Психологічний підхід до дизайну інтер'єра будинків та квартир умовно містить у собі дві основні функції. Найбільш поширена і загальновідома гармонізуюча функція, коли обстановка окремої кімнати або всього будинку відбиває темперамент людини, його звички, світогляд і менталітет. Задача такого приміщення -- формувати атмосферу гармонії і спокою. Сміливі і нетривіальні рішення тут навряд чи виправдані. Фактично подібний прийом припускає пасивність інтер'єра стосовно його власника. Завдяки оптимальному сполученню відтінків і фактури оздоблювальних матеріалів, а також елементів декору й аксесуарів, інтер'єр підлаштовується під того або іншого індивідуума, будучи продовженням його внутрішнього «я». [7]

Другу, набагато більш цікаву функцію, можна назвати стимулюючою. Такий спосіб припускає встановлення свого роду зворотного зв'язку між дизайном приміщення і психікою людини. Дизайн будинків та квартир тепер відіграє активну роль: він вигідно акцентує ті або інші особливості характеру і темпераменту власника або, навпаки, згладжує і нівелює небажані риси. Наприклад, такий інтер'єр здатний зрівноважити імпульсивного холерика або надихнути схильного до депресії меланхоліка. Не секрет, що популярність фэн-шуй у наші дні значною мірою обумовлена розмаїтістю методів організації стимулюючого простору, що пропонує це стародавнє навчання. Втім, послідовники фэн-шуй дивляться ще глибше, заявляючи, що правильна облаштованість здатна таємничо впливати не тільки на психіку мешканців будинку і на події в їхньому житті, діловий і особистий успіх.

Варто також згадати й про те, що зв’язок людини з оточуючим світом , в тому числі і з архітектурним середовищем, відображається за допомогою відчуття і сприйняття, що виступають єдиним цілим. Людина виражає своє відношення до сприймає мого об’єкту або події емоціями. Емоційне забарвлення почуттів може бути пов’язане з уявленнями індивіда про соціально-культурні норми та цінності, може змінюватись при колективному співпереживанні подій.

За змістом архітектурна та декоративна організація простору повинна враховувати ті емоції, які стимулюють адаптацію до діяльності при цьому міра емоційного задоволення буде залежати від того, на скільки архітектурне середовище відповідає потребам людини, пов’язаним з конкретним діяльним процесом. Архітектурна форма і власне процес з точки зору їх сприйняття мають різноманітні зв’язки. В основу їх характеристики покладені два типи сприйняття – образотворче та вільне. Перший концентрує увагу на утилітарних завдання поведінки та об’єктах діяльності (наприклад виробництво). Архітектурна форма тут виступає як фон, що супроводжує діяльність. Навпаки, при вільному спогляданні об’єктом сприйняття стає вже сама архітектурна форма. На практиці обоє типів сприйняття взаємодоповнюють один одного в різних співвідношеннях.

Серед різноманітних видів емоцій, що проявляє людина домінуюче значення належить позитивній емоції «інтерес». Вона складає необхідну умову розвитку чуттєво-пізнавальної та діяльної сфери. Дизайн, як спосіб просторової організації діяльності повинен перш за все, орієнтуватись на цю позитивну емоцію та послаблювати негативні емоції. Останні виникають, як ознаки відсутності інтересу, а отже, виражають почуття байдужості та суму.

Негативну емоцію викликає також і тривога, пов’язана з втратою відчуття безпеки та орієнтації в середовищі Відомо, що характер емоційного стану людини здатний здійснювати помітний вплив на її поведінку та інтенсивність діяльності, що обов’язково повинно враховуватись при характеристиці інтер’єрів .

Засвоєння інтер’єру відбувається в процесі його пізнання. Відбір інформації з оточення визначається внутрішніми потребами людей та оцінюється степенем можливого задоволення цих потреб. Серед різноманітних людських потреб виділено дві групи : фізіологічна та орієнтацій на, вони проявляються разом. Але умовно поділяються для аналізу їх властивостей.

Задоволення фізіологічних потреб визначається в середовищі рядом якостей, що інформують людину про її зручність, надійність, доцільність . Так, оточений стінами внутрішній двір або в міру невеликі пройоми асоціюються з захищеністю; верхні люстри у стелі, великі вітражі поєднуються в уяві з простором, світлом, свіжим повітрям .

Пізнавальна потреба проявляється у необхідності зрозуміти оточуюче середовище шляхом отримання інформації, як змістової та і візуальної. Змістова різноманітність середовища визначається функціональними процесами та особливостями відповідної діяльності людей. Візуальна інформація пов’язана з кількістю різноманітних матеріалів елементів середовища. Обоє видів джерел інформації активізують увагу на сприйнятті.

Недостатність інформації породжує бідність відчуттів та незадоволення від одноманітності архітектурного середовища.

Пізнавальна потреба передбачає також умову формування у свідомості узагальненого образу структури обмеженого простору з метою орієнтування в русі та можливості виконання діяльного процесу. Швидке засвоєння людиною системи організації простору полегшує її наступне мисленнєве моделювання. В прийомах організації архітектурних просторів часто використовуються чіткі напрями геометричних осей, розміщення акцентів, врівноваженість елементів, метро ритмічне розчленування. Завдяки структурній організації у відповідності із змістовними центрами композиції і відбувається направлений відбір інформації, що представляє процес пошуку певних закономірностей.

Інтер’єр має в собі різноманітні характеристики, що свідчать про певні відношення до людини, яка в ньому перебуває. Мається на увазі ефект невидимої присутності людини. Виникає стан аналогічний сприйняттю творів літератури та образотворчого мистецтва, що заснований на співпереживанні життєвих ситуацій, відображених у конкретно впізнаваних образах. В архітектурі це співпереживання відбувається через опосередковані образи інтер’єру, наприклад, затишного, теплого чи навпаки офіційного, холодного, відчуженого. Значення символів, що несуть інформацію про людину, набувають речі, обладнання, м’які чи жорсткі форми архітектурних деталей, їх розміри, характер обробки природних матеріалів, живописних картин. Навпаки, асоціативні аналоги біонічних форм, здійснюють часто неусвідомлений негативний вплив.

4. Світло та колір – суттєві чинники формування психологічного клімату інтер’єру

Світловий дизайн інтер'єру -- це багаторівнева система різних освітлювальних приладів, що одночасно вирішує функціональні, естетичні й емоційні задачі щодо призначення того або іншого приміщення. Взагалі, у світловому дизайні, при всій його раціональності утримується якийсь елемент магії. Світло --