У зв'язку з цим необхідно підкреслити, що надзвичайно небезпечно перебільшувати технологічні аспекти інформатизації та намагатися переводити в електронну форму існуючі неефективні процедури — необхідний реінжиніринг основних процесів функціонування органів влади, структур державного та регіонального керування. Оцінка рівня готовності різних країн до використання «електронного уряду» здійснюється в рамках діяльності Департаменту економічного та соціального розвитку ООН, котрий щорічно публікує звіти, які представляють потенціал і можливості розвитку цих соціальних технологій у 191 країні світу.
Проект створення «електронного уряду» спрямований на вирішення завдань комплексної автоматизації всіх сфер діяльності органів державної влади та має на меті забезпечення максимально ефективного задоволення потреб громадян, організацій усіх форм власності та держави в інформаційних продуктах і послугах [8]. Структура «електронного уряду», на
нашу думку, повинна являти собою комплекс інтегрованих інформаційних підсистем органів державної влади: міжвідомчого електронного документообігу, єдиного інформаційно-довідкового порталу, регіональної інформаційно-аналітичної системи.
Створення «електронного уряду» в першу чергу зумовлено цілями та завданнями реалізації цільової програми «Електронна Україна», проведенням адміністративної реформи, реалізацією загальної державної інформаційної політики у сфері ІТТ, а так само об'єктивною необхідністю, продиктованою сучасним рівнем розвитку суспільства в цілому.
Реалізація «електронного уряду» є важливим етапом удосконалення менеджменту ІТ у зв'язку з роллю, що збільшується, ІТТ у всіх сферах соціально-економічної діяльності та переведенням багатьох видів економічної діяльності в електронну форму. У цей час можна констатувати, що в Україні пройдений перший етап упровадження технологій інформаційного суспільства у сферу функціонування владних структур і побудови «електронного уряду». Однак поки ще немає підстав стверджувати, що подання інформації в українському Інтернеті може істотно вплинути на функціонування владних структур і що за допомогою цих технологій можна забезпечити ефективну взаємодію влади, населення та бізнесу. Поширення технологій «електронного уряду» значною мірою залежить від готовності використання інтерактивних сервісів населенням і бізнесом, можливостей доступу до Інтернету й безпосередньо пов'язане з рівнем добробуту громадян і соціально-економічним розвитком регіонів країни.
Важливою позицією, на яку необхідно зважати при реалізації проектів, спрямованих на використання технологій «електронного уряду», є готовність населення та бізнесу використати інтерактивні послуги урядових структур. Безсумнівно, необхідною умовою є сама можливість доступу до цієї послуги — через Інтернет або за допомогою спеціальних пристроїв, розташованих у громадських місцях. Важливо також зважати на «ціну питання» — наскільки вартість доступу до Інтернету відповідає рівню життя основних цільових аудиторій «електронного уряду».
В останні роки відбувається істотне розширення міжнародних програм, спрямованих на розвиток інформаційного суспільства й суспільства знань, формуються нові спеціалізовані структури загальносвітового та регіонального економічного співробітництва. Цілеспрямованих зусиль потребує використання можливостей, пов'язаних з розширенням участі України в роботі організацій і програм Євросоюзу, що відкриваються у зв'язку з поетапним формуванням Єдиного Європейського економічного простору. У зв'язку з цим зростає важливість зарубіжного досвіду та методології побудови систем «електронного уряду». Істотне значення має також інформаційна підтримка міжнародного співробітництва — сприяння в пошукові партнерів, підготовка й значне поширення інформаційних та
аналітичних матеріалів, організація робочих зустрічей, міжнародних форумів та ін.
Таким чином, єдиний вектор розвитку сфери інформатизації — мультиплікація та акумуляція ресурсів і засобів, ефективне їхнє використання для вирішення завдань інформатизації. Узгодженість політики у сфері регіональної інформатизації забезпечує як організаційний, так і соціальний ефект. Організаційно-управлінський ефект менеджменту ІТ полягає в поліпшенні забезпечення організацій актуальною інформацією, розвитку міжвідомчої взаємодії, підвищенні якості державного управління. Соціальний ефект — у забезпеченні доступу громадян до достовірної інформації, розвитку взаємодії між суспільством і владою, створенні передумов для реалізації зручних для населення та підприємств послуг «електронного уряду».
Застосування до регіонального інформаційного простору зазначених підходів дозволяє уточнити інструментарій для аналізу взаємодій, що складаються між економічними суб'єктами мезорівня та органами влади. Накопичення та структурування інформації як ендогенного фактора відбувається в регіоні кооператив з іншими факторами, функціями та структурами в розвитку господарської системи в цілому, окремих її підсистем і суб'єктів.
Еволюційний підхід дозволяє побудувати систему інформаційного простору, де кожен об'єкт (регіон) постає як модель, що відбиває взаємодії його суб'єктів. Ефективність управління регіоном у цьому разі залежатиме від якості, масштабів й інтенсивності інформаційного обміну між його агентами, а також від ресурсів й умов поширення потоків інформації в даному інформаційному просторі. Удосконалення управління регіональними господарськими системами неминуче супроводжуватиметься переходом на вищий рівень, контекстно залежний від абстрактного розуміння, визначення й дослідження їхньої інформаційної структури.
Удосконалення концепції менеджменту ІТ потребує усвідомлення нових концептів єдиного інформаційного простору та досконалого інформаційного суспільства. Фіксація нового знання та практична реалізація його у формі нових культурних цінностей, інституціональних структур і високих технологій потребують багатоаспектного інформаційного відбиття та подання аспектованих господарських систем різного рівня, інтеграція інформаційних моделей яких зумовлює розвиток єдиної інформаційної системи управління на основі широкомасштабного використання інформаційних технологій.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на
2007-2015: Закон України роки від 9 січня 2008 // Відомості Верховної
Ради. — 2007. — №12. — Ст. 102.
2. Про Концепцію Національної програми інформатизації : Закон України від 09.02.2006 із змінами // Відомості Верховної ради ради, внесеними згідно із Законом №3421-IV (3421-15). — 2006 — №22. — Ст. 199.
3. Декларація принципів «Побудова інформаційного суспільства — глобальне завдання в новому тисячолітті» від 12 грудня 2003 р.
4. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми
