має таку структуру: науково-популярні — 8 % (з яких науково-популярні мультимедійні програми — 74 %, документальні фільми — 22 %, науково-популярні фільми — 4 %), навчальні — 21,4 %, масово-політичні — 0,2 %, довідкові — 12,1 %, електронні видання для дозвілля — 40,4 %, рекламні — 0,1 %, художні — 17,7 % (видання художньої літератури та літературознавчі видання — 59 %, мистецтвознавчі — 26 %, художні фільми — 15 %). Таким чином, майже половину фондів бібліотек складають електронні видання для дозвілля («електронні видання, що містять загальнодоступні відомості про організацію побуту, різноманітні форми самодіяльної творчості, різні види захоплень, комп'ютерні ігри» [4, С. 2]), що свідчить про спрямування роботи бібліотек на залучення дітей до читання електронними виданнями розважального типу. Суттєвим резервом поліпшення якісного складу фондів електронних видань є збільшення обсягу науково-популярних, художніх, довідкових та навчальних видань, спрямованих на інтелектуальний і духовний розвиток дитини. Варто зауважити, що одним з перспективних напрямів комплектування фондів може стати надходження мультимедійних рекомендаційних бібліографічних покажчиків, які могли б скерувати дитину в сучасному світі друкованих книжок, а також сприяти формуванню позитивного іміджу книги та моди на читання завдяки привабливому поданню інформації.
Аналіз тематичної структури фондів електронних видань дозволив установити, що в дитячих та юнацьких бібліотеках переважають видання гуманітарного спрямування з літературознавства, мистецтвознавства, культурології, мовознавства, музики, історії та географії. Така особливість тематичного складу фондів свідчить про необхідність збільшення кількості електронних видань з техніки, медицини, природознавства, що сприятиме формуванню електронних підфондів універсального спрямування.
Структура фонду за природою основної інформації має такий видовий склад: звукові видання — 35,6 %, програмні продукти — 0,7 %, мультимедійні — 63,7 % (з яких мультфільми — 12,9 %, відеофільми — 7,8 %, комп'ютерні ігри — 16,7 %, освітні мультимедійні програми — 62,6 %). Такі показники свідчать про суттєве переважання у фондах дитячих та юнацьких бібліотек мультимедійних видань («електронних видань, в яких інформація різної природи наявна рівноправно та взаємопов'язано для вирішення визначених розробником завдань, причому цей взаємозв'язок забезпечений
відповідними програмними засобами» [4, С. 2]). З комунікаційної точки зору цей тип видання нині є найефективнішим, оскільки забезпечує засвоєння дитиною інформації різними органами чуття.
Результати аналізу мовного та географічного складу фондів свідчать про те, що в Україні було видано 42,7 % електронних видань (з них 53,7 % — україномовні, 39,3 % — російськомовні, 7 % — іноземними мовами), в Росії — 25,8 %, спільно в Україні й Росії — 0,4 %, в країнах дальнього зарубіжжя — 18 % (переважно США, Великій Британії, Німеччині), місце видання не виявлено — 13,1 % (з них — 87,4 % російськомовні видання, 12,6 % — іноземними мовами). Такі показники свідчать про комплектування фондів бібліотек насамперед електронними виданнями вітчизняного виробництва. У мовному складі переважають російськомовні видання, проте це стосується передусім видань розважального типу, зокрема музичних дисків російських виконавців та аудіокниг російських класиків художньої літератури. Це дозволяє говорити про досить збалансований мовний та географічний склад фондів електронних видань.
Серед електронних видань українського виробництва найбільше представлені у фондах дитячих та юнацьких бібліотек продукти таких видавців: «Ніка Гейм», «Master Media», «Multi Trade», «Media Group», «Фабрика кіно», «Єнісей Груп», «Атлантік», «Мультимедиа Украина», «Руссобит-М Украина», «Фабрика ігр» (Київ); «Одісей», «Маски», «Новая школа», «Ин- тер-фильм», «Арт-Синема», «Синема» (Одеса); «ИПП СЭЛД» (Севастополь), «Горизонт» (Сімферополь), «Студія 6 секунд» (Калуш). Серед видань російського виробництва найчастіше представлена продукція: «1С-Пабли- шинг», «Равновесие», «ДиректМедиа Паблишинг», «АстраМедиа», «Triada», «Кирилл и Мефодий», «Бука», «Русский проект», «Русская коллекция», «Новый диск», «Эликтан», «Аванта +», «Руссобит-М», «Master Soft», «Меридиан», «Comulti Multimedia» (Москва); «Мега Видео» (Санкт- Петербург), «Электродиск» (Первоуральск), «Магелан» (Пермь). Така різноманітність виробників електронних продуктів потребує створення єдиного джерела інформування бібліотек про асортимент ринку мультимедійних видань.
Результати аналізу фондів видань на CD та DVD дозволяють визначити основні проблеми їх формування: недостатній обсяг; диспропорції в тематичному та типологічному складі; відсутність зведеної інформації про джерела та способи придбання бібліотеками електронних документів; труднощі доступу до відомостей про електронні видання у зв'язку з відсутністю єдиного формату подання даних в онлайнових електронних каталогах бібліотек.
Крім інформації про власні фонди електронних видань, бібліотеки на своїх веб-сайтах пропонують читачам доступ до корисних ресурсів Інтерне- ту, зазвичай розміщуючи такі відомості в спеціальних розділах сайта («Корисні посилання», «Вибрані Інтернет-ресурси», «Ресурси для дітей»
тощо). Таким чином, бібліотеки виконують важливу функцію координаторів та навігаторів у безкрайньому просторі інформації. Результати аналізу зовнішніх онлайнових ресурсів бібліотек, які доступні на їх веб-сайтах, дозволяють виокремити декілька їх груп: навчально-пізнавальні (ресурси Інтернету, призначені для виконання домашніх завдань, опанування комп'ютерної грамотності, пізнання світу через ознайомлення з їх країнознавчими та краєзнавчими ресурсами, перегляд інтерактивних мап та ін.); художні (онлайнові ресурси, що містять повнотекстові художні твори для дітей та дитячу пресу (вітчизняну і зарубіжну), посилання на сайти електронних бібліотек та сайти бібліотечних установ); ресурси для дозвілля (веб-посилання на комп'ютерні ігри, розмальовки, кросворди, пазли, дитячі чати, портали й універсальні сайти, музику, мультфільми, ресурси, присвячені естрадній дитячій творчості, живопису та ін.). Корисні веб-посилання пропонують на своїх сайтах Національна бібліотека України для дітей, Херсонська обласна бібліотека для дітей, Центральна бібліотека для дітей