Групування елементів у композиції вимагає дотримання певного по-рядку –
структури композиції. У ній не повинно бути нічого зайвого, щоб по-силити її естетичну виразність і не розсіювати увагу людини. Елементи об'єднуються в групи по два-три предмети чи деталі за однаковою формою, кольором, матеріалом, функцією тощо.       

Наприклад, щоб виділити зону відпо-чинку в однокімнатній квартирі, поряд розміщують софу і два крісла або два крісла та журнальний столик. Групування здійснюється із врахуванням субор-динації елементів, тобто їх підпорядкування відносно головних частин.       

Остан-ні необхідно розташувати так, щоб направити перший погляд людини саме на них, і тільки потім на другорядні деталі. Це досягається різними способами: розміщенням головного елемента на передньому плані композиції; його фрон-тальним розташуванням, на відміну від інших деталей, що знаходяться упіво-берта до глядача, тощо. Групи елементів необхідно виділяти одна від одної значними проміжками вільного простору, щоб вони виділялися і не втрачали естетичної принадності.     

У композиції слід дотримуватись оптичної рівноваги усіх її елементів. Так тяжкі, темні, великі форми мають знаходитись нижче легких, світлих і не-великих. А великі предмети слід розміщувати ближче до глядача, ніж невеликі за розмірами.
Укладена на таких засадах композиція матиме гармонійну будову. Вона буде приємною для людини, котра її розглядатиме, використовуватиме чи пе-ребуватиме у ній.

2.2 Світло і колір в інтер’єрі

Вибір кольору в інтер’єрі

“Кожен Мисливець Бажає Знати, Де Сидить Фазан” - за допомогою цієї класичної фрази ми ще в дитинстві успішно запам’ятовували основні кольори сонячного спектра. Адже вся ця колірна гама завжди багато значила для психології людини, найчастіше визначаючи його душевний настрій і створюючи психологічний комфорт, або дискомфорт. Тому до колірного рішення свого житлового простору ми повинні підходити з особливою ретельністю. Перевантажувати приміщення колірною гамою не варто. Бажано вибрати не більше п’яти кольорів (а ще краще два-три плюс їхні відтінки). Спочатку підбирається домінуючий колір, а потім - підкреслюючи його, допоміжні.

“Психологія” основних кольорів

ЧЕРВОНИЙ. Для багатьох дизайнерів це один з улюблених кольорів, так званий, “теплої” гами (згадаємо нашу особливу прихильність до нього в дитинстві). Він вселяє в людину життєрадісність, силу і впевненість. Червоний колір - ідеальний “подразник” (не тільки для биків на кориді). Тож недарма він визнаний і найбільш сексуальним.

Але не варто забувати, що він також і “агресивний” і у великих кількостях діє гнітюче, особливо на меланхоліків. З цього приводу пригадується байка про студента, що стомився постійно зайнятим у гуртожитку туалетом і пофарбував його в червоний колір. У результаті - час перебування в настільки “кричущої обстановці” значно скоротився. З цієї ж причини не варто перенасичувати червоним оформлення спальні і будуара. Атмосфера постійного порушення, як виявляється, не завжди доречна.

ЖОВТИЙ. Цей колір був популярний на Сході і вважався там символом вічності і величі. Він створює оптимістичний і підбадьорливий настрій і, до того ж, чудово поєднується з іншими кольорами. Теплі “сонячні” відтінки практично ніколи не несуть у собі негативного заряду.

ЖОВТОГАРЯЧИЙ же годиться для тих, хто хоче ще більше підсилити в інтер’єрі відчуття “теплоти” і життєрадісності.

ЗЕЛЕНИЙ, що представляє собою поєднання синього і жовтого, традиційно вважається кольором спокою і гармонії. Особливо доброчинний він для холериків, на яких робить заспокійливий вплив.

СИНІЙ. Самий популярний серед кольорів “холодної” гами. Відтінки синього теж створюють відчуття спокою і несуть розслаблюючий і “освіжаючий” ефект. Блідо-блакитні відтінки символізують молодість, морські - досконалість і нескінченність, а синьо-чорні - авторитет і владу.

ФІОЛЕТОВИЙ. Це поєднання червоного та синього має оригінальний психологічний вплив. “Теплий” червонуватий відтінок приносить у фіолетовий ефект несподіванки й одночасно стримується “холодним” синім.

БІЛИЙ - поряд з чорним особливу, окрему від спектральних груп кольорів. За допомогою білого (а також світлих пастельних тонів) вдається візуально розширити приміщення. До того ж білі стіни і стеля створюють ефект легкості, невагомості.

ЧОРНИЙ особливо гарний для контрастного підкреслення і виділення інших кольорів. На чорному тлі вони “звучать” особливо яскраво та виразно. Однак, вибирати чорний переважаючим кольором можуть тільки страшенні оригінали, тому що у великих кількостях він навіває похмурий і пригнічений настрій.

Кольорові сполучення

Найважливіша умова колірного оформлення інтер’єра - гармонія в сполученні різних кольорів і відтінків. Для молодих людей, що обожнюють гучні вечірки, підходять сміливі контрастні рішення (фіолетовий з жовтим, синій з жовтогарячим і навіть червоний із зеленим).

Тим же, для кого будинок - перш за все, місце спокою і затишку, краще будувати колірне рішення на нюансах - тобто або підбирати відтінки кольору, обраного за основний, або світлі відтінки інших кольорів. А вже потім на цьому ненав’язливому тлі можна розмістити окремі контрастні плями - темні меблі, різнокольорові вітражі, ефектні вази.

За допомогою різних кольорів можна виділяти “зони” у приміщеннях, особливо у випадку кімнат зі сполученими функціями ( “кухня-їдальня”, “кабінет-вітальня”). Контрастні кольори варто сполучати з особливою обережністю. Якщо ви вибираєте фіолетово-жовте сполучення, то перший колір повинен бути темним і насиченим, а другий, навпаки, - чистим (без домішок інших кольорів). Якщо ж ви вирішили розширити приміщення за допомогою білого кольору, треба враховувати, що він здатний освітлювати яскраві кольори. Наприклад, червоний поруч з білим прийме рожевий відтінок, а синій - блакитний.

Світло в інтер’єрі

Сприйняття форми багато в чому залежить від напряму падаючого на неї світла. При напрямі освітлення, що змінюється, одна і та ж форма справляє різне враження. Рельєф предметів сприймається завдяки градаціям переходу