яких виконують провідні бібліотеки державного, обласного та міського підпорядкування. Вони працюють над створенням горизонтальних інтегрованих бібліотечних систем – корпоративних бібліотечних об'єднань. Як організаційна структура для здійснення інновацій також можуть використовуватися корпоративні бібліотечні об'єднання, електронні та цифрові бібліотеки.
У цій роботі необхідну підтримку інноваційній діяльності бібліотек мають надати територіальні органи управління, співпраця з якими сприяє новому імпульсу її розвитку. Об'єднання інформаційних ресурсів бібліотек сприятиме не лише розвиткові інформаційного виробництва, але й формуванню ринку інформаційних продуктів і послуг. Результатом цього має стати підвищення конкурентоспроможності бібліотечних продуктів і послуг, інформаційного забезпечення розвитку цивілізованих ринкових відносин усіх галузей суспільства.
Інноваційні напрями діяльності регіональних бібліотек потребують певної фінансової підтримки. Масові бібліотеки створено державними органами – відділами культури, вони мають зареєстровані статути як неприбуткові заклади культури, що є підставою для пільгового оподаткування. Нині головними джерелами фінансування цих установ є:
надходження з місцевих бюджетів (у зв'язку з обмеженістю бюджетних коштів їх вистачає тільки на заробітну плату);
кошти від надання платних послуг населенню;
надходження за виконання робіт, проведення заходів для підприємств, організацій та установ (частіше вони є проявами тіньового спонсорства).
У зв'язку з тим, що в містах і районах області не існує фондів розвитку культури, державна підтримка регіональних бібліотек здійснюється завдяки прямому бюджетному фінансуванню. Через обмеженість фінансування, зазвичай, не формуються фонди преміювання та соціального розвитку, залишки коштів спрямовуються тільки на обов'язкову оплату комунальних послуг. У напрямі залучення коштів від сторонніх організацій цілеспрямовано працюють Кіровоградська ОУНБ ім. Д. І. Чижевського, Миколаївська ОУНБ ім. А. Гмирьова, Луганська ОУНБ ім. М. Горького, Донецька ОУНБ.
Ключовим у цій ситуації стає принцип фінансування під проекти і програми з точними економічними розрахунками. Досить важливим у цьому сенсі є вміння конкурувати за ресурс у міжнародних фондах, які здійснюють підтримку українських бібліотек у регіонах. Це передбачає наявність певного рівня професіоналізму в бібліотечних працівників стосовно розробки і подання проектів. Реалізація програм передбачає організацію діяльності бібліотек на принципово нових засадах: вона орієнтується не на показники функціонування бібліотеки, а на вирішення конкретних проблем, що дозволяє раціонально розподіляти ресурси.
Можна виділити головні чинники, що заважають прийняттю та реалізації деяких інноваційних проектів у бібліотеках України, зокрема: надто скрутне фінансове становище, через яке прибічники модернізації не мають ресурсів для перетворень; низький соціальний статус бібліотек, який не дозволяє бібліотекарям здійснювати помітний соціокультурний вплив;
низька інноваційна спрямованість керівників бібліотечних закладів, пов'язана з віком, низьким рівнем компетентності; недостатня поінформованість як умова адекватного визначення проблемної ситуації та виявлення існуючого досвіду; брак соціокультурних технологій, які дозволяють здійснювати ефективні інноваційні зміни.
Одним з основних завдань інноваційної політики розвитку регіональних бібліотек стає пошук інституціонального механізму, що забезпечить узгодження інтересів і зближення позицій різних учасників бібліотечно- інформаційного процесу, їхнє представництво й участь у розробці рішень. В управлінському плані такі зміни можливі за умови дотримання принципу «співуправління», відповідно до якого керівні функції розподіляються між усіма відносно автономними та динамічно взаємодіючими суб'єктами управління [3]. Цілісність управління бібліотеками в такому разі досягається не через ієрархію та централізацію, а як результат процесів формування консенсусу, переговорів та подолання конфліктів завдяки взаємним поступкам. Конкретним механізмом реалізації принципу «співуправління» можуть стати стосунки на договірних засадах між суб'єктами управління різних рівнів.
Залишаються актуальними питання щодо вдосконалення методів управління, пов'язаних із прогнозуванням і програмно-цільовим плануванням у режимі постійного коригування цілей і завдань.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Архипська О. І. Інформаційні та бібліотечні програми Міжнародного онду «Відродження » (фонд Сороса в Україні): Ініціативи та реалізація О. І. Архипська // Бібліотечна планета (Спец. випуск). – 2001. –
С. 10-13.
Давыдова И. А. Инновационная политика библиотек Украины в условиях информатизации / И. А. Давыдова // Культурная политика в условиях информатизации : сб. науч. статей / науч.ред. О. Б. Сладкова, Н. В. Лопатина, С. М. Оленев. – М. : ИД МГУКИ, 2008. – С. 87-93.
Ключко Ю. Розвиток соціально-культурної сфери країни / Ю. Ключко. – К. : Нац. парлам. б-ка України, 2003. – 108 с.
Осипова И. П. Региональная библиотечная политика. Основные тенденции / И. П. Осиповна // Библиотечное дело – ХХІ век: научно-практ. сб. – М, 2004. – С. 6-47.
Чуприна Н. Т. Универсальная библиотека: инновационная деятельность в профессиональной практике : науч.-практ. пособие / Н. Т. Чуприна. – М. : Изд-во «Либерея», 2004. – 120 с.
Надійшла до редколегії 24.11.2009 р.