Розміри котловану в який планується помістити крановий вузол повинні бути такі, щоб віддалі від зварних стиків до стінок котловану в усіх напрямах були не менші 2,5м. До проектних відміток котлован після розробки екскаватором розробляють вручну. На місці зварювання стику в котловані повинна бути розроблена виїмка глибиною 0,7м.

З кінців трубопроводу на довжину 150-200мм знімають ізоляцію, а самі кінці не повинні бути засипані ґрунтом на довжину 25-30м кожен. Їх торці закривають інвентарними заглушками. Бітумну ізоляцію спочатку знімають ріжучими засобами, тоді змивають розчинником, частіше бензином. Плівкову ізоляцію спочатку обпалюють пальником, а тоді поверхню труби зачищають металевою щіткою.

Після чого на щільно утрамбоване дно котловану трубоукладачем укладають фундаментну плиту.

До початку виконання робіт з установки вузла крана потрібно завести і розмістити на попередньо підготовленому монтажному майданчику біля котловану кран, монтажні заготовки та інші вироби, які входять в комплект крана (рис. 5.6, а).

Одночасно з розробленням котловану на монтажному майданчику проводять збирання монтажних заготовок в вузли (рис. 6.8, б). Збирання проводять методом послідовного нарощування електрозварюванням заготовок в обидві сторони від крана з застосуванням інвентарних опор, трубоукладачів. Після завершення збирання вузла А (рис. 6.8, б) збирають вузол Б обв'язки, який складається з заготовок і крана.

Збирання і зварювання монтажних заготовок повинні проводитись з дотриманням наступних вимог:

-

-

-

а – схема майданчика складування; б – схема збирання вузлів; в – схема змонтованого кранового вузла в котловані; 1 – кран; 2 – трубна заготовка; 2 – трійник; 4 – котушка; 5, 6 – заготовка; 7 – байпасний кран; 8 – інвентарні опори; 9 – фундаментна плита; 10 – котлован; 11 – траншея.

Рисунок 6.8 – Схема монтажу кранового вузла

Зібрані вузли стропують до гака трубоукладача тросом за монтажні провушини і піднявши на 10-15см, витримують підвішеними протягом 1-1,5 хвилин для перевірки правильності стропування. Переконавшись в надійності і правильності стропування, вузол піднімають на висоту транспортування і на малому ході транспортують на місце установки.

Крановий вузол може бути установлений в будь-якому напрямі відносно напряму потоку газу в трубопроводі, але шпиндель повинен бути установлений завжди вертикально. Допустиме відхилення від вертикалі повинно бути не більше 5°. Під час установки кран повинен бути повністю відкритий.

Зібрані вузли трубоукладачами обережно опускаються в котлован. Вузол А укладають в проектне положення на заздалегідь підготовану фундаментну плиту, при необхідності повертають або зрушують в ту чи іншу сторону Тоді проводять збирання кранового вузла в котловані і знімають стропи. Вузол А зварюють електрозварюванням з вузлом Б (рис. 6.8, в).

Рисунок 6.9 – Схема котловану для монтажу вузла лінійного крана

Риє котлован бульдозер, розширює і заглиблює траншею на довжину технологічного розриву - екскаватор. За наявності притоки ґрунтових вод в котловані роблять приямок для збору і відкачування води мотопомпою. У болотистій місцевості і за наявності пливуна в ґрунт забивають шпунти або інші пристосування, що обмежують надходження води до місця проведення робіт і оберігають від обвалу стінок котловану. Для спуску і підйому робочих з котловану встановлюють сходи. З кінців трубопроводу на довжину 150-200мм знімають ізоляцію, а самі кінці не повинні бути засипані землею на довжину 25-30м кожен. Їх закривають з торців інвентарними заглушками. Бітумну ізоляцію спочатку знімають ріжучим пристосуванням, потім змивають розчинником, частіше бензином. Плівкову ізоляцію спочатку обпалюють різаком для ручного різання металу, а потім поверхню труби зачищають металевою щіткою. [8,10]

6.4 Ліквідація технологічних розривів, вварювання котушок

Для забезпечення безперервності нитки трубопроводу необхідно усунути технологічні розриви шляхом усунення захлестів або вставки котушок. Випереджаюче будівництво переходів і горизонтальних кутів повороту дозволяє точно спланувати число технологічних розривів, прив'язку їх по трасі і забезпечує їх усунення без відставання від лінійного потоку

Захлестами прийнято називати ділянки трубопроводів, на яких безперервність нитки не досягнута і труби укладені так, що край однієї з них заходить за іншою на 1-3м.

Монтажні роботи по усуненню технологічних розривів доводиться зазвичай виконувати в приямках, що значно ускладнює складально-зварювальні операції, оскільки потрібно підганяти подовжньо-нерухомі труби для забезпечення необхідного зазору в стику.

Для ведення монтажних робіт відривають котлован, розміри якого дозволяють вільно працювати складальникам і електрозварникам. На (рис. 6.10) зображена схема котловану для монтажу котушки. Приямки під стиками, які повинні бути завглибшки не менше 0,5м, і бічні розширення траншеї зміщені один щодо іншого.

Рисунок 6.10 – Схема котловану для монтажу котушки

Споруджуваний трубопровід повинен бути не тільки укладений в траншею, але і засипаний землею на всьому протязі, окрім ділянки завдовжки 25-50м по обидві сторони від місця ведення робіт. Засипка трубопроводу зменшує вплив зміни температури в різний час доби на зміну довжини трубопроводу, що полегшує збірку стиків. Якщо труби в траншеї не засипані землею, то вдень від нагріву сонцем трубопровід подовжується, а увечері і вночі скорочується. У зв'язку з цим для зменшення великих зазорів при збірці стиків неприпустимо використовувати температурний вплив. При охолоджуванні нитка трубопроводу скорочується і в зварному шві утворюється значне розтягуюче напруження, яке може викликати тріщини або інші дефекти. У літній