Кількість заправних пунктів визначається за формулою:

, (8.1)

де – середньодобова реалізація певного сорту нафтопродукту, яка приймається за місяцем з максимальною реалізацією;

– продуктивність роздавального пристрою, яка приймається для світлих нафтопродуктів 30-60 м3/год, а для темних – 30-40 м3/год;

– густина нафтопродукту;

– коефіцієнт використання пристроїв наливу; при наливі в автоцистерни к=0,7 ;

– тривалість робочої зміни, яка на даній нафтобазі рівна 8 годин.

Середньодобова реалізація визначається за формулою:

, (8.2)

де – річний вантажообіг нафтопродукту;

Отже вантажообіг на АЗС по кожному нафтопродукту рівний:

;

;

.

Вважаючи, що продуктивність насосів для наливу світлих нафтопродуктів рівна 50м3/год, а для темних – 35м3/год, отримуєм:

;

;

.

Приймаємо до виконання:

- для наливу автобензину – 3 автоналивних автоматизованих стояка обладнаних автоматизованою системою наливу з відцентровим насосом і 2 для дизельного пального (з них по одному резервному для кожного нафтопродукту).

- для наливу олив та мазуту – 2 наливних стояки обладнаних автоматизованою системою наливу з гвинтовим насосом .

Площадку для наливу нафтопродуктів розміщуємо на генплані, з дотриманням необхідних вимог і відстаней.

Зауважимо, що обв’язка стояків повинна забезпечувати взаємозамінність останніх при умові випорожнення залишків автобензину в трубах. Враховуючи те, що на заправочних острівцях розміщено два наливні стояки, то для автобензину обладнуємо два острівця з можливістю заправки по обидві сторони. Для дизпалива облаштовуємо один острівець, на якому розміщуватимуться два наливні стояки. Один резервний стояк для дизпалива та один резервний для масел і мазуту разом – розміщені на окремому острівці. Враховуючи, що оборот масел і мазутів на нафтобазі є невеликий, то для останніх передбачаємо один острівець, де будуть знаходитись два стояки – один для масел і один – мазуту. В випадку виходу з ладу одного з двох останніх стояків на нафтобазі передбачена можливість видачі темних нафтопродуктів в тарі.

Автоматизована система наливу типу АСН-5 призначена для наливу світлих нафтопродуктів в автоцистерни на наливних станціях, площадках нафтобаз і складів пального. Система наливу виконується в двох модифікаціях: АСН-5Н і АСН-5П. Система наливу АСН-5Н має централізоване (з диспетчерського пункту) дистанційне керування наливом нафтопродуктів, система наливу АСН-5П має місцеве керування наливом.

Комплект приладів та пристроїв системи наливу може бути встановлений в приміщеннях всіх класів і зовнішніх установках класу В-1Г, де за умов роботи (технологічного процесу) можливе утворення сумішей горючих газів і парів з повітрям.

Автоматизований відпуск за допомогою системи наливу типу АСН-5 здійснюється по замкненому вантажопотоку. Система наливу АСН-5П встановлюється в основному на нафтобазах і складах пального з середньою реалізацією світлих нафтопродуктів і на дрібних нафтобазах і складах пального, де немає необхідності в централізованому дистанційному керуванні.

Будова наливного стояка і датчика наливу дозволяє проводити налив автоцистерн з горловиною діаметром 300 мм, вільної від запобіжної сітки.

Нафтопродукти на станцію або площадку наливу надходять з резервуарного парку по трубопроводам на всмоктувальні колектори стояків. Для кожного сорту передбачається окремий колектор. Колектори встановлюються в колодязях, в які монтуються засувки і відвідні труби, що постачають нафтопродуктами стояки. Перед насосним агрегатом системи наливу рекомендується встановлювати гідроамортизатор, який необхідний для пом’якшення гідравлічного удару, який відбувається при закритті клапана-дозатора.

8 Розробка основних проектних рішень з розміщення основних об’єктів складу

При проектуванні нафтобаз II і III категорій розробляють технічний проект. Майданчик під будівництво нафтобази повинен відповідати певним вимогам. Перш за все, площу під будівництво слід визначати з урахуванням як площі всіх об’єктів, що споруджуються, так і протипожежних розривів. Площадка під будівництво нафтобази вибирається з врахуванням наступних умов:

– розташування на непридатних для сільськогосподарського використання землях;

– майданчик під нафтобазу, а головне резервуарні парки, повинні бути розташовані на більш низьких геодезичних відмітках в порівнянні до відміток територій сусідніх населених пунктів;

– нафтобази повинні розміщуватись на відстанях не менше 200м до природних водойм;

– нафтобаза повинна бути розташована з підвітряної сторони від населених пунктів;

– рельєф майданчика повинен бути спокійним;

– майданчик не повинен мати підземних джерел, струмків і періодичних коливань ґрунтових вод;

– розміщення і розміри площадки нафтобази повинні забезпечити відстань між об’єктами нафтобази, а також між нафтобазою і сусідніми підприємствами, не меншу встановлених норм.

Усі нормовані відстані приведені в ВБН В.2.2-58.1-94.

Загальне планування території нафтобази, яке відображається на генеральному плані, являє собою комплексне розміщення всіх об’єктів нафтобази, включаючи дороги і під’їзди. Для складання генерального плану проводять горизонтальне і вертикальне планування території під забудову.

Горизонтальне планування – це розміщення всіх об’єктів нафтобази на місцевості (за зонами) з врахуванням протипожежних розривів та забезпечення технологічного зв’язку між об’єктами (зонами) і зручності експлуатації.

Вертикальне планування – це проектування рельєфу місцевості. При вертикальному плануванні вирішується завдання розміщення об’єктів нафтобази по висоті. Основна мета вертикального планування – досягнення балансу земельних робіт, тобто вирівнювання об’ємів виїмок і насипів. Також при виконанні вертикального планування необхідно враховувати локалізацію окремих об’єктів, куди можуть потрапляти нафта і нафтопродукти. Вертикальне планування повинне запобігати потраплянню рідини при аварійному розливі з ділянок одних об’єктів на ділянки інших, а також забезпечувати відведення цих витоків.

При розробці генерального плану враховуються умови рельєфу, геологічні і гідрогеологічні особливості площадки, ґрунти, в деяких випадках підводи магістральних трубопроводів, можливі під’їзди залізниць і шосейних доріг, примикання до сіток водопроводу, каналізації, теплопостачання, електроенергії, газу, метеорологічні