з – зондуючий сигнал; д – донний сигнал; ф – сигнал, відбитий від дефекту;

– товщина матеріалу; t – глибина залягання дефекту

Рисунок 5.9 – Схема ультразвукового контролю по ехо-методу;

а – резонансні імпульси; з – вимірювальний імпульс

Рисунок 5.10 – Зображення на екрані електронно-променевої трубки.

Ефект резонансу наступає всякий раз, коли товщина виробу рівна цілому числу півхвиль ультразвуку, тобто у разі виникнення стоячих хвиль ультразвукових коливань, що випромінюються і відбитих від дна виробу.

Якщо в товщі матеріалу є дефект, то резонанс виникне раніше на екрані електронно-променевої трубки, з'явиться імпульс (рис. 5.10). Прилад в цьому випадку показує товщину матеріалу над дефектом. [1,2]

5.3 Норми затрат праці і їх характеристика

Основний час зварки|зварювання| стику труб – це час, протягом якого зварювальник |зварювальник| може заповнити перетин оброблення розплавленим металом. Масу наплавленого металу можна визначити як вироблення|добуток| перетину шва Fш на його довжину lш і на щільність наплавленого металу р:

, (5.1)

де | – довжина кільцевого шва труби діаметром D.

Тоді:

, (5.2)

де | – коефіцієнт наплавлення електроду;

– зварювальний струм|тік|, А.

Якщо зварка|зварювання| багатошарова, то

, (5.3)

де індекси 1, 2, ..., n відповідають порядковому номеру шару. Допоміжний час складається з|із| часу, пов'язаного із зваркою|зварюванням| шва, і часу, пов'язаного із зваркою|зварюванням| виробу.

Допоміжний час при зварці|зварюванні| шва включає час на зміну електродів , вимірювання|вимір| і огляд шва , зачистку шва і кромок . [2]

, (5.4)

де – відносні витрати часу

, (5.5)

, (5.6)

, (5.7)

Обчислення приведені в додатку А «Методика технологічного нормування зварювальних робіт».

6 Технологія виконання монтажних робіт

6.1 Організація зварювально-монтажних робіт

Залежно від діаметру зварюваних труб і необхідного темпу зварювально-монтажних робіт визначається оптимальна організаційна схема їх виконання.

У тих випадках, коли конкретні умови зварювально-монтажних робіт не викликають підвищених вимог до змінного темпу просування зварювальної бригади або діаметр труб невеликий доцільно використовувати елементарну схему організації робіт. При елементарному методі стельова бригада ділиться на дві ланки: перше зварює перший (кореневий) шар, а друге – подальші шари. Перша група зварювачів (один або два зварювальника) працюють з збірниками стиків. Два (чотири рідше шість) зварювальників які складають другу групу зварюють попарно повністю, один, два, стики починаючи з другого шару.

Магістральний газопровід будь-якого діаметру і призначення майже завжди має криволінійні ділянки, утворені вигинами в горизонтальній і вертикальній площені. Такі ділянки виконують двома різними способами: методом вільного пружного вигину і вставкою в трубопровід колін, заздалегідь зігнутих на певний радіус або зварених в заводських умовах з окремих сегментів. Гнуті труби можна виготовляти на трасі, на монтажних майданчиках; зварні коліна готують тільки на заводі. На монтажних майданчиках окрім гнуття проводять зварку ланок (зазвичай з двох труб), очищення, ґрунтовку і інші роботи. Число встановлюваних гнутих труб на кутах повороту траси залежить від кута повороту. Криві труби збирають послідовно, способом нарощування, починаючи з прямої ланки труб, довжина якої визначається по місцю. Заготовлені труби або зварені криволінійні ланки доставляють автотранспортом по місцю їх укладання. Подальшу стиковку гнутих труб з прямою ланкою виконують поряд з траншеєю з тим, щоб зібрана крива вставка при спуску, вільно укладалася на підготовлене ложе на дні траншеї.

Операцію зварки захльостав зазвичай виконують після укладання трубопроводу в траншею і засипки його землею на всьому протязі, окрім ділянки завдовжки по 25–50м і по обидві сторони стику. Засипка трубопроводу зводить до мінімуму подовження трубопроводу під впливом зміни температури в різний час доби, що полегшує збірку і зварку захльостав. У літній час зварку захльостав краще всього виконувати в найбільш холодний час доби щоб уникнути небезпечного рівня напруги в зварних з'єднаннях. Перед збіркою захльостав кінці труб обрізають по відношенню один до одного на 25–50мм. Кромки стику після газового різання обробляють відповідно до вимог. Вільний від привантаження землею кінець труби на відстань 25–30м від захльостав піднімають вгору або відводять у бік так щоб між кінцями труб, що сполучаються, утворився зазор 40–50мм, кінцями труб маніпулюють до збігу їх осей, потім встановлюють зовнішні центратор і зводять вшити кінці труб. Після установки між кромками труб необхідного зазору стик прихоплюють і зварюють.

Технологія виготовлення криволінійних вставок

Труби холодним способом (без нагріву) гнуть на трубозгинальному верстаті (рис. 6.1), що представляє просторову ферму, встановлену на полозах, з наступними основними вузлами: двигуном, редуктором, гідросистемою (з масляним баком, трубопроводами і запобіжниками), домкратами, лебідкою для переміщення труб, упорним і згинальним ложементами, згинальним черевиком (лекало, що формує) і змінним робочим устаткуванням.

1 - ложемент упорний; 2 - черевик згинальний; 3 - ложемент згинальний

Рисунок 6.1 – Схема трубозгинального верстата:

Упорний ложемент служить для утримання переднього кінця труби і сприйняття навантажень при вигині. На упорному ложементі трубозгинальних верстатів для обмеження сплющення труби при вигині і утримання її від повернення встановлюють спеціальні захоплювачі, що складаються з двох важелів з внутрішньою поверхнею, виконаною по формі кола труби. Захоплюючі важелі стягують трубу за допомогою гідравлічного пристрою. Згинальний ложемент і лекало, що формує, охоплюють при виконанні згину трубу знизу і зверху до половини її поперечного перетину. Збереження форми труби забезпечується формою згинального ложемента і формуючого лекала. Змінне устаткування (вкладиші, що формує лекало, згинальний і упорний ложементи, механізм захоплення) дозволяє використовувати верстат для гнуття труб меншого діаметру. Гнуття одиночної труби, двох- або тритрубної секції виконують шляхом послідовного обкатування труби у вертикальній площині навколо лекала, що формує, з одночасним обтисканням труби