металочерепиці . Металочерепиця – це імітація зовнішнього вигляду традиційної черепиці , виготовлена із гарячо – оцинкованої сталі завтовшки 0,5 мм . яка грунтується та з верхнього боку покривається шаром кольрового пластику . Ці покриття витримують значні перепади температур та мають стійкість до агресивного середовища . Знизу листи мають спеціальний антикорозійний шар який сприяє випаровуванню вологи .
Зовнішнє та внутрішнє опорядження будинку
Для зовнішнього опорядження будинку застосовується система Ceresit ППС . Після очищення цегляної кладки стін виконуємо грунтування цегляної поверхні складом Ceresit для кращої адгезії основи з розчином яким будуть кріпити термоізоляційні плити . Для кріплення пінополістирольних плит застосовують розчин Ceresit. Через три доби додатково закріплюємо плити дюбелями . Для захисту пінополістирольних плит застосовують розчинову суміш Ceresit яку наносять на поверхню плит шаром товщиною 2 – 3 мм . У свіжий шар розчину укладається армована сітка і наноситься другий шар розчину. В подальшому виконується грунтування фарбою Ceresit. Після висихання грунтувального шару накладаємо рівномірний шар штукатурки Ceresit. Товщина шару рівна товщині зерна заповнювача .
Паркет
Паркет — екологічно чистий матеріал. Проводиться він з природного матеріалу — деревини. Але це має на увазі витягання деревини з лісу (а не "вирубування лісу", як говорять деякі). І у ряді ЗМІ останнім часом почали з'являтися публікації про "масові рубки", які нібито приводять до порушення екологічного балансу навколишнього середовища. Чи так це насправді? І чи не тому ростуть ціни на продукцію з натуральної деревини, зокрема на паркет?
Розмови про порушення екологічного балансу, пов'язаного з витяганням деревини з лісів (лісозаготівель), і про те, що наша країна бідна лісами, не відповідають дійсності. У Україні, за його словами, загальна площа лісів — більше 10 млн. гектарів. Об'єми лісозаготівель у нас щорічно складають всього 15-16 млн. мЗ дерева. При цьому, коли з лісових екосистем витягують деревину, обов'язково така ж кількість її заповнюється в межах екосистеми штучним або природним шляхом. Там, де локально проводилася вирубка, через 2-3 роки (залежно від тієї, що виростає раніше там породи) висаджується молоде насадження. Середній щорічний приріст лісів складає у нас близько 35 млн. мЗ, що значно більше, чим витягання деревини з лісу. За оцінками, без збитку для лісгоспів і екосистеми в цілому можна витягувати, щонайменше, близько 20-25 млн. м лісоматеріалів в рік.
Попит на паркет, за оцінками фахівців, впродовж останніх років стабільний, і знижуватися не буде. Перша з причин того — наша ментальність, якої дерево як матеріал близько і зрозуміло. Це традиційний матеріал, і він користується незмінною любов'ю споживачів. Друга — щорічне і стабільне зростання добробуту українців. Третя — зростання ринку будівництва житла (зокрема котеджного) в Києві і регіонах. Четверта — зростання пропозиції за рахунок наповнення ринку паркету продукцією нових гравців.
При виборі паркету як підлогового матеріалу замовник на перше місце ставить якість. На друге — екологічність. При цьому буває, що покупці паркету ставлять питання: звідки "родом" дерево, з якого виготовлений паркет. Вони не хочуть, щоб підлоговий матеріал, який лежатиме у них удома, був проведений з дерева, що виросло в забрудненій (читай — радіаційної "чорнобильської") зоні. Хоча побоювання таким чином одержати опромінювання, не обґрунтовані.
Річ у тому, що дерево вилучається з лісових екосистем не раніше чим через 50-80 років після того, як його посадили. А паркет проводиться, як правило, з "серцевини" — центральної частини стовбура деревини (тобто частини, що відноситься до "до-чорнобильського віку" дерева). Вже якщо і могла "осісти" десь на дереві, наприклад, та ж радіація, то хіба що — на корі. А вона обов'язково знімається першої в процесі переробки деревини. Але якщо питання про чистоту від радіації паркету стає буквально "наріжним каменем", тоді треба вдаватися до сертифікації лісових матеріалів. Надійніше купувати матеріал з деревини, проведеної на територіях лісгоспів центральних і західних областей України — Сумської, Вінницької, Хмельницької, Черкаської, Полтавської, Тернопільської, Львівської і ін.
Екологічність паркету, перш за все, в тому, що виготовляється він з природного матеріалу — деревини, що володіє ще такою важливою якістю як гігієнічність.
Економічність означає, що при дорожнечі, що здається на перший погляд, паркет, при дотриманні правил технології укладання і відходу, прослужить не менше ста років!
Естетичність — це привабливий зовнішній вигляд, ознака доброго смаку і презентабельності. Паркет однаково добре буде виглядати як на підлозі квартири в "хрущовці", так і в залах приватного 300-500-метрового особняка, захоплюючи господарів своєю природною красою. Теплота дерева, з якого виготовлений паркет, додає приміщенню затишок. Крім того, паркетна підлога може стати справжнім витвором мистецтва, адже для його виготовлення використовують практично всі породи деревини різних кольорів і відтінків...
Вибір паркету залежить від смаків господарів, призначення приміщення, ступеня інтенсивності ходіння, умов експлуатації, освітленості, твердості і міцності деревини, а також кольору, геометричних розмірів.
Для виробництва паркету використовують дуб, ясен, горіх, клен, березу, бамбук, червоне дерево... Деякі з порід "грають" основні ролі, а деякі — другорядні, тобто використовують їх по мінімуму — як правило, із-за їх дорожнечі. До таких відносять цінні породи дерев: бамбук, різні породи червоного дерева (яких ста, і які, як збірний образ називають просто — "червоне дерево"). Але навіть використання невеликої кількості такого дерева в паркеті примушує підлогу "звучати" по-новому, надає йому багатому і розкішному вигляду. За кольором породи деревини паркет світлий (бук, ясен, сосна, клен, модрина) і темний (горіх, червоне дерево).