Для кожного елементу інтер'єру точно знайдене місце, яке визначає його характер та стиль.

Матеріали і технології

Фундамент

Згідно проекту фундамент передбачений монолітній із бутобетону.

Глибина закладання фундаменту під стінами має бути нижчою за розрахункову глибину промерзання грунтів і знаходиться на відмітці:

а) під зовнішні стіни - - 1.600 мм.

б) під внутрішні стіни - - 1.100 мм.

Передбачається горизонтальна гідроізоляція яка виконується із двох шарів рубероїду на бітумній мастиці . Виконується гідроізоляція в стіні цоколя на відмітці 0.000 мм.

По периметру будівлі влаштовують вимощення із асфальтобетону товщиною

25 мм. який укладають на щебеневу підготовку . Виконується вимощення шириною 1000 мм. з відповідним нахилом 2 % зі сторони будівлі.

Стіни

Зовнішні стіни будівлі запроектовані із потовщеної цегли 250 х 120 х 66 м . і вкладають на складному розчині марки М 50 . Конструкція стін виконується як облегшина кладка яка складається із двох повздовжніх стінок між якими укладають утеплювач – пінополістирол . Товщина зовнішніх стін приймається 510 мм . Товщина внутрішніх стін приймається 380 та 250 мм. Вісь розбивки проходить на відстані 200,310 мм. від внутрішньої грані внутрішньої стіни у зовнішніх стінах. У внутрішніх стінах вісь розбивки проходить по середині товщини стіни.

Перемички

Запроектовані перемички збірними залізобетонними із серії « 10381 – 1 » «Перемички залізобетонні для будівель із цегляними стінами ». Несучі перемички запроектовані збірними залізобетонними перерізом 220 х 120 мм., що сприймають навантаження від плит перекриття цегляної кладки та власної ваги , кінці яких заходять в стіну на 250 мм. Несучі перемички виконують перерізом 140 х 120 мм. і сприймають навантаження від цегляної кладки та власної ваги кінці яких заходять в стіну на 125 мм.

Перекриття

Перекриття передбачені із збірних залізобетонних плит з круглими пустотами товщина яких 220 мм. Укладають плити на повздовжні або поперечні несучі стіни з обпиранням на 200 мм . Шви між плитами заповнюють цементним розчином марки М 100. Монолітні ділянки виконують із бетону класу В 15. З улаштуванням горищного перекриття передбачена ізоляція, що складається із пароізоляції – один шар рубероїду на бітумній мастиці який укладається на перекриття , з утеплювача – мінераловатних плит товщиною 80 мм., що укладається по шару пароізоляції.

Міжкімнатні перегородки та перегородки сан – вузлів виконуємо із гіпсокартонних листів , що кріплять на металевому каркасі . При зведенні перегородок у ванній кімнаті ГКЛ піднімаємо над рівнем підлоги на 2 см., і ізолюємо нижні кромки за допомогою силіконового наповнювача . Шар керамічної плитки захистить ГКЛ від дії вологи. Будівництво каркасу між кімнатних перегородок починаємо з кріплення до підлоги і стелі горизонтальних елементів – профілів UD , і вертикальних елементів – профілів CD розташованих між горизонтальними профілями . Для між кімнатних перегородок застосовують звичайні гіпсокартонні листи . В кухні та ванній кімнаті застосовують волого – стійкі листи колір картону яких є зеленим і написи на зворотньому боці виконані синім кольором .

Гіпс — один з якнайдавніших будівельних матеріалів. І сьогодні він у фаворі. Його багатофункціональності позаздрить будь-який обробний матеріал, не говорячи вже про достоїнства, до яких можна віднести міцність; легкість; швидкість і простоту монтажу, що виключає "мокрий" процес; хороше звукопоглинання; збереження тепла; якість поверхні, що виключає будь-які нерівності; мінімальну вартість і високі дизайнерські якості. Гіпсокартонні листи легко ріжуться ножем, в них без праці можна виконати отвір потрібної форми. Але головна перевага цього матеріалу — нешкідливість для здоров'я.

Замовник, архітектор, дизайнер і будівельник завжди ставлять питання про те, як утілити в життя задумані непрості рішення, реалізувати складні форми інтер'єру, досягти чистоти і геометричної точності лини, приховати наявні дефекти стін, і спростити процес формоутворення, ведучий не тільки до ускладнення, але і до дорожчання робіт. Відповідь проста: застосувати гіпсокартонні системи. Сьогодні вони надають якнайкраще співвідношення архітектурних і технічних можливостей. Гіпсокартон — основа методу "сухого" будівництва, що дозволяє швидко, з мінімальними витратами матеріалу і часу зробити ремонт або перепланування в будь-якому приміщенні. Це вельми популярний будівельний матеріал, який використовується в будівництві і декоруванні нових будинків, офісів, при переплануваннях і реконструкціях перегородок, сухої полови, підготовці стін, стель, колон і балок перед нанесенням фінішних обробних матеріалів.

Гіпсокартон — одинаковий по товщині модифікований шар гіпсу, обтягнутий спеціальним картоном. Ширина його уніфікована — 1,20 м (1,25), а довжина буває різною: 2; 2,4; 2,б;2,8 і 3,0 метра. Зчеплення картону з гіпсом забезпечується за рахунок застосування склеювальних добавок. Сам картон виконує роль як армуючого каркаса, так і основи для нанесення любого обробного матеріалу — шпалер, керамічної плитки, декоративної штукатурки, фарби. Г/к плити мають наступну класифікацію:*

облицювальні панелі для стін:*

панелі для облицьовування стель;*

панелі для швидкого монтажу сухої полови;*

панелі для пристрою перегородок;*

панелі для будівництва мансард.

Основна відмінність стінного і стельового гіпсокартону — в товщині: стінний — 12, 5 мм, стельовий — 9 мм. У Німеччині, наприклад, проводять плиту "товстун" завтовшки 20 і 25 мм. Ці дві групи в свою чергу представлені в трьох категоріях, що відображають їх якісні