С. Г. Кулешова, на наш погляд, заслуговує на особливу увагу, оскільки вивчення навчальної документації в університеті засвідчує її тісний взаємозв'язок з управлінською документацією. Наприклад, план роботи університету (факультету, кафедри) — це управлінський документ,
Таблиця 1.
Фрагмент класифікації навчальних видань (за Н. М. Кушнаренко)
№
п/п | Ознака класифікації | Види навчальних видань | Різновиди навчальних видань
1. | Читацьке призначення | для загальноосвітньої школи (початкова та старша школа)
для вищої школи I-II рівня акредитації (середні спеціальні учбові заклади)
для вищої школи III-IV рівнів акредитації (вищі навчальні заклади)
2. | Роль у навчальному процесі | підручники
навчальні посібники | хрестоматія
наочний навчальний посібник
практикуми
програмно-методичні видання | навчальна програма
навчально-методичні посібники
методичні рекомендації
3. | Характер інформації, структура та конструкція | курс лекцій
конспект лекцій
задачник
зошит
а навчальний план з певної спеціальності (спеціалізації) чи навчальна програма з курсу, програма практики — навчально-організаційний [9]. Також С. Г. Кулешов зазначає, що особливо значущими нині є дослідження феномену Інтернет-документа — своєрідного засобу соціальної комунікації й інформаційного ресурсу суспільства [9, 10].
Ю. І. Палеха також присвятив деякі праці проблемам класифікації документації [14] . Науковець запропонував власну схему поділу на групи сукупності офіційної документації, що циркулює в організації (об'єднанні організацій), за її тематичними видами, зважаючи на потреби практичної роботи з документами та функції, які виконує той чи інший підрозділ [14]. Ю. І. Палеха і навчальну систему документації вважає складовою сукупності офіційної документації, котру він поділяє на навчально-організаційну, навчально-дослідницьку, навчально-конструкторську документацію, що дещо відрізняється від аналогічної класифікації С. Г. Кулешова (рис. 1) [14].
Рис. 1. Складові навчальної системи документації (за С. Г. Кулешовим).
Класифікацію суто навчальних видань у своїх працях розглядає С. Г. Антонова, оскільки, за переконанням науковця, найважливішим елементом освітнього процесу є система навчальних видань, що його підтримує [1, 2, 3]. Так, за цільовим призначенням і типом інформації С. Г. Антонова розрізняє чотири групи навчальних видань: програмно-методичні видання (навчальні плани та навчальні програми); навчально-методичні видання (методичні вказівки й методичні рекомендації); навчаючі (освітні) видання (підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій і курси лекцій); допоміжні видання (практикуми, хрестоматії, збірки задач та вправ) [2].
Інші фахівці до своїх класифікацій зараховують не лише опубліковану, а й навчальну документацію, що не публікується. Так, Ю. П. Юхименко поділяє документи деканатів університетів на такі групи: копії нормативно- правових і організаційно-розпорядчих документів; документи, за підготовку та ведення яких відповідають працівники деканату; документи, авторами яких є інші структурні підрозділи університету; документи інших організацій з питань практики студентів і працевлаштування випускників. Значна кількість документів деканату створюється й узгоджується у відділі навчально-методичного забезпечення і контролю якості освіти: планові, організаційні, методичні, інформаційно-довідкові та звітні документи [20].
Таким чином, можна констатувати наявність кількох класифікаційних схем, які відбивають особливості та різновиди навчальних документів. Водночас, на нашу думку, класифікацію навчальних документів необхідно доповнити різновидами електронних документів, які виникають в останні роки.
Нині дослідження електронного документа проводиться в різних аспектах. Активно дискутуються питання про термінологію та статус електронного документа. Вивченню термінологічних проблем та проблем класифікації, зокрема й електронних документів, присвячені праці В. А. Вуль, В. П. Демкіна, К. Ю. Єлесіної, Г. З. Залаєва, Є. В. Злобіна, Г. В. Можаєвої, Ю. І. Палехи, Ю. М. Столярова, В. І. Тихонова [5, 6, 7, 8, 14, 15, 16, 17].
Так, учені В. П. Демкін та Г. В. Можаєва у своїх працях пропонують класифікацію електронних освітніх видань за функціональною ознакою, що визначає значення та місце тих чи інших навчальних документів у навчальному
процесі. При розгляді функціональних ознак науковці виокремлюють два аспекти: відношення функції до виду навчального документа та можливість навчального документа виконувати додаткові функції, що, на їх думку, не є специфічною особливістю окремих видів навчальних документів. Фактично кожен навчальний документ може бути багатофункціо-нальним. Зокрема, в основі функцій навчально-контрольної документації є контрольна функція, водночас інформаційну, комунікативну, пізнавальну та деякі інші функції виконують усі групи навчальних документів [2, 16]. Таким чином, науковці за функціональною ознакою виокремлюють п'ять груп електронних навчальних видань: програмно-методичні (навчальні плани та навчальні програми); навчально-методичні (методичні вказівки, керівництва, матеріали з методики викладання навчальної дисципліни, вивчення курсу, виконання курсових, дипломних і магістерських робіт та проектів); навчаючі (підручники, навчальні посібники, тексти лекцій, конспекти лекцій); допоміжні (практикуми, збірки задач та вправ, хрестоматії); контролюючі (комп'ютерні програми тестування, бази даних) [16] .
Комплексне вивчення навчальної документації університету уможливлює її вдосконалення та ефективність функціонування. Тому спробуємо запропонувати поділ навчальних документів на окремі блоки за їх ознакою ролі в навчальному процесі. Такий поділ зумовлено узагальненою ознакою ролі, місця та значення тих чи інших навчальних документів у навчальному процесі університету. Таким чином, навчальну документацію з урахуванням електронної документації можна розділити на сім блоків: 1-й — навчально- організаційної документації; 2-й — програмно-методичної документації; 3-й — навчально-методичної документації; 4-й — навчаючої (освітньої) документації; 5-й — навчально-дослідницької документації; 6-й — навчально- допоміжної документації, який можна розділити на такі складові: навчально- практична, навчально-довідкова, навчально-бібліографічна та навчально- наочна документація; 7-й — навчально-контрольної документації.
Розглянемо приклади навчальних документів, які наявні у визначених вище блоках навчальної документації. Зазначимо, що блоки навчальної документації містять як опубліковані навчальні документи (підручник, навчальні посібники, методичні вказівки тощо), так і документи, що не публікуються