Світлове оформлення цієї вітальні виконує не тільки функціональне призначення. Саме значна наповненість світлом (для цього використані і крапкове світло і два світильники і підсвітка на стінці) створює відчуття вільного та чистого простору, ще раз нагадує про функцональний максималізм та максимально ефективно розширює приміщення. (дод 3.)

Елементи декору мають мінімалістичний та популярний сьогодні характер- свічки завершують формування единого композиційного задуму – кольором та формою, ваза із декоративною гілкою пом’якшує прямолінійність використаних площин, а настінні картинки зявляються яскравим акцентом «у компанії» світлого дивану та світих стін. Загалом, поставлена мета щодо досягення вільного, спокійного та сучасного простору у вітальні виконана. І вже зараз інтер’єр кімнати може претендувати на реальне втілення у будь-якому житловому приміщенні.

Висновок

Отож, як показало наше дослідження виразний інтер’єр є поняттям рівнозначним емоційному інтер’єру, що виражає переживання та думки архітектора, а мудра композиція і є засобом досягнення виразного інтер’єру.

Облаштування житлового приміщення, облаштування вітальні - не просто процес наповнення простору різноманітними потрібними речами, а ціла система норм, правил, закономірностей, законів та уявлень, що праюють на створення єдиного гармонійного середовища.І головна роль, відведена дизайнеру у цьому непростому процесі, повинна бути виконана ним бездоганнота максимально вірно.

Створення житлового приміщення протягом усієї історії людства було значною та навіть дещо священною подією у житті людини. І історія світового мистецва доводить це бездонною скринею архітектурних пам’яток, та цінних споруд. Кожна епоха мала свій стиль та погляд на те, як мали бути облаштовані інтер’єр, фасад, загальна атмосфера житлового приміщення , а сучасність використала такий досвід у своєму баченні дизайну та по своєму відредагувала поняття краси та вишуканості.

Уже неодноразову у нашій роботі лунала думка про те,що створення інтер'єру - мистецтво. І тому всі думки, відчуття і „речі", що живуть у голові дизайнера , можливо, хаотично, незримо зв'язані між собою, і його завдання - об'єднати їх в одному гармонійному дизайні, говорячи науковим текстом, створити відчуття композиційної єдності. Приміщення необхідно розпланувати, виділити головні зони, намітити акценти, а кожен аксесуар або предмет меблів повинні обов'язково знаходити так звану підтримку - інший предмет такого ж кольору або з таким же узором, або предмет інтер'єру, оформлений в тому ж стилі. Головне правило створення гармонійного житлового простору - нічого зайвого.

Для того, щоб полегшити сприйняття необхідно правильно визначити співвідношенняміж частинами інтер’єру, створювати в ньому необхідний акцент. Важливо дотримуватись кількісної міри різних якостей – кольору, форми, матеріалу, фактури.

Найбільш поширена і загальновідома гармонізуюча функція інтер’єру реальізується тоді, коли обстановка окремої кімнати відбиває темперамент людини, його звички, світогляд і менталітет. Задача такого приміщення -- формувати атмосферу гармонії і спокою. Сміливі і нетривіальні рішення тут навряд чи виправдані. Завдяки оптимальному сполученню відтінків і фактури оздоблювальних матеріалів, а також елементів декору й аксесуарів, інтер'єр підлаштовується під того або іншого індивідуума, будучи продовженням його внутрішнього «я».

Ще один важливий момент роботи дизайнера при створенні палітри різних образів інтер'єру є побудова вірних світло-кольорових акцентів у кімнаті і якщо предмети і їхні просторові взаємини в квартирі досить статичні, то світлова «оркестровка» приміщень у порівнянні з ними гнучка до нескінченності, що дозволяє обігравати та змінювати інтер’єр відповідно до інших вимог дизайну.

Як стало зрозумілим із одного з розділів роботи, вибір стилю приміщення, що проектуватиметься, моделює образ інтер’єру та абсолютно впливає на усі елементи. Здійснений проект вітальні поєднав у собі функціональний мінімалізм та хай-тек – стилі, що дозволили нам максимально наблизитись до ідеї про вільний та єдиний простір, огорнутий раціональною елегантністю та домашнім затишком.

В процесі виконання кваліфікаційної роботи на тему «Оформлення інтер’єру вітальні» ми збагатили себе практичними знаннями та засвоїли на практиці основні принципи оформлення інтер’єру житлових приміщень.

Ми дійшли до висновку, що розробка будь-якого проекту повинна бути цілеспрямованою та послідовною, а коже етап має свої особливості і вимагає певної підготовки і знання конкретних вимог : функціональних, технікоекономіних, технологічних, психологічних та естетичних,що й спробували втілити у запропонованому інтер’єрі.

Список використаних джерел

1. Барановський М.І. «Сучасна квартира»

2. Волкотруб «Бесіди про художнє конструювання» - Київ, 1978р.

3. М. Гнатюк, Художнє дерево в інтер’єрі народного житла - Івано-Франківськ.: Плай, 2004. Прик. універ. – 146 с.

4. Грожан Д.В. Справочник начинающего дизайнера (2-е изд.)/ Серия «Стильные штучки».— Ростов н/Д: «Феникс», 2004.

5. Гуру лев О.К.. Архитектура жилых и общественных зданий для села. Учеб. пособие для вузов. - Москва.: «Стройиздат», 1988. - 256 с.

6. Жоголь Л.Е.. Декоративное искусство в современном интерьере. Киев.: «Будівельник», 1986. - 200с.

7. Каган М.С. Філософія культури.-Санкт-Петербург: Петрополіс,1996.

8. Проектування інтер'єрів житлових і громадських споруд: Навч. по-сібник /Б.Ф.Курліщук, - К.: IСДО, 1995.

9. Логвин Г.Н. По Україні. Стародавні мистецькі пам'ятки.— К.:Мистецтво, 1968.— 462с.

10. Логвин Г.Н. Искусство создания архитектурного пространства .— Москва: Искусство, 1963.—289с.

11. Львів. Архітектура, пам'ятники. Київ, „Мистецтво", 1985.

12. Райнфус Р. Архитектура лемков // Карпатский сборник.— Москва, 1972.— С.45-56.

13. Станкевич М. Проблеми теорії дослідження пластичних мистецтв//Мистецтвознавство’02: Науковий збірник.-Львів:Видав. СКІМ,2003.

14. Холмянський Л.М., А.С.Щипанов А.С.. Дизайн. Москва