) складається з двох сполучених під прямим кутом флігелів. Крізні фронтони, прикрашені різними готичними орнаментами і увінчані вімпергамі, нагадують великі вікна соборів, що свідчить про спільність напряму культової і цивільної архітектури того часу.

Ратуша в Любеке є складним комплексом, утвореним з трьох різночасних цегляних споруд. На початку (XIII ст.) вона складалася з двох довгастих зальних споруд - ратуші і торгових приміщень, розділених двором шириною 10 м. У XIV в. будівля була побудована т доповнене корпусом «канцелярії». Фасади ратуші в Любеке виконані в стилі пізньої готики і є одним з оригінальніших і характерних творів