Дипломна робота

на тему: м. Городенка. Проект реставрації пам’ятки архітектури ХVІІІ ст. «Келії костелу непорочного зачаття діви марії»

Зміст

ВСТУП…………………………………………………………………………...4

1.Розділ І Історична довідка………………………………………………….5

1.1Основні дані………………….…………………………….………………....5

1.2 Детальнний історичний опис костелу від будівництва до сьогодення…..5

2.Розділ ІІ Архітектурно-реставраційні рішення………………………….10

2.1 Оцінка стану монастирського комплексу………………………………..10

2.2Конструкторські рекомендації по реставрації келій монастиря
в м. Городенка………………………………………………………………13

Розділ ІІІ Захист пам’яток нацыонального значення…………………….16

3.1Облік пам’яток……………………………………………………………….16

3.2Нормативи регулювання пам’яток архітектури……………………………18

ВИСННОВКИ……………………………………………………………………23

Додатки

ВСТУП

Актуальність теми

Урозробленый нами кваліфікаційный роботі на тему:,,м.Городенка.Проект реставраціїпам’ятки архітектури ХVІІІст.Келії костелу Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії ,,Рзглянуто план реставрації памяток архітектури і на основі проекту реставрації 90-го року, історичної довідки, та нормативних документів підготовлено ссучасний план реставрації келій.

Мета дослідження

Метою є дослідження історії виникнення костелу, історій його реставрацій та змін в процесі існування та складання сучасного плану реставрації.

Предмет дослідження

Предметом дослідження є Костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії дослідження його значимості, історії його розвитку, визначення стилю, оцінка його як архітектурної пам’ятки визначення впливу років на його теперішній стан.

Наукова новизна

Полягає у вивченні історії костелу визначенні його теперішнього стану, та складання історичної довідки на реконструкцію його елементів та реставрацію костелу в цілому.

Практичне значення

Полягає у складанні курсу лекцій дотичних предметів використання науковової роботи для рефератів та черпання інформації для написання інших робіт.

Розділ І

Історична довідка

1.1Основні дані

Країна: Україна

Місце розташування: Городенка, вул. Володимира Великого, 1

Орденська приналежність: Конгрегація регулярних кліриків Божественного Провидіння

Тип будівлі: костел і монастирський корпус

Архітектурний стиль: пізнє бароко

Автор проекту: Бернард Меритин

Матеріал: цегла

Будівник: Микола Василій Потоцький

Скульптор: Іоан Георг Пінзель

Архітектор: Бернард Меритин, Петро Полейовський

Заснування: 22 серпня 1743

Початок будівництва: 1745

Завершення будівництва: 2 липня 1759

Стан: в процесі перманентної реставрації

1.2 Детальнний історичний опис костелу від будівництва до сьогодення

Завдяки цим двом іменам невелике покутське місто увійшло на сторінки історії українського та зарубіжного мистецтва. Вони, тобто архітектор Бернард Меретин і скульптор Йоган Георг Пінзель, є творцями знаменитої пам'ятки барокової архітектури — костелу Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії у Городенці, де з найбільшою повнотою проявився синтез двох мистецтв: архітектури і скульптури.

Заснував городенківський костел Микола Потоцький, староста Канівський фундаційним актом від 22 серпня 1743 р. для ченців-місіонерів театинського ордену. Одночасно він заснував для них при костелі розкішну двоповерхову резиденцію. У 1745 р. Потоцький виділив першу квоту в сумі 20000 зол., що дало можливість розпочати будівельні роботи. Вже на 1754 р. костел, як видно зі слів самого фундатора, наближався до завершення. Повне його викінчення наступило у 1769 р., коли 2 липня цього року він був посвячений під титулом Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії. Місіонерам святиня належала до 1763 р., а з того часу стала парафіяльною.

Будували городенківський костел львівські майстри-мулярі, яких набирав сам архітектор Б. Меретин. Дня 15 січня 1756 р. цехмайстри львівського мулярського цеху Іван та Андрій Ороновичі засвідчили перед міським урядом, що вони з рук пана Бернарда архітектора отримали з казни старости Канівського 30 червоних золотих для роздачі їх львівським мулярам на роботу у Городенці. Ці мулярі зразу після Великодня на першу вимогу пана Бернарда мали стати до роботи.

У травні 1757 р. до городенківської і бучацької "фабрик" старости Канівського були направлені львівські цехові мулярі Іван Зелінський, Войцех Спутовський, Мартин Крупський, Андрій Годебський, Шимон Піщак, Матвій Кавуля, Христофор Думич і Иосиф Галюшкевич. Усі вони отримали завдаток по одному червоному золотому.

На будівництві городенківського костелу разом з Бернардом Меретином працював його учень і практикант архітектор Петро Полейовський. Власне він підчас консультування будови Успенського собору Почаївського Лаври у 1775 р. запропонував перекрити каплиці бічних нав "овальним склепінням, як у Городенці та інших нових будівлях", що й було реалізовано. Цей факт підтверджує тезу про навчання Полейовського у Меретина.

Робота в Городенці для Меретина не була першою. За його плечима були вже такі знамениті архітектурні ансамблі як катедра св. Юра у Львові (1744-1761 рр.) і ратуша в Бучачі (1750 р.). Ці шедеври створені у співпраці зі скульптором Й. Пінзелем. Цьому архітектору також належать менші за обсягом і скромніші в архітектурному відношенні провінційні костели в Годовиці, Наварії, Лопатині, Берездівцях, Коломиї, яких об'єднують спільні стильові ознаки.

Найближче до городенківського костелу у тісному стилістичному зв'язку стоїть ратуша в Бучачі. В обох пам'ятках повторюються" однакові форма і рисунок веж, окремі архітектурні деталі.

Костел розташований у східній частині міста на перетині головних магістралей і своїм масштабом служить важливим акцентом у планувальній та об'ємно-просторовій структурі міста. Він являє собою тринавну базилікального типу споруду з двома скісно поставленими до її осі вежами і слабовираженою невеличкою прямокутної форми апсидою з заокругленими кутами. По обидві сторони квадратової пресвитерії влаштовані емпори з вигнутої форми парапетами, аналогічними до парапетів емпор в катедрі св. Юра у Львові. Склепіння в пресвитерії хрестове, в головній наві — коробове з розпалубками. Перекриття над емпорами плескате. Бічні нави утворюються окремими з'єднаними між собою капличками, кожна з яких перекрита не вираженим зовні куполом. По боках центральної нави над арками, що ведуть до бокових нав, знаходяться невеличкі балкончики з фігурно вигнутими назовні парапетами, по три з кожної сторони. Над нартексом влаштовані музичні хори з аналогічним фігурної форми бар'єром.

Стовпи арок з боку головної нави розкреповані подвійними пілястрами з різьбленими дерев'яними капітелями і завершуються сильно розкрепованими карнизами, які своєю масою виступають в середину костелу. Карнизи, рокайльної форми капітелі, вигнуті лінії парапетів емпори, балкончиків і хорів створюють враження експресивної збудженості, напруги. Тут з