Б) Апарат книги

Всередині книги чітко виділяються:
- основний текст твору, заради поширення і читання якого видається книга;
- додатковий текст, що примикає до твору, але в нього не входить, тобто додатки, документи, довідкові таблиці, редакції, варіанти основного тексту;
- допоміжний (службовий) текст - так називаний апарат книги.

В апарат книги входять:

а) апарат, що несе інформацію (вихідні зведення на титульному листі, обороті титулу, кінцевій смузі, що являють собою короткі основні дані, що характеризують книгу);

б) пошуковий, довідково-допоміжний апарат книги (зміст, зміст, покажчики предметів, імен і т.д., чи списки покажчики ілюстрацій, колонтитули);

в) що пояснює, науково-допоміжний апарат (вступна стаття, передмова, післямова, коментарі і примітки);

г) бібліографічний апарат (бібліографічні посилання, списки літератури, покажчики).

А. Вихідні дані

Склад обов'язкових для всіх організацій вихідних даних, які формують апарат книги, який інформаційно-оповіщає, визначений державним стандартом (ДСТ 7.4-95. Видання. Вихідні зведення). Там же позначені і найбільш примітні місця книги, де елементи вихідних зведень варто розміщати, а також приведені вказівки, як їх оформити щонайкраще.

Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 7.4-95 існують загальні вимоги до вихідних зведень:
1) розташовувати вихідні зведення тільки на тих місцях, що встановлені для них стандартом;
2) приводити дубльовані в різних місцях книги елементи в однаковій формі (без розбіжностей), крім тих випадків, коли розходження встановлене стандартом;
3) не допускати розбіжностей у змісті і формі вихідних даних зведень, загальних для томів, випусків, частин книги в кожнім з них.

Б. Зміст, допоміжні покажчики

У змісту три основні задачі:
1) довідково-пошукова - спростити і прискорити розшук основних частин книг (глав, розділів, статей, розповідей, приміток, додатків і т.д.);
2) інформаційно-пояснювальна - дати читачу загальне представлення про тематичний зміст книги, про структуру одного чи ряду добутку, а також для того, щоб допомогти читачу швидко відновити в пам'яті прочитане;
3) рекламно-пропагандистська - затягти читача, підсилити інтерес до книги, що переглядається, викликати бажання прочитати її.

Основні вимоги до змісту - можливо велика його повнота. Дрібні заголовки, так пропускаються часто в змісті - це путівник по книзі, необхідний читачам. Головна задача допоміжних покажчиків - допомогти тим, хто використовує книгу вибірково, а не читає її всю, швидко розшукати усередині суцільного тексту зведення про цікавляче його обличчі, події, предметі, темі і т.д. Покажчик - це пошуковий апарат, путівник по відносно дрібних елементах змісту книги. Найчастіше його будують за абеткою. Покажчик перетворює книгу у своєрідний словник. Відсилаючи до сторінок, де міститься інформація об цікавлячому читача об'єкті, він перебудовує текст книги, не доторкаючись до нього.

У допоміжних покажчиків дві основні функції:
- довідково-пошукова - покажчик допомагає швидко знаходити в книзі інформацію про предмет, який цікавить читача,;

- довідково-орієнтуюча - покажчик повідомляє, про які предмети, обличчя і т.д. можна знайти інформацію, у даній книзі.

Основні вимоги до покажчиків:

максимальна повнота відображення змісту книги;

пошуковість заголовків (ставити на перше місце слово, по якому найбільш ймовірний пошук);

дотримувати послідовність рішень у побудов покажчик;

точність адресних посилань;

строге дотримання алфавітного порядку;

попередження (поміщати на початку покажчика попередження для читача з поясненням принципів, по яких складений покажчик).

Колонтитул - довідковий рядок над текстом сторінки (іноді збоку), що визначає зміст сторінки: який добуток якого автора на ній надруковане в збірнику; який параграф якої глави - у моновиданні; яка стаття в словнику; про яку подію, предмет, обличчі мова йде - у мемуарах.

Колонтитули бажані в збірниках статей: у складних за структурою і співпідпорядкованістю заголовках довідників. Вони обов'язкові в словниках, де пошук ведеться за алфавітом заголовків.

Колонтитул, що відбиває зміст тексту сторінки, дозволяє читачу швидко знаходити фрагменти на конкретну приватну тему, переглядаючи текст, а не вчитуючись у нього.

В. Передмова, вступна стаття, післямова, примітки і коментарі

Передмова - це попередження читачів про те, що їм треба взяти до уваги, читаючи, чи вивчаючи переглядаючи книгу. Передмова чаші усього містить матеріали: а) про значення теми книги; б) про особливості змісту і форми чи добутку видання; в) про джерела твору; г) про принципи добору матеріалу; д) про принципи побудови добутку і книги; е) про перемінні і неосвітлені проблеми і теми (щоб читач не розраховував на те, чого в книзі немає); ж) про відмінності від книг на ту ж чи близькі теми.

Передмову не слід плутати з вступом - вступною частиною твору автора, де починає розкриватися його тема.

Вступна стаття - це відносно самостійний твір, у якому широко трактується творчість чи автора видаваний добуток як частина цієї творчості заради того, щоб допомогти читачу краще, глибше, тонше сприйняти зміст книги, розібратися в її складностях, познайомитися з її історією, читацькою долею і змінами в оцінках. Вступна стаття особливо необхідна в книгах складних, у змісті яких нелегко розібратися без додаткових зведень, а також у ті, що тлумачаться дуже по-різному.

Післямова - по меті воно близько до вступної статті і відрізняється від її тим, що поміщено за текстом книги (або видавець не хоче впливати на читача до знайомства з творчістю автора, або саме тлумачення творчості автора і його добутків неможливо без гарного знання його читачем, або потрібно доповнити матеріали новими і свіжими даними).

Примітки і коментарі - це