За рахунок мансарди збільшується житлова площа будинку при однаковій площі забудови, підвищується комфортність помешкання, а при грамотному підході до її проектування і будівництва – істотно зменшуються тепловтрати всієї будівлі. Крім того, мансарда покращує естетичний вигляд будівлі і надає своєрідний стиль будинку.

Проектування будинку з мансардою має свою специфіку. Необхідно пам’ятати, що роль конструкції, яка захищає, в цьому випадку виконує суміщена утеплена покрівля, отже всі правила і конструктивні особливості її влаштування є також і вимогами, які необхідно виконувати при влаштуванні житлового простору під дахом – мансарди.

Простір (поверх) під покрівлею має істотний вплив на архітектурну зовнішність фасаду і композиційне вирішення будівлі в цілому. В даному випадку необхідно глибоко пропрацювати архітектурне рішення, визначити оптимальну схему несучих конструкцій та забезпечити надійний теплозахист, паро- і повітропроникність, а також герметичність покрівлі. Адже головне, що відрізняє мансарду від звичайного горища, – наявність в ній вікон і можливість облаштування в приміщенні житлового простору.

При будівництві будинку з мансардою ширина конструкції будови повинна бути не менше 4,8 м. Внутрішній простір кроквяної конструкції даху повинен мати об’єм, достатній для облаштування житлових приміщень. Зазвичай мансарду розташовують під двосхилим дахом з кутом нахилу крокв 45-60° або ламаним дахом з двома різними ухилами крокв. Якщо дах має ухил 45°, тоді застосовується звичайна крокв’яна система, і стелі в мансарді виходять похилими. Слід пам’ятати, що похилий характер кроквяної конструкції скорочує корисну площу поверху. У зв’язку з цим варто врахувати, що висота мансардної кімнати – не нижче 2, 2 м, а її ширина – не менше 2,4 м. Площа зон, де він нижчий, строго нормується. Однак, при цьому враховується, що чим крутіше ухил скатів, тим просторіше підпокрівельний поверх. Відповідно, при ухилі 30° мінімальна висота складає 1,2 м, при ухилі 45-60° це значення зменшується до 0,8 м, а при ухилі більш 60° не нормується взагалі.

Інтер’єр мансардного приміщення

При узагальненому вигляді конструкція мансарди виглядає приблизно так (шари від зовнішніх до внутрішніх): покрівельний матеріал, підпокрівельна плівка, гідроізоляція, обрешітка, крокви, утеплювач, пароізоляція, внутрішнє оздоблення.

Покрівля безпосередньо захищає будинок від дощу, снігу та вітру (атмосферних впливів). Підпокрівельна плівка необхідна для захисту утеплювача та кроквяної системи. Вибір її залежить від якості і властивостей утеплювача. Гідроізоляція не дозволяє краплям води проникати в будинок. Обрешітка є основою для укладання покрівельних матеріалів. Крокви підтримують покрівлю і передають навантаження на стіни від ваги всього даху та навантажень снігу, вітру і т. п. Утеплювач зберігає (затримує) тепло і не пропускає в підддашшя холодні маси повітря.

Є ще один нюанс конструкції мансарди – вентиляційна щілина. Краще, якщо їх буде дві: одна – над утеплювачем, інша – під покрівельним покриттям. За допомогою першої щілини видаляється пара, яка все-таки проникла в утеплювач, а завдяки другій щілині виводитимуться пари вологи, які можуть скупчуватись під покрівельним матеріалом. Повітря для вентиляції покрівлі повинне поступати від основи (низу) покрівлі і виходити з даху в районі конька.

Варто пам’ятати, що створення мансардних дахів пов’язане з певними труднощами. Зокрема, параметри основних елементів, що несуть, – дерев’яних крокв – мають обмежені параметри (габарити). А застосування проміжних стійок небажане, оскільки це може негативно позначитися на організації інтер’єру мансарди. В будівлях шириною більше шести метрів при проектуванні мансардних дахів використовуються різні конструктивні прийоми. Найбільш поширені з них – зведення кроквяних дерев’яних або металлодерев’яних ферм. Дерев’яні елементи кроквяного даху повинні виготовлятися з першосортної деревини з вологістю не більше 22%, обробленою антисептиками і антипіренами.

До слова, крокви, затяжки, підкоси та інші компоненти кроквяної конструкції можуть бути включені в дизайнерське вирішення інтер’єру мансарди. В цьому випадку особлива увага приділяється якості теслярських робіт, кріпильним деталям та лакофарбовим матеріалам. Стіни мансардного поверху зазвичай роблять з легких матеріалів, таких як брус, каркасно-панельні конструкції і т. п. При зведенні стін також не обійтися без утеплювача і шару пароізоляції, відокремленого від обшивки вентиляційною щілиною.

Інтер’єр кімнати, розташованої в мансардному приміщенні

Підлога в мансарді виконуються за стандартною технологією, що використовується при влаштуванні підлогового покриття міжповерхових перекриттів. “Пиріг” під ногами повинен включати пароізоляційний шар та утеплювач. Останній захищає будівлю від проникнення холоду (у разі сезонного використання мансарди) і виконує звукоізолюючу функцію.

Мансардний поверх може займати всю площу будівлі або його частину, але, як правило, в межах стін базової будівлі.

Архітектурно-планувальні рішення можуть мати широкий діапазон, а приміщення – будь-яку площу та конфігурацію.

Важливий нюанс – скатна покрівля на нашій географічній широті оптимально відповідає задачі захисту будівлі від снігу, дощу та граду. Вона економічна в облаштуванні та монтажі і надає широкі можливості в реалізації архітектурного задуму. Сучасні матеріали та технології дозволяють зробити простір під скатною покрівлею (по суті – горище) утепленим і максимально придатним для життя. При облаштуванні мансарди економія в середньому складає до 30-50% на метр квадратний в порівнянні із звичайним поверхом фактично з такою самою покрівлею над ним.

2.3. Композиційне вирішення будинку

Планувальне вирішення житлової частини будинку розроблено відповідно до «Типових регіональних правил забудови», затверджених наказом Держбуду України від 10.12.2001 р. №219, Конституції України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про основи