класичні і сучасні меблі, речі старі і нові, дорогі і не дуже. Важливо лише витримати певну кольорову гаму і стильовий напрямок.
Стилістика простору передбачає складну кольорову гаму, безліч деталей, тканин і розмаїття декору, експерименти з фактурами, освітленням і ретельно організований «безлад». Ф’южн експериментує не тільки з інтер’єром, але й з освітленням. Неочікуване освітлення в спальні чи кухні, дивної форми світильники - це ще одна інновація від ф’южн. Від освітлення в інтер’єрі залежить дуже багато, і навіть якщо ми досить консервативні і не хочемо нічого змінювати в своєму домі, то правильно розташована незвичайна лампа в стилі 60-х або тяжка люстра-підсвічник в інтер’єрі з різнокольорових пластмасових пластинок в стилі мінімалізму відразу ж нададуть нового зву-чання усій квартирі. Ф’южн дозволяє вписати в традиційний народний інтер’єр кухні супермодну вбудовану техніку, а плазмовий телевізор повісити поруч з картиною видатного художника Відродження. Варіантів облаштування помешкання в стилі ф’южн дуже багато, і всі вони гніздяться в нетрях нашої фантазії. [2, с. 188]
Треба перш за все сформувати основну думку майбутнього інтер’єру, зрозуміти його тональність, настрій. І першим кроком такого розуміння будуть три основні моменти колір, фактура, матеріали.
Визначивши основну кольорову гаму, потрібно продумати організацію освітлення так, щоб кожен елемент системи створював своє шоу інтимне і пафосне водночас. Світильники можуть бути розташовані вздовж нижнього карнизу стіни. Вони можуть працювати як крапкові стельові або настінні софіти, освітлюючи щоразу різні елементи інтер’єру.
Вигідно виглядатимуть торшери, бра, настільні лампи, меблеві підсвітки. Ф’южн навіть дозволяє, щоб через варіанти підсвічувань, ми могли створювати нову декорацію, ори-гінальну і неповторну. Можна зіграти на контрасті нестандартних матеріалів освітлювальних приладів або створити композицію з абажурів різної форми.
Венеціанська штукатурка підкреслить авангардизм сучасних колекцій м’яких меблів. А камін з глиняним димоходом буде доречним у вітальні, де стіни драпіровані шовками, підібраними в тон до тієї ж глини. До речі, драпі-рування - один з головних інструментів ф’южн. Мабуть, немає іншого стилю, що допускав би таку кількість тканини в інтер’єрі. Численні штори, серпанкові фіранки, важкі портьєри, подушки, килими - це ті елементи, які створюють гармонію в інтер’єрі. Отож, обираємо стиль фьюжн – гнучкий, непередбачуваний та епатажний – прекрасний вибір для людей-лідерів з великим запасом внутрішньої волі, розкутих, що не бояться змін і не люблять обмежень, а саме такими є замовники.
1.2.Аналіз українських та зарубіжних аналогів
Стиль ф’южн в інтер’єрі найбільш яскраво виражає світогляд людини з широким кругозором, знайомого з культурою й історією різних країн та епох. Деталі інтер’єра повинні поєднуватися не походженням та кольором, а «шлюбом по любві». В рахунок приймаются тільки почуття до того чи іншого предмета обстановки. Ф’южн організовує наш простір так, щоб ми могли мандрувати крізь епохи та континенти, не виходячи з дому. До нього вдаються дизайнери, оформляючи приміщення різні за призначенням, бо ф’южн послужливий, податливий, комфортний. В цьому можна пересвідчитися, роглянувши декілька прикладів використання його зарубіжними та вітчизняними дизайнерами.
> Rибне місце ( Санкт-Петербург, вул. Академіка Павлова, 5.)
На верхньому поверсі бізнес-центру «River House» відкрився ресторан «Rиба». Панорамний ліфт піднімає гостей у хол, який одночасно нагадує винний льох і комору. Обідній зал розділений на два яруси: по периметру його оперізує свого роду тераса, відокремлена від центральної частини високими спинками диванів. Особливої уваги заслуговує мармурова підлога, виконана у техніці seminato veneziano. В якості архітектурної домінанти інтер'єру виступає величезна посудна шафа в англійському стилі, пофарбована у пронизливо-червоний колір.
> Збори старожитностей
За легендою господар цього будинку - мандрівник і знавець старовини. З кожної подорожі він привозить трофеї - твори античного мистецтва. Правда, всі "раритети" створені петербурзькими художниками, але це анітрохи не применшує художньої цінності зібраної ним колекції.
Коли дизайнерам Олегу Коваленко, Юрію Козловському та Марині Шейко замовили проект інтер'єру, будинок був вже побудований. Архітектурне і планувальне рішення особняка продиктовано особливостями ділянки: він має складний рельєф, який будівельники намагалися підкреслити, до того ж потрібно було зберегти зростаючі навколо сосни. Звідси складна конфігурація будівлі, яка була віртуозно "поставлена" між деревами. Напевно, інтер'єр міг бути і іншим: архітектура будинку передбачала більш легке, сучасне наповнення. Але замовники побажали класику, це ускладнило завдання. Адже відомо, що класичний стиль вимагає особливого співвідношення обсягів, пропорцій і форми приміщень, а внутрішній простір будинку не відповідав цьому через свою складність. Проте вихід було знайдено: як завжди в подібних випадках на допомогу прийшла еклектика.
У всьому будинку немає жодного приміщення правильної, ортогональної форми, але в іншому його планування є традиційним. На першому поверсі знаходиться гостьова зона, що включає в себе вітальню і кухню-їдальню, спальня і ванна кімната займають другий поверх, а третій цілком перетворений на студію-кабінет.
Внутрішній "рельєф" інтер'єру повторює обриси схилу, на якому побудований будинок. Простір складається з кількох "шарів", кожен з яких, подібно пирога, має власну "начинку". За кількістю ідей, втілених у камені, гіпсі, бронзі і латуні, лідирує вітальня. Три квадратні в перетині колони підтримують перекриття верхнього поверху, який довелося спеціально надбудувати. Так званим другим світлом пожертвували, щоб відкоригувати пропорції приміщення. Оздоблення стін нагадує кам'яні плити з рваними краями, їх рівні поверхні густо вкриті рельєфним малюнком. Кухня і їдальня розташовані на рівень вище, в глибині будинку. У цьому приміщенні немає вікон, денне світло проникає сюди тільки через скляні двері. Контррельєфи на стіні в зоні їдальні рясніють античними сюжетами, технологічна кухня від