Для гідравлічного випробування трубопровід потрібно розділити на ділянки, довжину яких обмежують з урахуванням різниці висотних відміток вздовж траси і встановленого проектом випробувального тиску.

Під час підготовки до випробування кожної ділянки потрібно відповідно до прийнятої схеми випробування виконати наступні операції:

- встановити охоронну зону вздовж випробовуваного трубопроводу;

- організувати на час випробування систему зв’язку;

- відключити випробовувану ділянку від суміжних ділянок сферичними заглушками або лінійною арматурою (якщо перепад тиску на арматурі не перевищить паспортної характеристики);

- змонтувати та випробувати трубопроводи обв'язки наповнюючих і опресовуючих агрегатів та шлейф під'єднання до трубопроводу;

- змонтувати (у разі потреби) вузли пуску і приймання очисних поршнів;

- встановити контрольно-вимірювальні прилади;

- змонтувати (у разі потреби) зливні крани та крани для випуску повітря.

Під час заповнення трубопроводу водою для гідравлічного випробування з нього видаляють повітря. Повітря з трубопроводу видаляють очисними поршнями або через крани для випуску повітря, які призначені для потреб експлуатації або встановлені на кінцях ділянки трубопроводу.

Наповнення трубопроводу без пропуску очисного поршня потрібно здійснювати при відкритих кранах для випуску повітря, які закривають, як тільки через них перестане виходити повітря і потече неперервний струмінь води. Наповнення трубопроводу з пропуском очисного поршня проводиться при повністю закритих кранах для випуску повітря і відкритій лінійній запірній арматурі.

На трубопроводах, які очищуються промиванням (поршні переміщуються під тиском води), процес витіснення повітря об'єднують з процесом очистки порожнини трубопроводу. Після виходу поршня через зливний патрубок закривають запірну арматуру, зрізають патрубок і встановлюють сферичну заглушку на кінці трубопроводу.

Тоді піднімають тиск в трубопроводі наповнюючими агрегатами (рис. 9.1,а) до тиску, максимально можливого по їх технічних характеристиках, а далі опресовуючими агрегатами опресовувань – до тиску випробування (рис. 9.1,б). Наповнюючі та опресовуючі агрегати підключаються до трубопроводу через вузли підключення. Для випробування застосовують групу машин, зосереджених в одному місці. Це дозволяє забезпечити високу надійність робіт у разі відмови однієї чи декількох машин, повніше використовувати потужність машин, раціонально організувати допоміжні служби (постачання електроенергії, запчастин) та підвищити темпи робіт з випробування. Місце розташування на трасі машин для випробування вибирають з огляду на можливість виконання робіт на значній довжині трубопроводу з врахуванням стану під'їзних доріг, рельєфу місцевості, ґрунтових умов.

а – наповнюючий; б – опресовуючий.

Рисунок 9.1 – Агрегати для наповнення та опресування трубопроводів

На початку всмоктувальних ліній монтуються сітчасті фільтри і зворотні клапани. Сітчастий фільтр запобігає попаданню сторонніх предметів у насос і далі у випробовуваний трубопровід. Зворотний клапан утримує воду у всмоктувальній лінії і насосі для їх заливання. Для запуску в роботу кожного агрегату на вузлі підключення передбачені зливні лінії, спрямовані убік водойми. Для заповнення трубопроводу водою застосовують наповнюючі агрегати. Для відключення усієї групи наповнюючих агрегатів перед включенням у роботу опресовуючих агрегатів на підвідний трубопровід установлена засувка. Для опресування застосовують опресовуючні агрегати. Схема підключення наповнюючих і опресовуючих агрегатів наведена на (рис. 9.2).

1 – трубопровід; 2 – лінія наповнення; 3 – зливна лінія;

4 – зворотний клапан; 5 – фільтр.

Рисунок 9.2 – Схема підключення наповнюючих і опресовуючих агрегатів

Гідравлічне випробування ділянок трубопроводів В, І, ІІ категорій на міцність проводять під тиском Рвип=1,25Рроб (Рроб – робочий тиск в трубопроводі), а ІІІ і IV категорій під тиском Рвип=1,1Рроб у верхній точці і не більше гарантованого заводом виробником випробувального тиску (Рзав) в нижній точці. Час випробування під випробувальним тиском повинне складати 24 год.

Перевірку на герметичність ділянки або трубопроводу в цілому проводять після випробування на міцність і зниження випробувального тиску до проектного робочого протягом часу, потрібного для огляду траси (але не менше 12 годин).

Графік зміни тиску під час гідравлічного випробування ділянки трубопроводу ІІІ категорії наведений на рисунку 9.3.

а – в нижній точці трубопроводу РвипРзав; б – в верхній точці трубопроводу Рвип=1,1Рроб; 1 – заповнення трубопроводу водою; 2 – піднімання тиску до випробувального Рвип; 3 – випробування на міцність; 4 – зниження тиску;

5 – перевірка на герметичність.

Рисунок 9.3 – Зміна тиску під час гідравлічного випробування ділянки трубопроводу

Трубопровід вважається випробуваним гідравлічно на міцність і перевіреним на герметичність, якщо за час випробування трубопроводу на міцність труба не руйнувалася, а під час перевірки на герметичність тиск залишається незмінним і не знайдені витоки.

При розриві, виявленні витоків візуально, по звуку, запаху або за допомогою приладів ділянка трубопроводу підлягає ремонту і повторному випробуванню на міцність та перевірці на герметичність.

Після гідравлічного випробування видалення води повинно передбачатися тільки для газопроводів і тільки на останньому етапі випробування вказаним в проекті способом.

Для видалення води з газопроводу діаметром 219мм і більше пропускають послідовно поршні під тиском стиснутого повітря або природного газу в два етапи:

- попередній – видалення основного об'єму води одним поршнем;

- контрольний – остаточне видалення води з газопроводу одним поршнем.

Швидкість переміщення поршня під час видалення води повинна складати не менше 5 км/год.

Вузли пуску і прийому засобів очистки потрібно розташовувати в місцях технологічних розривів трубопроводу (місця установки лінійної арматури, переходи через природні перешкоди тощо).

Контроль за рухом поршнів повинен здійснюватися за показами сигналізаторів, манометрів, які вимірюють тиск у вузлах пуску і прийому поршнів, за повідомленнями обхідників та іншими методами.

Результати видалення води слід вважати задовільними, якщо попереду контрольного поршня немає води і він вийшов незруйнованим. В іншому випадку необхідно додатково пропустити поршень.

Видалення води без пропуску поршнів вважається закінченим, коли з трубопроводу виходить чистий струмінь повітря або газу.

Видаляти воду з трубопроводу після випробування потрібно в