УДК [342:008]:023.4

І. П. КОВАЛЕНКО

СИСТЕМА КОМУНІКАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ БІБЛІОТЕЧНИХ ФАХІВЦІВ

Розкрито основні комунікаційні засоби формування професійної правової культури бібліотечних фахівців.

Ключові слова: правова культура, бібліотечні фахівці, комунікаційні засоби формування правової культури.

Раскрыты основные коммуникационные средства формирования профессиональной правовой культуры библиотечных работников.

Ключевые слова: правовая культура, библиотечные специалисты, коммуникационные средства формирования правовой культуры.

The main communication means of forming a librarians' professional legal culture are explained.

Кеу words: legal culture, librarians' professional, communication means of forming a legal culture.

Необхідною умовою підвищення рівня правової культури суспільства є високий ступінь правової інформованості населення, ефективність створення й функціонування єдиного інформаційно-правового простору як основи доступності правової інформації для кожного громадянина країни. Найнадійнішим та загальнодоступним каналом розповсюдження правової інформації є бібліотеки. Як базовому елементу соціокомунікаційної інфраструктури суспільства їм належить провідна роль у генеруванні, впорядкуванні та наданні в користування правових інформаційних ресурсів, виконанні ціннісно-орієнтаційної та правосоціалізуючої функцій, що зумовлює нові вимоги до підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів, необхідність суттєвого підвищення рівня їх правової культури.

Науковим підґрунтям розробки концептуальних засад формування професійної правової культури бібліотечних фахівців є праці Т. Вилег- жаніної, І. Давидової, В. Ільганаєвої, Л. Петрової, Г. Солоіденко, а також провідних російських науковців І. Багрової, О. Бойкової, І. Джерелієвської, В. Клюєва, Ю. Столярова, І. Суслової та ін. Однак комунікаційні аспекти формування правової культури бібліотечних фахівців ще не були предметом самостійного наукового дослідження, що й зумовлює актуальність даної публікації.

Мета статті — визначити найефективніші комунікаційні засоби формування правової культури сучасних бібліотечних фахівців.

Бібліотека як комунікаційний посередник між створювачами та користувачами правової інформації забезпечує їх взаємодію через застосування різноманітних комунікаційних засобів. Опанування цих засобів бібліотечними фахівцями сприяє залученню їх до участі в правовій комунікації та зумовлює формування в них певного рівня правової культури як системи правових знань, правосвідомості та правомірної поведінки. Чим різноманітнішою є система комунікаційних засобів, які створює чи використовує бібліотечний фахівець у процесі організації цілеспрямованої взаємодії між суб'єктами правової комунікації, тим вищий рівень його правової культури.

В умовах ускладнення об'єктно-предметного середовища сучасної бібліотечної діяльності, розширення комунікаційних зв'язків і професійно- правового простору бібліотечні фахівці мають опановувати цілісну систему документно-ресурсних, інформаційно-сервісних, організаційно-управлінських комунікаційних засобів, що сприяють формуванню їх правової культури.

До підсистеми документно-ресурсних комунікаційних засобів належать:

- засоби моделювання бібліотечного фонду правової документації («Класифікатор галузей законодавства України», класифікатори правових актів, еталонні бази даних (БД) правових актів; електронні каталоги Національної юридичної бібліотеки України, Центру правової інформації Національної парламентської бібліотеки України, бібліотеки Верховної Ради України, бібліотек вищих навчальних закладів юридичного профілю, ін.);

- засоби селекції, замовлення й придбання офіційних та неофіційних правових видань (каталоги передплатних агентств, видавництв та книготорговельних установ, зокрема електронних, які спеціалізуються на літературі юридичного профілю, офіційні правові БД, засоби електронної книжкової торгівлі, передплати, документообміну, електронного постачання обов'язкового примірника офіційних нормативно-правових документів, копіювання, ін.);

- засоби організації та надання в користування бібліотечного фонду правової документації як сукупності електронних та нонелектронних документів і тісно пов'язаних з ними довідкових, нормативно- технічних, наукових матеріалів, що охоплюють усі сфери правової діяльності (форми сумарного та індивідуального обліку правових документів, інформаційно-пошуковий та довідково-бібліографічний апарат фонду правової документації; виокремлення згідно з «Порядком офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» обов'язкового для бібліотеки ядра фонду нормативно- правових актів, спеціалізованих періодичних видань правової тематики).

Складність та своєрідність комплектування бібліотечного фонду правовою літературою потребують наявності в персоналу бібліотек високого рівня правової культури. Бібліотечний фахівець має знати коло вірогідних джерел правової інформації, бо надання користувачам застарілих або нечинних нормативних документів часто приводить до негативних юридичних наслідків. Відповідальними процесами є розроблення для бібліотечного фонду правової документації самостійного профілю комплектування, що фіксується в моделі фонду, визначення джерел і способів документопоста- чання, створення автономного та своєрідного довідково-пошукового апарату, вивчення контингенту користувачів, з'ясування особливостей їх інформаційних потреб і запитів. Найважливішим комунікаційним засобом, що сприяє ефективному моделюванню фонду, є «Класифікатор галузей законодавства України», затверджений наказом Міністра юстиції України № 43/5 від 2 червня 2004 року [17]. Цей документ розроблений Міністерством юстиції з метою забезпечення виконання завдань щодо організації та ведення еталонної бази даних правової інформації, необхідної для формування правової політики, підвищення ефективності правового регулювання, реалізації програм законопроектних робіт, забезпечення правової реформи в Україні, автоматизованого обміну правовою інформацією, вдосконалення обліку актів законодавства. На основі означеного Класифікатора відбувається процес уніфікації банків даних правової інформації України. Якщо бібліотечний фонд також структуровати на основі Класифікатора галузей законодавства, то ступінь узгодженості між різнорідними правовими ресурсами країни буде повнішою, тому бібліотечні працівники мають добре орієнтуватися в структурі й особливостях застосування Класифікатора.

Бібліотекарю-комплектатору необхідно знати також, що всі нормативно-правові документи фіксуються в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів. Цей комунікативний засіб є найповнішим, оперативним, вірогідним і точним офіційним документом, доступним для ознайомлення, тому безцінний для комплектатора як модель потоку правової документації, яку доцільно використовувати для відбору документів до бібліотечного фонду офіційних правових актів. Кваліфікований моніторинг цього потоку дозволяє відстежувати появу нових нормативних документів, відміну попередньо діючих, суттєво економити затрати часу та зусиль бібліотекаря-фондовика на оновлення електронного та нонелектронного бібліотечного фонду, повнотекстових та бібліографічних тематичних баз даних правової тематики [28].

Для комплектування