Установка типу АСН-8Б відрізняється від установки АСН-7Б наявністю деталей паропідігрівальних пристроїв, вона може використовуватись при зливі нафтопродуктів з цистерн з паровою сорочкою.

Довжина залізничних зливо-наливних естакад не повинна перевищувати максимальну довжину одного маршрутного состава залізничних цистерн. Для даної нафтобази проектуємо двосторонню естакаду.

Розрахункову довжину зливо-наливної залізничної естакади можна визначити знаючи технологічний крок залізничної естакади, який дорівнює відстані між зливними пристроями (довжині стандартної залізничної цистерни ємністю 60т) l =12,02 м.

Отже, загальна довжина зливо-наливної залізничної естакади буде становити:

Отже, загальна довжина двосторонньої зливо-наливної залізничної естакади буде становити 72,12 м, і міститиме 12 стояків (10 для бензину, 4 для дизельного палива і 1 для оливи).

Для транспортування світлих нафтопродуктів вибираємо цистерну типу 15-031-01, характеристика якої наведена нижче:

Вантажопідйомність – 60 т.

Довжина цистерни – 12020 мм.

Корисний об’єм котла – 71.7 м3.

Внутрішній діаметр котла – 3000 мм.

Зовнішня довжина котла – 10770 мм.

Допустимий робочий тиск – 0.15 Мпа.

5 Технологічний розрахунок трубопроводі складу при перекачуванні світлих нафтопродуктів

Технологічний розрахунок трубопроводів проводимо, виходячи з максимальних витрат приймально-роздавальних пристроїв залізничної естакади СНН.

Розрахунок нагнітальної лінії ведемо за мінімальною температурою нафтопродукту для найбільш віддаленого і високо розташованого резервуара, при цьому враховуємо максимальний рівень нафтопродукту у ньому.

Для всмоктувальної лінії насосів при перекачуванні світлих нафтопродуктів виконаємо перевірку за найбільшим тиском насиченої пари, виходячи з умови, що залишковий тиск у будь-якій точці трубопроводу повинен бути більшим за тиск насиченої пари нафтопродукту за максимальної температури перекачування.

При виконанні гідравлічного розрахунку трубопроводів визначаємо їх оптимальний діаметр, виходячи з забезпечення заданої продуктивності перекачування з урахуванням втрат напору, і підбираємо насосне обладнання.

Технологічна схема нафтобази наведена у додатку Г.

Вихідними даними до розрахунку є наступні величини:

- визначена довжина нагнітального трубопроводу ;

- довжина відвідного трубопроводу ;

- довжина колектора ;

- кількість цистерн, що можуть одночасно надійти на склад пального по кожному продукту, та ;

- нормативний час зливу залізничної цистерни з світлими нафтопродуктами, ;

- густини нафтопродуктів при температурі : та ;

- в'язкості нафтопродуктів при відомих температурах:

при – та ;

при – ;

при – ;

- тиск насичених парів автобензину за Рейдом, .

Таблиця 5.1 – Середньомісячні температури повітря

Місяць | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12

Температура, |

-3,0 | -1,8 | 2,3 | 10,0 | 16,0 | 19,9 | 21,9 | 21,3 | 16,4 | 9,8 | 4,4 | 0,1

5.1 Визначення оптимальних діаметрів трубопроводів

Для визначення продуктивності всмоктування і нагнітання , знаходимо сумарний об'єм цистерн дизельним паливом, що зливається одночасно за формулою:

. (5.1)

.

Продуктивність всмоктування і нагнітання визначаються за формулою

. (5.2)

.

Продуктивність колектора рівна продуктивності всмоктування:

. (5.3)

.

Обчислюємо діаметри трубопроводів за формулами:

, (5.4)

, (5.5)

де , – середні швидкості руху нафтопродукту, які вибираються в залежності від його виду: ; .

Оскільки, за технологічною схемою, всмоктувальна лінія починається в кінці колектора, то приймаємо, що діаметр колектора рівний діаметру всмоктувальної лінії.

. (5.6)

Отже, наближені значення діаметрів наступні:

;

;

.1

Приймаємо наступні стандартні значення діаметрів трубопроводів:

- для лінії всмоктування ;

- для лінії нагнітання ;

- для колектора .

Уточняємо фактичні швидкості руху рідини в трубопроводах за формулами

, (5.7)

, (5.8)

.

.

5.2 Гідравлічний розрахунок

Розрахунок всмоктувальної лінії ведемо по автобензину при максимально можливій середньомісячній температурі. Значення температур повітря для району розташування нафтобази (м. Гусятин) приведені у таблиці 6.1.

Значення максимальної температури згідно таблиці 6.1 в м.Херсон складає: .

Визначаємо розрахункову густину автобензину за формулою:

, (5.9)

де ? температурна поправка:

. (5.10)

Отже,

.

Відповідно:

.

В'язкість бензину при розрахунковій температурі визначаємо за в’язкісно-температурною залежністю Рейнольдса-Філонова:

, (5.11)

де u – коефіцієнт крутизни віскограми, що визначається за формулою:

, (5.12)

де н1, н2 – кінематична в’язкість при температурі t1, t2 відповідно:

Підставивши дані, отримаємо:

.

.

Розрахуємо тиск насичених парів автобензину при розрахунковій температурі за формулою Рибакова:

. (5.13)

.

Розрахунок всмоктувальної лінії.

Обчислюємо число Рейнольдса:

. (5.14)

.

Перше перехідне число та відносну шорсткість внутрішньої поверхні труби визначаємо за наступними формулами.

Перше перехідне число:

, (5.15)

де – відносна шорсткість внутрішньої поверхні труб:

, (5.16)

де – абсолютна шорсткість; для нових труб .

Таким чином:

.

.

Друге перехідне число Рейнольдса знаходимо за формулою

. (5.17)

.

Оскільки то режим перекачування турбулентний, зона змішаного тертя, отже, коефіцієнт знаходимо за формулою

, (5.18)

де В – сталий коефіцієнт.

Отже

.

Загальні втрати напору у всмоктувальній лінії визначаємо за формулою:

, (5.19)

де – втрати напору у зливному пристрої;

– втрати напору в колекторі;

– втрати напору у відвідній лінії;

– тиск насичених парів (в метрах перекачуваного нафтопродукту);

– різниця геодезичних відміток між низом цистерни і всмоктувальним патрубком насоса, яка визначається за формулою

, (5.20)

де іг – гідравлічний нахил.

.

Загальні втрати напору у зливному пристрої визначаємо за наступною формулою

, (5.21)

де – втрати напору на тертя у зливному пристрої;

– втрати напору в місцевих опорах.

Втрати напору на тертя у зливному пристрої обчислюємо за формулою

, (5.22)

де – загальна довжина зливного пристрою, ;

– внутрішній діаметр зливного пристрою, ;

– швидкість руху рідини у зливному пристрої

. (5.23)

Витрата рідини у зливному пристрої визначається за формулою (6.2)

.

Отже, швидкість руху рідини в зливному пристрої буде рівна

.

Знайдемо число Рейнольдса для зливного пристрою, підставивши відповідні дані

.

Коефіцієнт гідравлічного опору знайдемо за формулою (6.18)

.

Підставимо одержані значення у формулу (6.22)

.

Втрати напору у місцевих опорах зливного пристрою становлять

.

Загальні втрати напору у зливному пристрої за формулою