Вступ
Дипломна робота
ПРОЕКТ ІНТЕР’ЄРУ ФОЙЄ КІНОТЕАТРУ
Зміст
Вступ……………………………………………………………….....2
Розділ 1. Короткий екскурс в історію
1.1. Стиль оп-арт……………………………………………...3
Розділ 2. Художнє вирішення та композиція
2.1. Закономірності і засоби композиції…………………….5
2.2. Світло і колір в інтер’єрі………………………………..10
Розділ 3. Творча частина
3.1. Композиційне вирішення фойє кінотеатру…………..15
3.2. Використані матеріали і технології……………………17
Розділ 4. Практична частина
4.1. Виконання проекту……………………………………….20
4.2. Економічна частина……………………………………...22
Висновок...................................................................................24
Список використаної літератури……………………………..25
Додатки…………………………………………………………….
Вступ
У світі постійно мінливих пріоритетів, модних трендів і інновацій першість кіно, як улюбленого виду відпочинку залишається незаперечною. У вихідні та будні, вранці і ввечері, жителі великих і маленьких міст воліють присвятити вільні півтори-дві години часу саме цьому виду відриву від реальності - походу в кінотеатр. Сучасні вмістилища найважливішого з мистецтв вже давно не виглядають як підпільні відеосалони з вісімдесятих або незатишні холодні зали кінотеатрів із ДК радянської епохи. Тепер це - симбіоз високих технологій, комфорту та останніх слів в дизайні. Дизайну інтер'єрів кінотеатрів приділяється зараз не менше уваги, ніж вибору репертуару - від комфорту відвідувачів, індивідуального, унікального зовнішнього вигляду і продуманого простору, де головну роль грають звук, світло і розташування кожного елемента - від екрана до крісел, буде залежати ступінь задоволення, яку отримають відвідувачі.
Сучасні технології приділяють багато уваги створенню повного ефекту присутності при перегляді кіно завдяки звуку, і спеціальним ефектам. Дизайн кінотеатру покликаний посилити цей ефект завдяки використанню сучасних меблів, розміщення джерел світла та звуку в необхідних місцях та створенню загального відчуття потрапляння в іншу реальність. Таким чином, створення інтер'єру кінотеатру виявляється куди більш складним завданням, що вимагає зусиль різних фахівців в галузі дизайну кінотеатрів та громадських просторів, декораторів
та технічних гуру.
Для своєї дипломної роботи я обрала проектування громадських приміщень, а саме проект інтер’єру фойє кінотеатру
Важливим є створити максимально вільний простір, який би не заважав руху відвідувачів. Тому головною метою є створення естетичного інтер’єру, з елементами оригінальності і практичності.
Розділ 1
Короткий екскурс в історію
1.1.Стиль оп-арт
Оп арт (optical art - оптичне мистецтво) – художня течія протягом другої половини 20 століття, що використовує різні зорові ілюзії, засновані на особливостях сприйняття плоских і просторових фігур.
Напрямок оп-арту зародилося в 50-і роки всередині абстракціонізму, хоча цього разу іншої його різновиди - геометричної абстракції.
Його розповсюдження як течії відноситься до 60-х років 20 ст.
Перші досліди в області Оп-арту відносяться до кінця 19 ст.
Вже в 1889 р. у щорічнику Das neue Universum з'явилася стаття про оптичні ілюзії німецької професора Томпсона, який використовуючи чорно-білі коцентричні кола створював враження руху на площині: колеса на малюнках Томпсона "обертаються" і кола "переливаються". Але це було більш наукове дослідження особливостей зору, ніж мистецтво.
Але всесвітню популярність опарт отримав у 1965р. після Нью-Йоркської виставки "Чутливий-віч" в музеї сучасного мистецтва. На виставці "Арте-Фієра-77", що проходила в 1977 році в Болоньї, в достатку демонструвалися твори художників цього напряму - Віктора Вазарелі, Енніо Фінці та інших.
Художники оп-арту нерідко об'єднуються і виступають інкогніто: група М. (Падуя), група Т. (Мілан), група Зеро (Дюссельдорф), група пошуків візуального мистецтва, очолювана Віктором Вазарелі, яка дала початковий поштовх руху опарта.
Художники оп-арту використовували різні зорові ілюзії, спираючись на особливості сприйняття плоских і просторових фігур. Сприйняття малюнка засноване на оптичній ілюзії:
зображення існує не тільки на полотні, але в дійсності і в очах,
і в голові глядача. Оптична живопис грунтується на зорових ілюзіях, що виникають при сприйнятті деяких конфігурацій на площині.
Наприклад:
1. при розгляданні чергуються чорних і білих концентричних кіл з'являються перетинають їх промені, які обертаються на зразок пропелера
2. креслення куба, на якому позначені всі його ребра, виявляється для ока нестійким, і його межі постійно міняються місцями, то висуваючись вперед, то відступаючи в глибину
3. при перетині відрізка прямої штрихами може виникнути відчуття ламаної лінії
4. взаємонакладання двох геометричних (наприклад, кільцевих) структур дає ефект хвиль
5. яскрава і різко позначена форма провокує так званий послідовний образ, тобто ілюзорну форму тієї ж конфігурації і контрастного кольору
Оптичні ілюзії допомагають виявити деякі закономірності зорового сприйняття, тому їм приділяли пильну увагу псиxoлоги. Сконструйовані ними візуальні тести мали експериментальний характер. При сприйнятті реальних об'єктів ілюзії виникають рідко. Тому, щоб виявити приховані механізми людської перцепції, необхідно було поставити очі в незвичайні умови, змусити їх вирішувати нетипові завдання. Досвідчені графічні зразки, створені, наприклад, школою гештальтпсихології, привели до формулювання деяких правил, по яких протікає процес зорового сприйняття.
Розділ 2
Художнє вирішення та композиція
2.1.Закономірності і засоби композиції
Кожен рукотворний предмет, залежно від своєї конструкції та форми, на-буває певних композиційних властивостей. Композиція (від лат. compositio -складання, створення) - це побудова цілісного витвору, всі складові якого гармонійно узгоджуються. її основними формоутворюючими засобами є:
1. об'ємно-просторова структура і тектоніка предмета;
2. властиві об'єкта, масштаб, пропорції, ритм і метр;
3. контраст або нюанс формоутворення;
4. симетрія чи асиметрія побудови, організації або оздоблення предмета;
5. колорит об'єкта, загалом, та його окремих частин, зокрема;
6. фактура і текстура матеріалу, з котрого виготовлено предмет. Об'ємно-просторовою структурою композиції називається естетично
осмислена взаємозалежність форми об'єкта від його внутрішньої будови та зовнішнього предметного оточення. Вона укладається на засадах внутрі-шньої та зовнішньої гармонійності, котрі мають бути притаманні рукотворній -штучній, формі.
Тектоніка (від грец. тектоніка - будівельна справа) форми - це конс-труктивна особливість предмета, яка проявляється у співвідношенні її частин, пропорціях тощо. Наприклад, спортивний автомобіль