Інтер’єр

Підлога – викладена з кам’яних плит, місцями часткова зруйнована. Технічний стан – незадовільний.

Стіни – кладені з цегли та кам’яних тесаних блоків. Технічний стан – задовільний.

Перекриття – склепіння головної нави бочковидне з розпалубками, у презвитерії – хрещате, над емпорами – плоске. Бічні нави утворюються окремими з’єднаннями між собою капличками, кожна з яких має самостійний невиражений назовні купол. По обидві сторони центральної нави над арками, що ведуть до бокових нав знаходяться невеличкі вигнуті назовні балкончики по три з кожної сторони. На притвором влаштовані музичні хори також з вигнутими в середину будівлі бар’єром.

Стовпи- арок зі сторони головної нави розкреповані подвіними пілястрами з різьбленим дерев’яним кріпленням, які своє масою виступають в середину. Карнизи, рокальної форми капітелі, вигнуті лінії парапетів емпори, балкончики і хори створюють враження експресивної збудженості. Технічний стан стовпців арок – задовільний.

Декоративне оздоблення – з архітектонікою келій та костелу гармонійно поєднюється декоративне оздоблення інтер’єру. Ще до недавнього часу його прикрасою були головний вівтар та різьблений амвон. Особливою величавістю і імпозантністю визначався головний вівтар. Вівтар, дерев’яна скульптура , світильники та інші деталі внутрішнього оздоблення повністю втрачені.

Хрести – вінчають дві триярусні вежі у вигляді гербу Потоцького «Пілява» - залізні ковані. Хрест на центральному фронтоні залізний, кований, ажурний. Технічний стан - задовільний. Громовідвід – технічний стан – задовільний.

Територія – навпроти костелу на осі південної вежі стоїть кам’яна кринська колона з статуєю «Богоматері Непорочного Зачаття», огороджена кам’яними стовпами, які з’єднані кованим ланцюгом. Ця колона виконана в першій половині XVIII століття, і відноситься до львівської скульптурної школи. Костел розміщений на вищій розмітці по відношенню до келій, внаслідок такого перепаду висот – келії зміщені на півповерху нижче від костелу.

2.2Конструкторські рекомендації по реставрації келій монастиря
в м. Городенці

І. Фундаменти та підвали.
1) 100% розчистки підвалів від землі та сміття;
2) 100% заміна піщано-вапняного тиньку;
3) Закладка ( по місцю ) 10 % вивалів цегли;
4) Розчистка і ін’єктування стиків між фундаментними блоками, що розійшлися – 20% ;
5) Ін’єктування тріщин ( по місцю )
ІІ. Стіни.
1) Провести ін’єктування тріщин;
2) Заміна 100% тиньку на фасадах і 50% в інтер’єрі;
3) Заміна 20% сильно вивітреної та вибитої цегли;
4) Повна заміна дерев’яних та віконних заповнень;
5) Реставрація 40% карнизу
6) За міна ринв і жолобів – 100%.
ІІІ. Перекриття
1) Повна заміна перекриття балочного типу ( 2-го поверху );
2) Заміна прогнившої підлоги 20%;
3) Ін’єктування тріщин в склепіннях ( по місцю ), часткове тинькування 20%
4) Сушка замоклих склепінь – 10%

ІV. Сходи.
1) В кам’яних сходах закласти вибоїни цегляним каменем;
2) Повна заміна дерев’яних сходів, що ведуть на горище.

V. Дах.
1) Заміна дахів 100%.
2) Заміна обрешітки в місцях замокання – 50%
3) Заміна несучих елементі даху ( по місцю ) – 30 %;
4) Під черепицею виконати гідроізоляцію руберойду;
5) Всю черепицю прив’язати до обрешітки;
6) Дрібний ремонт з’єднань конструкцій даху;
7) Розібрати аварійний комин.
VI. Благоустрій.
1) Повести очистку - 100%, та заміну зруйнованої відмостки – 80%

Розділ ІІІ

Захист пам’яток нацыонального значення

3.1Облік пам’яток

На сьогодні під державну охорону взято 15059 пам'яток архітектури і містобудування, з яких Софійський собор з ансамблем споруд та Києво-Печерська лавра, а також історичний центр м.Львова включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а понад 3 тисячі об`єктів належать до категорії пам`яток загальнодержавного значення. Решта - пам`ятки місцевого значення. Архітектурна спадщина поки що облікована по областях дуже нерівномірно:

Кiлькiсть пам'яток архiтектури i
мiстобудування, взятих пiд державну охорону.

Всього по Україні, в т.ч. по областях | 1980 р. | 1997 р.

Вінницька | 511

Волинська | 468

Дніпропетровська | 318

Донецька | 76

Житомирська | 49

Закарпатська | 148

Запорізька | 25

Івано-Франківська | 1359

м.Київ | 546

Київська | 211

Кіровоградська | 392

Республіка Крим | 992

Луганська | 341

Львівська | 3659

Миколаївська | 22

Одеська | 1437

Полтавська | 199

Рівненська | 338

м.Севасьополь | 95

Сумська | 473

Тернопільська | 1178

Харківська | 653

Херсонська | 143

Хмельницька | 228

Черкаська | 312

Чернівецька | 738

Чернігівська | 217          

Всього | 3835 | 15059

В стадії підготовки знаходиться Державний реєстр національного культурного надбання (пам`ятки містобудування і архітектури), що розробляється відповідно до Основ законодавства України про культуру.

375 міст і селищ міського типу мають статус історичних, тобто містять цінну комплексну історико-культурну спадщину. Їх список затверджено Держбудом 1992 р.

46 найвизначніших ансамблів і комплексів історико-архітектурної спадщини оголошено державними історико-архітектурними та історико-культурними заповідниками. Восьми із них Указами Президента України надано статус національних.

Окрім цього, в Україні є 1399 міст і селищ та понад 8 тисяч сіл з цінною історико-архітектурною спадщиною. Загалом фонд історичних будівель і споруд у цих населених пунктах, за підрахунками наших фахівців, перевищує 70 тисяч об`єктів.

3.2Нормативи регулювання пам’яток архітектури

Загалом, пам'ятко-охороннi питання нинi регулюються такими нормативними актами:
- Конституцiя України (статтi 54,66);
- Закон України "Про основи мiстобудування" (1992 р);
- Закон України "Про вiдповiдальнiсть пiдприємств, їх об'єднань, установ та органiзацiй за правопорушення у сферi мiстобудування" (1994 р);
- Кримiнальний кодекс України (статтi 89-91);
- Закон України "Про основи державної полiтики в сферi науки" (1991 р) (преамбула, стаття 3);
- Закон України "Про iнформацiю" (1992 р) (стаття