один резервуари типу РВС-1000.
Вибір резервуарів для зберігааня дизпалива здійснюємо аналогічно як і для автобензинів. При цьому використовуємо ті ж типи резервуарів. В даному випадку ми вже не визначаємо питомі приведені затрати, а відповідно і питомі затрати. Результати розрахунку заносимо в таблицю 2.4.
Таблиця 2.4 – Техніко-економічний розрахунок вибору резервуарів для
зберігання дизпалива
№ Варіанту | Номінальний об’єм резервуара, м3 | Тип резервуарів | Кількість | Об’єм, м3 | Об’єм, м3 | Відхилення
Геометричний | Корисний | Фактичний | Розрахунковий
1 | 5000
2000
1000 | РВС
РВС
РВС | 1
1
3 | 4866
2157
1066 | 4039
1790
884,8 |
10221 |
10028 |
193,1
2 | 5000
3000
2000 | РВС
РВС
РВС | 1
1
1 | 4866
3370
2157 | 4039
2797
1790 | 10393 | 10028 | 365,1
3 | 3000 | РВС | 3 | 3370 | 2797 | 10110 | 10028 | 82,1
З таблиці 3.4 видно, що найекономічнішим варіантом є варіант №3. Отже, приймемо дану конфігурацію для зберігання дизельного пального.
В свою чергу для зберігання олив використовують горизонтальні сталеві резервуари (РГС). Підбір резервуарів для зберігання олив вмконуємо так само як і у двох попередніх випадках, враховуючи при цьому, що на нафтобазі необхідно одночасно зберігати декілька сортів олив. У даному випадку максимально допустима різниця між фактичною і розрахунковою місткостями, як зазначалось вище, рівна 3м3. Для цього використовуємо резервуари типу РГС обємом від
3 м3 до 100 м3, дані яких приведені в таблиці 3.4. Як остаточний варіант приймаємо той, в якому використовується найменша кількість резервуарів.При цьому їх кількість не повинна бути меншою за 10 штук. Результати розрахунку заносимо в таблицю 2.5.
Таблиця 2.4 - Парамеири горизонтальних стальних резервуарів
Номінальний об’єм резервуара, м3 | Геометричний об’єм резервуара, м3 | Діаметр резервуара, м | Довжина резервуара, м
100 | 99,2 | 3,248 | 12,03
75 | 74,6 | 3,248 | 9,05
50 | 54,1 | 2,768 | 9,04
25 | 25,5 | 2,768 | 4,27
10 | 10,96 | 2,228 | 2,83
5 | 5,7 | 1,908 | 2,03
3 | 3,1 | 1,404 | 2,03
Таблиця 2.5 – Техніко-економічний розрахунок вибору резервуарів для
зберігання олив
№ Варіанту | Номінальний об’єм резервуара, м3 | Тип резервуарів | Кількість | Геометричний об’єм, м3 | Корисний об’єм, м3 | Об’єм, м3 | Відхилення
Фактичний | Розрахунковий
1 | 100
50
10
3 | РГС | 6
2
4
1 | 99,2
54,1
10,96
3,1 | 94,2
51,4
10,4
2,95 | 750,2 | 752,7 | -2,513
2 | 100
10
3 | РГС | 7
5
1 | 99,18
10,96
3,1 | 94,2
10,4
2,95 | 752,2 | 752,7 | -0,533
3 | 75
50
25 | РГС | 9
1
1 | 74,6
54,1
25,5 | 70,87
51,4
24,2 | 750,9 | 758,7 | -1,713
Як видно з таблиці 2.5, найменша кількість резервуарів при допустимій різниці між розрахунковою і фактичною об’ємами резервуарів є у варіанті №3. Отже, приймемо дану конфігурацію для зберігання олив.
3. Проектування резервуарного парку нафтобази.
Після підбору резервуарів для зберігання нафтопродуктів на нафтобазі, використовуючи розміри резервуарів, проводимо компоновку резервуарного парку в масштабі 1:500. Зауважимо, що компоновка проводиться з метою визначення висот обвалувань груп резервуарів, схеми і відстаней при розміщенні резервуарів на території нафтобази, а також для визначення необхідних довжин внутрішньоскладських трубопроводів, які використовуватимуться при подальших разрахунках. Основним відомчим документом, яким керуються при проектуванні нафтобаз, являється ВБН В.2.2-58.2-94[2], тому нормовані відстані, а також інші дані, необхідні для проектування в подальшому будуть прийняті, виходячи з вимог даного документу.
При визначених кількостях резервуарів певних типів, схема буде мати наступний виляд: чотири резервуари типу РВС-5000, які призначені для зберігання автобензину, будуть обмежені внутрішньою стінкою , три резервуари типу РВС-3000 і один типу РВС-1000 для зберігання дизпалива і бензину відповідно, не суперечить вимогам п. 17.1.29 ВБН, будуть обмежені внутрішньою стінкою також. Зауважимо, що згідно п. 17.1.37 ВБН, резервуари з маслом і мазутом відокремлюються від резервуарів з іншими нафтопродуктами внутрішніми валами або стінками.
Оскільки автобензин відноситься до легкозаймистих рідин, то згідно п. 17.1.30 ВБН відстань від резервуарів з даним нафтопродуктом до інших буде рівна 0.7D, відстань між резервуарами, в яких зберігається дизпаливо -0,5.D.
Визначаємо висоту обвалування резервуарного парку:
(3.1)
де V- місткість найбільшого резервуара в групі;
Sп- загальна площа обвалування;
Sр- площа, яку займають резервуари;
0,2- запас висоти в метрах.
Знаходимо площу, яку займають резервуари. При цьому вважаємо, що горизонтальні резервуари встановлені на висотних фундаментах і тому вони не враховуються при обчисленнях.
(3.2)
Sр=7S1+2S2, (3.3)
де S1,S2– відповідно площі резервуарів з обємом 5000м3, для автобензинів і дизпалив, а також 100 м3 для мазуту.
7,2 – кількості резервуарів з відповідними обємами.
Тоді отримуємо, що:
м2
Відстань від резервуарів до зовнішнього валу згідно п. 17.1.36 ВБН рівна 3м. Аналогічно і для резервуарів з мазутом. Схема розміщення резервуарів з відповідними розмірами приведена в додатку А.
В цьому випадку загальна площа, обмежена обвалуванням рівна:
м2
Отже, в такому випадку, висота обвалування резервуарного парку:
м.
Приймаємо висоту обвалування для резервуарів 1 м відповідно до таблиці 3.8[1]. Згідно п. 17.1.35 ВБН ширина валу по верху рівна 0,5м, по низу-1,83м.
4. Розробка технології приймання нафтопродуктів залізницею.
4.1 Визначення кількості цистерн.
Для перевезення нафти і нафтопродуктів залізницею в даний час користуються вагонами-цистернами та бункерними напіввагонами різної вантажопідйомності і конструкцій.
Вибір технології зливання нафтопродуктів, що перевозяться залізничним транспортом, залежить від вантажообігу нафтобази, фізико-хімічних властивостей нафтопродуктів, інтенсивності вантажних операцій.
Для проведення зливо-наливних операцій на нафтобазах та складах пального споруджують спеціальні колії-тупики від загальної залізничної мережі. Ці тупики обладнуються:
- естакадами, які включають в себе пристрої верхнього і нижнього зливу і наливу, нижні зливні прилади, міжрейкові жолоби та інше