Настанова - кодифікований нормативний акт, що об'єднує в собі норми, які регламентують певний вид слу-жбової діяльності. Наприклад, настанова про порядок про-ведення бойових стрільб, настанова по службі чергових ча-стин органів внутрішніх справ.

Статути також становлять кодифіковані нормати-вні акти, які регламентують специфіку діяльності окремих підрозділів і служб МВС.

Наприклад, Статут Університету внутрішніх справ, Статут патрульно-постової служби, Дисциплінарний статут.

Директива міністра внутрішніх справ - норматив-ний документ, що встановлює цілі, завдання і актуальні проблеми всієї системи органів внутрішніх справ на певний період.

Вказівка також є розпорядчим документом. Вона відрізняється від наказу тим, що містить приписи тільки оперативного, одноразового характеру, не має назви органу (хоча остання входить, як складова частина, у назву посади особи, яка підписала вказівку). Замість слова «наказую» вживаються слова «зобов'язую», «пропоную» чи «вима-гаю», які друкуються (пишуться), як і слово «наказую» в наказі, окремим рядком. Перед текстом вказівки, як прави-ло, розміщується вступне речення про причини або мету її видання: «Відповідно до вимог Наказу МВС від,..», «З ме-тою...» тощо. Якщо накази реєструються окремо, то вказів-ка одержує звичайний вихідний номер. Дата її видання розміщується під підписом. За формою текст вказівки по-дібний до тексту наказу.

Інструкція - управлінський документ нормативного характеру. Нею начальник органу, базуючись на законі і підзаконних актах, встановлює порядок діяльності певних категорій працівників щодо здійснення покладених на них завдань або виконання конкретних видів роботи (інструкція постового спеціального поста, або інструкція щодо дій особового складу відділу у випадку пожежі). Констатуючої частини інструкція не містить, дієслова в ній вживаються у третій особі теперішнього часу. Начальник органу може як підписувати, так і затверджувати інструкцію. Різновидом інструкції є правила.

Протокол як суто розпорядчий управлінський до-кумент (значення цього слова значно ширше) існує для фі-ксації самого ходу обговорення питань на зборах, нарадах, засіданнях, а також прийнятих з цих питань рішень. Нале-жним чином оформлений протокол має найменування, но-мер, назву наради або засідання, дату проведення. Вказує-ться, хто був присутній і хто керував нарадою, порядок денний. Протокол підписує той, хто його склав, та керую-чий нарадою (засіданням).

Щодо кожного питання, яке обговорювалося, в тек-сті протоколу повинні бути розділи «слухали» та «ухвали-ли» («постановили»). Наприклад: «Слухали про стан боро-тьби зі злочинністю неповнолітніх», після цього короткий виклад виступів учасників наради. У розділі «Постанови-ли» рішення викладається таким же чином, як приписи у наказі.

Висновок готується за підсумками службового роз-слідування, перевірки скарг, заяв та ін. Він повинен мати заголовок, з якого було б зрозуміло, у зв'язку з чим він складений; преамбулу, в якій вказується посада, спеціальне звання, прізвище, ініціали, предмет розгляду у формі діє-прислівникового звороту, наприклад: «розглянувши скар-гу» (подання прокуратури, певні матеріали тощо) і прису-док «встановив:...» Після слова «встановив», яке розміщує-ться на окремому рядку, викладаються встановлені факти і висновки з них. Потім звичайно вживається фраза «виходя-чи з вищевикладеного, вважаю за доцільне:...» і перерахо-вуються пропозиції щодо вирішення питання, у зв'язку з яким складено висновок. Висновок підписується особою, яка його склала, та затверджується керівником, який дору-чив цій особі проведення службового розслідування (пере-вірки).

Листи поділяються на запити, прохання, відповіді, інформації і супровідні листи. Текст перших чотирьох ка-тегорій листів складається з двох частин: констатуючої або мотивуючої, в якій описуються факти, що були підставою для написання листа, і основної, в якій викладаються ви-сновки, пропозиції, прохання, рішення. Як і наказ або вка-зівка, лист повинен мати коротке формулювання змісту. Супровідний лист починається зі слів «надсилаю», «повер-таю, далі вказується, що саме надсилається або повертаєть-ся адресату. Лист-відповідь повинен містити посилання на номер, дату і зміст листа-запиту. Замість листа використо-вується також телеграма або телефонограма.

Доповідна записка - це різновид інформаційного листа. Відрізняється від останнього найменуванням («До-повідна записка про... ») і обов'язковою наявністю пропо-зицій.

Довідка відрізняється від листа тим, що не адресує-ться і не містить висновків та пропозицій, а лише описує та підтверджує конкретні факти. Довідка має заголовок.

Рапорт є зверненням до вищої посадової особи. Його обов'язкові складові частини такі: адресування (на-приклад, начальнику УМВС області генерал-лейтенанту міліції П.П. Петренку), найменування («Рапорт»), текст (аналогічно тексту листа), зліва під текстом - дата, справа - найменування посади, спеціальне звання, прізвище, ініціа-ли та підпис особи, яка склала рапорт.

Припис видається керівником працівнику органу для підтвердження наданих останньому повноважень (на-приклад, на перевірку об'єкта дозвільної системи або наря-ду, який охороняє спеціальний об'єкт тощо). Припис міс-тить назву органу, яким він виданий («Припис»), дату ви-дання, кому видано, обсяг повноважень цієї особи, строк дії припису, посада, звання, ініціали, прізвище та підпис на-чальника органу, завірений гербовою печаткою.

В управлінській діяльності використовується також акти, огляди, звіти, таблшр, пояснювальні записки тощо.

Документальне оформлення управлінських рішень набуває особливого значення в умовах комп'ютеризації. В основі сучасного управління лежить опанування інфор-маційними технологіями, що забезпечують процес розроб-ки управлінських рішень. Комп'ютеризація органів внутрі-шніх справ охоплює головним чином функціональну діяль-ність і документаційне забезпечення управління - обробку, збереження і пошук інформації. Фактично управління в ор-ганах внутрішніх справ - це збір і оцінка інформації для прийняття управлінських рішень та організація їх вико-нань. Використання комп'ютерів, особливо персональних, дозволяє автоматизувати більшість технічних операцій, ви-вільнити працівників служб управління від рутинної робо-ти, створити умови для їх творчої діяльності, забезпечити зростання результативності праці при значному скороченні трудозатрат на збір, обробку, передачу і використання документаційної інформації, упорядкування документообігу.

За допомогою комп'ютера і програм типу «тексто-вий редактор» можливо виконувати наступні операції: на-бирати, редагувати і запам'ятовувати тексти, перевіряти правопис, вставляти в