Означену тенденцію підтверджує і значна сукупність історико-бібліо- графічих досліджень із загальної історії української бібліографії та бібліографознавства, специфічною властивістю якої є домінування в мікро- масиві персонографічних розвідок. Таких дисертацій за 1991-2008 рр. всього захищено 20 (20,8%), з них 13 — за персоналіями бібліографів і бібліографознавців, зокрема одна — докторська. Серед загальноісторичних бібліографознавчих розвідок увагу дослідників привернули питання еволюції фахової терміносистеми й організаційно-управлінські аспекти бібліографознавства на етапі становлення та розквіту бібліографічної науки в Україні (20-30-ті рр. ХХ ст.).

Розвиток історико-біографічних досліджень відбувався в контексті загальноісторичного процесу реабілітації імен, упровадження нового «людського бачення» минулого бібліографії, історія бібліографії розглядається крізь її суб'єктивний чинник, крізь діяльність, біографії суб'єктів бібліографічної діяльності. Зокрема сучасні вітчизняні науковці в дисертаціях усебічно проаналізували наукову та практичну бібліографічну діяльність таких діячів, як: М. Ю. Брайчевський (дисертація О. П. Бодак [2]), М. С. Грушевський (І. П. Цибенко [41]), О. С. Грушевський (Л. Ф. Приходь- ко [28]), С. О. Єфремов (С. Г. Приколота [27]), М. Кордуба (о. М. Піх [26]), І. Кревецький (У. П. Яворська [44]), І. Крип'якевич (Т. О. Литвин [13]), Ю. О. Меженко (Н. В. Стрішенець [37]) митрополити Євгеній (С. О. Бол- ховітінов, дисертація Є. В. Рукавіциної [29]) та митрополит Іларіон (І. Огієнко, докторська дисертація В. П. Ляхоцького [17]), Є. Ю. Пелен- ський (Л. І. Сілевич [33]), Є. Й. Сіцінський (А. М. Трембіцький [38]), М. І. Ясинський (С. А. Арутюнова [1]).

Провідною тенденцією дисертаційних персонографічних досліджень є залучення широких джерел архівних та інших неопублікованих матеріалів і реконструкція на їх основі історико-біографічного процесу. Методологічним інструментарієм сучасних істориків бібліографії є системно- діяльнісний підхід, що дозволяє висвітлити роль і місце суб'єкта бібліографічної діяльності в історії бібліографії.

Однією з найдосліджуванішою в бібліографознавчих дисертаціях є система бібліографічного обслуговування користувачів. На сучасному етапі кількість таких робіт склала 13 (12,6%). Предметом наукового аналізу фахівців став процес трансформації інформаційно-бібліографічного забезпечення таких сфер, як: освіта (5 дисертацій), медицина та охорона здоров'я (3 дисертації), державне управління (2 дисертації) та бібліотечна справа (1 дисертація). Концептуальною для означених робіт є побудова такої моделі бібліографічного обслуговування споживачів інформації (базуючись на результатах конкретнонаукових досліджень), яка б ураховувала всі рівні згортання інформації і виконувала б документальні, інформаційні та когнітивні (в майбутньому пріоритетні) функції.

У дисертаційних дослідженнях зазначеного періоду значним є обсяг робіт, які розкривають технологічну проблематику, зокрема, автоматизація бібліографічних процесів. Загальним питанням автоматизації бібліографічних процесів присвячено 7 (7,3 %) дисертацій, з них 1 — докторська (В. М. Горовий «Соціальні інформаційні бази і розвиток бібліотечного інформаційного потенціалу» [3]). Специфічним для цього мікромасиву наукових робіт є розкриття обраних тем та напрямів за допомогою методології, зумовленої базовою освітою або практичною сферою діяльності здобувачів. Відповідно, можна виділити: історико-бібліотекознавчі дослідження В. М. Горового, І. А. Павлуші, О. М. Пашкова [3; 23; 24];

техніко-технологічний аналіз автоматизованих інформаційно-бібліотечних систем (АІБС) В. В. Єлісєєва, І. Ю. Ляшенко, В. А. Ясулайтиса [8; 18; 45] та економіко-математичний підхід В. В. Іванової [11]. Зазначені дисертації захищали на здобуття кандидата історичних (3), технічних (3) та економічних (1) наук.

Крім того, домінування інформаційно-технологічної проблематики виявлено нами в такому традиційному аспекті бібліографознавчих досліджень, як методика бібліографії. Зокрема, предметне поле методики бібліографування загалом містить праць, 5 з яких присвячені автоматизації інформаційного (зокрема бібліографічного) пошуку та машинозчитуваному каталогізуванню документів. Ще одне дослідження відбиває впровадження Інтернет-технологій у бібліографічне обслуговування користувачів.

Невипадково, з кінця ХХ ст., у зв'язку з широким упровадженням у практичну бібліографічну діяльність нових інформаційних технологій і, відповідно, збільшенням кількості наукових досліджень, спеціалісти почали виокремлювати технологічний розділ як окремий аспект бібліографічної науки. Так, російські науковці закріпили це у відповідному державному стандарті ГОСТ 7.0-99 «Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения», де наведено таке визначення бібліографознавства — «наукова дисципліна, що вивчає теорію, історію, методологію, технологію, методику, організацію бібліографії» [4].

На думку ж вітчизняних учених, зокрема Г. М. Швецової-Водки, «поняття «технологія бібліографії» розроблене недостатньо. Стандартизований термін «інформаційна технологія» ... означає «сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, що об'єднуються в технологічний комплекс, який забезпечує збирання, створення, збереження, накопичення, обробку, пошук, виведення, копіювання, передачу та поширення інформації [4, c. 4]. Відповідно, технологія бібліографії як інформаційної діяльності повинна створювати такий же комплекс, але щодо одного виду інформації — бібліографічної. Визначення свідчить також, що технологія не є розділом наукової дисципліни, а, радше, одним із об'єктів її вивчення» [43, с. 173]. Ми вважаємо цей підхід логічно обґрунтованішим.

Найменш дослідженими темами в бібліографічній науці є формування інформаційної культури користувачів (4 дисертації) та підготовка бібліографічних кадрів (1 робота). Перша з них за умов наявності робіт часткового характеру (формування інформаційної культури окремих категорій споживачів — юнацтва та студентства тощо) і загальної тенденції збільшення масиву документів за темою, що зумовлено, у свою чергу, об'єктивними факторами існування людини в сучасному інформаційному суспільстві, — потребує концептуального обґрунтування на рівні докторського дослідження .

Таким чином, змістовний аналіз ДМ дисертацій свідчить про частково- наукову спрямованість сучасних бібліографознавчих досліджень.

Таблиця 2

Поділ дисертаційних досліджень за установами, де